Практичне заняття 3

Тема. Етика доби Середньовіччя, Відродження та Нового часу.

Мета заняття: ознайомлення з розвитком світової етичної думки, визначення основної парадигми етичного світогляду філософів Середньовіччя, Відродження та Нового часу, засвоєння найвизначніших етичних вчень зазначених епох.

Ключові поняття та терміни: християнство, вчення про приречення, вчення про двоїсту істину. етичний інтелектуалізм, гуманізм, концепція «природного» щастя, афекти, егоїзм розумний, принципи «загальної моралі», утилітаризм, категоричний імператив, розумна воля.

План заняття

1. Етичні ідеї Середньовіччя.

• Віра та знання.

2. Етика епохи Відродження.

• Гуманізм.

3. Етика Нового часу.

• Егоїзм розумний.

• Утилітаризм.

*Методичні поради та рекомендації

Зверніть увагу на те, що середньовічна європейська етика безпосередньо пов’язана з християнською релігією, і відтак, усі морально-етичні вчення цієї епохи зводяться до того, щоб вказати шляхи, що ведуть у царство Небесне.

В епоху Відродження відбувається перехід від теоцентричного до антропоцентричного розуміння світу, й акцент зміщується на визнанні цінності людини як особистості.

Етичні вчення Нового часу характеризуються складеною та суперечливою взаємодією християнського вчення про розумність створеного Богом світу й думкою гуманістичною, яка життєстверджує домінанти свідомості, перейняті вірою у можливість розумної перебудови світу.

Завдання, вправи, тести

1. Визначте етичні ідеї Августина:

1. вчення про приречення: «Що б не робила людина ... вона не може вплинути на призначену йому долю - бути врятованою або приреченою на загибель».

2. уведення в етику три чесноти: віра в Бога, любов до нього, надія на його милість.

2. Поясніть своєрідність філософії Августина: «Вірую, щоб розуміти».

3. Визначте етичні позиці С.Брабантського:

1. «Добра справа - це те, що відповідає здоровому розуму; зла справа - те, що йому не відповідає. Здоровий же розум - відповідає благу людського роду».

2. «Щастя в цьому житті, а не в тому».

3. «Ви повинні пробудитися, вивчати, читати, зрозумівши, що сумніви, котрі залишилися, спонукають вас до подальшого вивчення і читання, тому що безграмотне життя - це смертна труна невігласа».

4. Чому Т.Аквінський зарахований до лику святих?

5. У чому полягає етичний інтелектуалізм Т.Аквінського?

6. Поясніть тезу філософа «Бог є творцем зла як покарання, а не як провини».

7. Охарактеризуйте етику гуманізму за висловлюваннями філософів.

Франческо Петрарка: «Справді, яка користь у тім, щоб довідатися природу диких звірів, птахів, риб і змій і не знати, і навіть не прагнути зрозуміти природи людини, усвідомити, заради чого ми породжені, відкіля і куди йдемо».

«Ми повинні намагатися допомагати тим, з ким живемо; і ніхто не може сумніватися, що їхнім душам ми можемо бути найвищою мірою корисні нашим словом».

Колюччо Салютаті: «Той, хто зробив що-небудь гідне пам'яті, хоча він і вмер тілом, залишається жити в діяннях і славі».

Маттео Пальмієрі: «Кожний повинний бути готовим переносити труднощі і піддавати себе небезпеці, якщо він знає, що з цього буде загальне благо і користь для держави».

Леон Батиста Альберті: «...не легко перемагати того, хто не хоче бути переможеним. Фортуна одержить верх лише над тим, хто їй скоряється».

«... Людина народжена, щоб використовувати матеріальні блага, бути доброчесною, іншими словами - стати щасливою; тому що таким можна вважати того, хто добрий до людей і тому бажаний Богу; той же, хто шкодить людям, а значить, і мало бажаний Богу, і нерозумний, якщо він і вважає себе щасливим».

«Ніщо так не суперечить життю і положенню людини як відсутність якої-небудь почесної справи ... У ледарстві ми стаємо слабкими і незначними. Мистецтво жити осягається в діяннях».

Лоренцо Вала: «Насолоджуватися красою природи і людського тіла, догоджати слух чудесною мелодією, вдихати аромат садів і полів, одержувати задоволення від смачної їжі й вина, відчувати радість любові, прагнути до матеріального статку й цінувати багатство, а також пізнавати щастя духовного життя, що дають наука, поезія, мистецтво - такий реальний сенс земного існування людини».

Джованні Піко делла Мірандола: «Без філософії немає людини. Саме філософія навчила мене залежати скоріше від власної думки, ніж від чужих суджень».

8. Поясніть висловлювання англійського мислителя Бернарда Мандевіля: «Пороки приватних осіб - блага для суспільства».

9. Визначте етичне кредо філософів Нового часу:

1. Ф.Бекон: «Буття без морального буття - прокляття».

2. Б.Спіноза: «Усе прекрасне так само важке, як і рідкісне».

3. І.Бентам: «Найбільше щастя найбільшого числа людей».

4. І.Кант: «Моральний закон у мені».

5. Г.Гегель: «Бути моральним - означає жити відповідно до звичаїв своєї країни».

Завдання для самостійної роботи

1. Визначте принципи моралі й політики в концепції Н.Макіавеллі.

2. Розкажіть про створення теорії природного права в етичних вченнях Т.Гоббса, Дж.Локка.

3. Укладіть тези з тем:

   1. Виховання як процес формування людської індивідуальності у вченні Ж.-Ж.Руссо, Д.Дідро.

   2. Принцип почуття у концепції К.Гельвеція.

4. Підготуйте розповідь про етичні вчення Бенедикта Спінози за тезами:

• «Людина вільна ні про що так мало не думає, як про смерть, і його мудрість складається в міркуваннях не про смерть, а про життя».

• Воля є влада людини над своїми афектами. Людина вільна, якщо вона діє, керуючись розумом, що спирається на пізнання. Людина невільна, коли діє під впливом афектів, наприклад, страху.

• Щоб досягти свободи, потрібно удосконалювати свій розум, тобто осягти Бога. Свобода полягає в пізнанні, у заспокоєнні душі, що виходить зі споглядання Бога.

• Добро не існує ні в самій людині, ні поза нею, а тільки у відношенні людини до світу. «Ми прагнемо до чого-небудь ... і хочемо не внаслідок того, що ми вважаємо це добром, а, навпаки, ми тому вважаємо що-небудь добром, що прагнемо до нього ..і і хочемо його».

• Вільна людина не винищує пристрасті, а перетворює їх, підкоряючи розуму. У щирому пізнанні природи пристрастей полягає і зцілення від них.

• Людина має право у своїй поведінці виходити з міркувань власної користі і вигоди: «Розрахунок вигоди складає важіль і життєвий нерв усіх людських дій».

Теми для доповідей і рефератів

Версія християнства за Апостолом Павлом.

Пріоритет розуму над вірою у вченні П’єра Абеляра.

Принципи «загальної моралі» у філософії Поля Гольбаха.

Розуміння І.Бентамом користі як принципу мислення і поведінки.

Г.Гегель про три ступені розвитку людської свободи волі.

Література:

1. Брагина Л.М. Итальянский гуманизм: этические учения ХIY-XY ст. – М.: Высшая школа, 1977.

2. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: 2000.

3. Етика: Навчальний посібник / За ред. В.О.Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

4. Етика: Навчальний посібник / Т.Г.Аболіна, В.В.Єфименко, О.М.Лінчук та ін. – К.: Либіль, 1992.

5. Зеленкова И.Л. Основы этики: Учебное пособие. – Минск: Тетра Системс, 2001.

6. Некрасов А.И. Этика: Учебное пособие. – Харьков: Одиссей, 2003.

7. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005.