3 Принципи і форми бюджетного фінансування

Здійснення витрат бюджету досягається за допомогою бюджетного фінансування, під яким розуміється система надання грошових коштів юридичним і фізичним особам на проведення заходів, передбачених бюджетом. Бюджетне фінансування базується на відповідних принципах і характеризується специфічними формами надання бюджетних асигнувань.

До принципів бюджетного фінансування відносяться:

- отримання максимального ефекту від використання бюджетних ресурсів, а також мінімізацію державних витрат відносно отриманого результату.

Ефект може бути виражений, з одного боку, у вирішенні різних завдань соціально-економічного розвитку держави, а з іншого – у збільшенні ресурсів бюджетного фонду за рахунок зростання доходів отримувачів бюджетних асигнувань. Практична реалізація даного принципу базується на використанні програмного методу управління бюджетними витратами (тобто виділення коштів під конкретну програму), переході на контрактно-конкурсну систему надання бюджетних асигнувань, використанні поряд з безповоротним фінансуванням, бюджетного кредитування підприємств і організацій. На відміну від бюджетного фінансування, бюджетні кредити надаються юридичним особам для реалізації високоефективних проектів на поворотній і платній основі, однак, відсотки щодо них значно нижчі, ніж щодо банківських кредитів. Це дозволяє вирішувати важливі програми економічного розвитку, відповідає інтересам суб’єктів господарювання, завданням фінансової стабілізації і корекції бюджетної політики;

• цільовий характер використання бюджетних ресурсів – це надання бюджетних коштів здійснюється відповідно до їхнього цільового призначення відповідно до затвердженого бюджету. Цей принцип також сприяє підвищенню ефективності бюджетних витрат;

• поєднання власних, кредитних та бюджетних джерел. Сутність даного принципу полягає у тому, що під час визначення обсягу фінансування враховується наявність власних коштів, можливості одержання банківського кредиту і лише тоді, коли неможливо покрити витрати з зазначених джерел, вирішується питання про бюджетне або відомче фінансування;

• надання бюджетних коштів з урахуванням виконання виробничих і інших показників діяльності та з урахуванням фактичного використання раніше наданих ресурсів. Ув’язка бюджетного фінансування з конкретними результатами діяльності підприємств і організацій дозволяє здійснювати фінансовий контроль за виробництвом товарів та наданням послуг у тих сферах діяльності, що фінансуються з бюджету;

• безповоротність та безвідплатність основної частини бюджетних асигнувань – це надання коштів без прямого їх відшкодування. Хоча має місце непряме відшкодування, що полягає у прирості основних фондів, перспективній підготовці кадрів тощо;

• контроль за використанням коштів;

Надання бюджетних коштів здійснюється у таких формах:

• кошторисне фінансування окремих бюджетних програмзакладів, установ і організацій бюджетної сфери;

• трансфертів населенню;

• бюджетні кредити юридичним особам (у тому числі податкові кредити на сплату податків);

• субвенції і субсидії фізичним і юридичним особам;

• бюджетні інвестиції у статутні капітали діючих або новостворюваних юридичних осіб;

• бюджетні позики державним позабюджетним фондам;

• міжбюджетні трансферти (дотації вирівнювання, субвенції, інші дотації);

• кредити іноземним державам.

Розглянемо наповнення окремих понять.

Кошторисне фінансування означає виділення коштів із бюджету на основі спеціального планового документа – кошторису. Воно охоплює такі напрями видатків, як соціальна сфера, соціальне забезпечення, фундаментальні дослідження, оборона, управління. З погляду бюджетних установ кошторисне фінансування є формою цільового, безповоротного і безоплатного фінансування. Працівники даних установ отримують на цій основі свої первинні доходи. З позицій споживачів суспільних послуг у соціальній сфері це так звані „безплатні послуги”, що характеризують вторинні доходи користувачів даних послуг.

Трансферти населенню – безкоштовна передача товарів, послуг, грошових виплат. Це є економічна операція, яка не супроводжується зустрічним потоком грошей, товарів, послуг.

Бюджетні кредити – це надання коштів з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на поворотній основі, що загалом не властиве бюджетним відносинам. На відміну від банківських кредитів вони видаються на більш пільгових умовах та за нижчими процентними ставками.

Субвенція – бюджетні кошти, що надаються бюджету іншого рівня або юридичній особі на безоплатній і безповоротній основах на здійснення певних цільових витрат.

Субсидія – це бюджетні кошти, що надаються бюджету іншого рівня, фізичній або юридичній особі на умовах пайового фінансування цільових витрат. Державні дотації видаються на покриття збитків підприємств, але в тому разі, коли вони викликані незалежними від підприємств причинами.

Найважливішою статтею витрат бюджетів є фінансування бюджетних інвестицій. Витрати на таке фінансування передбачаються відповідним бюджетом за умови включення їх до державної, регіональної цільової програми або за рішенням відповідних органів виконавчої влади.

Бюджетне фінансування може здійснюватися перерахуванням коштів на рахунки головних розпорядників. Останні поділяються так:

1. розпорядники коштів першого ступеня – керівники міністерств і місцевих органів управління, що отримують кошти з бюджету;

2. розпорядники коштів другого ступеня – керівники, що отримують кошти для їх розподілу між підвідомчими установами;

3. розпорядники коштів третього ступеня – керівники, що отримали кошти від розпорядників другого ступеня для їх безпосереднього використання.

Бюджетне фінансування не виключає перерахування коштів на казначейський рахунок.

Бюджетна позика – це бюджетні кошти, що надаються іншому бюджету на поворотній, безоплатній основі на термін не більше ніж шість місяців у межах фінансового року. Бюджетна позика відрізняється від субвенцій і субсидій тим, що останні використовуються на стадії формування бюджету, а перші – на стадії його виконання.