- •Лекція 1 Вступ до агроекології
- •1. Історія агроекології. Предмет і завдання агроекології
- •2. Основні екологічні терміни, поняття та закони
- •3.Методи досліджень
- •4. Екологічна ситуація в агросфері України.
- •5. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу
- •Лекція 2 Агроекосистема
- •1. Поняття про агроекосистему.
- •2. Рівні організації та типи агроекосистем.
- •3. Екологічні чинники агроекосистем.
- •3.1. Світло як екологічний чинник.
- •3.2. Тепло як екологічний чинник.
- •3.3. Вода як екологічний чинник
- •3.4. Склад повітря як екологічний чинник.
- •3.5. Рух повітря як екологічний чинник.
- •3.6. Геохімія ґрунтів як екологічний чинник.
- •3.7. Біогенні чинники.
- •3.8. Антропогенні чинники.
- •3.9. Інформація як екологічний чинник.
- •4. Природні ресурси.
- •Лекція 3. Агрофітоценоз та зооценоз
- •1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- •2. Фермський біогеоценоз (екосистема)
- •3. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринами організмами.
- •4. Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
- •Лекція 4. Грунт
- •1. Ґрунт - базова складова агроекосистеми.
- •2. Чинники ґрунтотворення.
- •3. Родючість ґрунту - важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- •4. Роль мінеральної речовини ґрунту у формуванні його родючості.
- •5. Буферність ґрунту.
- •6. Ґрунтовий біотичний комплекс.
- •Лекціяґ 5. Клімат агроекосистеми
- •1. Кліматичні чинники.
- •1.1. Сонячна радіація.
- •2. Вплив кліматичних чинників на мінеральне живлення рослин.
- •3. Вплив кліматичних чинників на розвиток і поширення шкідників і хвороб рослин.
- •Лекція 6. Біогеохімічні цикли біофільних елементів
- •1. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроекоценозах.
- •2. Ґрунт - сполучна ланка колообігів елементів.
- •3. Колообіг вуглецю.
- •4. Колообіг кисню.
- •5. Фотосинтез.
- •6. Роль детритно-гумусового та біотичного комплексів ґрунту в колообігах вуглецю і кисню.
- •7. Колообіг азоту.
- •8. Колообіг фосфору.
- •9. Колообіг сірки.
- •10. Колообіг кальцію, калію, магнію і натрію.
- •Лекція 7. Меліоративна агроекологія
- •1. Загальні свідчення.
- •2. Методи і способи осушення заболочених земель.
- •3. Агроекологічні проблеми інтенсивного землеробства на осушених землях.
- •4. Еколого-технологічні основи зрошення сільськогосподарських культур.
- •5. Вапнування ґрунтів.
- •6. Агролісомеліорація.
- •7. Оптимізація землекористування.
- •Лекція 8. Керування стійкістю агроекосистеми
- •1. Загальні поняття про стійкість агроекосистеми
- •2. Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми
- •3. Напрями мінімізації обробітку ґрунту
- •4. Шляхи збільшення ресурсу органічної речовини ґрунту
- •4.1. Азотні добрива та бобові рослини
- •4.2. Вермикомпостування
- •4.3. Система удобрення
- •4.4. Оптимізація живлення рослин
- •4.5. Хімічні меліорації
- •5. Захист ґрунту від ерозії як засіб керування стійкістю
- •6. Агролісомеліорація
- •7. Ґрунтозахисні сівозміни
- •8. Системи ґрунтозахисного обробітку та грунтозахисна техніка
- •9.Застосування структуротворних та захисних стабілізаційних синтетичних препаратів
- •Лкція 9. Оптимізація структури агроекосистеми
- •1. Значення сівозміни як структурної основи агроекосистеми
- •2. Оптимізація архітектоніки рослинного покриву
- •3. Лучні біоценози, їх роль в оптимізації просторово-часової структури стада
- •Лекція 10. Обмеження шкідливого агротехногенного навантаження
- •1. Зменшення пестицидного навантаження.
- •2. Раціональне використання агрохімікатів.
- •3. Маловідходні і безвідходні технології.
- •4. Мінімізація негативного впливу техніки.
- •5. Точне землеробство.
- •Лекція 11. Радіонукліди та важкі метали як екологічний чинник в агроекосистемах
- •2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- •1. Іонізуюче випромінювання як екологічний чинник у сфері сільськогосподарського виробництва.
- •1.2. Міграція радіонуклідів сільськогосподарськими ланцюгами.
- •1.3. Дія іонізаційного опромінення на рослини.
- •1.4. Відновні процеси у рослинних організмах.
- •1.5. Надходження радіонуклідів у тваринницьку продукцію
- •1.6. Дія іонізаційного випромінювання на тварин.
- •1.7. Заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції рослинництва
- •1.8. Технологічні заходи заходи, спрямовані на зменшення вмісту радіонуклідів у продукції тваринництва.
- •2. Фітотоксичність важких металів, шляхи їх надходження у ґрунт.
- •Лекція 3 Агроландшафти
- •1. Поняття та типи агроландшафтів
- •2. Шляхи створення агроландшафтів
- •3. Флора та фауна агроландшафтів
- •Лекція 4 Охорона повітряних та водних ресурсів
- •1. Забруднення повітряного простору та його охорона
- •2. Забруднення водного басейну. Охорона малих річок
- •Лекція 5 Охорона земельних ресурсів
- •1. Ерозія ґрунтів
- •2. Переущільнення та рекультивація земель
- •3. Системи альтернативного землеробства
- •Лекція 6 Екологія використання мінеральних добрив
- •1. Мінеральні добрива та біосфера
- •2. Нітрати та зменшення їх негативного впливу
- •Лекція 7 Пестициди План
- •Лекція 8 Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор План
- •1. Джерела радіоактивного забруднення
- •2. Дія іонізуючого випромінювання на живі організми
- •3. Заходи зменшення вмісту радіонуклідів у с.-г. Продукції
- •Лекція 9 Екологія тваринництва План
- •Екологічні проблеми тваринницьких комплексів
- •Утилізація і переробка відходів тваринництва
- •Лекція 10 Безвідходні технології переробки сільськогосподарської продукції. Екологічна безпека
- •Безвідходні технології переробки с.-г. Продукції
- •Екологічна безпека
- •Практичне зайняття. Антропогенні зміни біохімічних циклів та ряди технофільності.
Лекція 8 Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор План
Джерела радіоактивного забруднення
Дія іонізуючого випромінювання на живі організми
Заходи зменшення дії іонізуючого випромінювання на живі організми
1. Джерела радіоактивного забруднення
Живі організми в навколишньому середовищі постійно зазнають різних видів випромінювання природного та штучного походження.
Природне є звичайною складовою біосфери, що впливає на всі її елементи і створює природний радіаційний фон. Воно утворюється за рахунок космічного випромінювання та випромінювання зовнішніх та внутрішніх земних джерел. Вміст природних радіонуклідів у земній корі змінюється в досить широкому діапазоні і вважається одним з головних факторів природного мутагенезу, виникнення злоякісних новоутворень і спадкових захворювань. Природний радіаційний фон Землі поступово зростає. Штучні радіонукліди добувають внаслідок ядерних реакцій.
У рослини радіонукліди надходять з ґрунту або аерозольно. Ступінь накопичення залежить від:
1. Фізико-хімічних властивостей радіонуклідів. Наявність у рослинах стабільних ізотопів цих же елементів сприяє нагромадженню, в перший період перебування в ґрунті радіонукліди більш доступні для засвоєння рослинами, Нагромадження рослинами радіонуклідів залежить від їх концентрації у поживному субстраті.
2. Агрохімічної характеристики ґрунту. Біологічна рухомість радіонуклідів зменшується при збільшенні вмісту в ґрунті обмінних катіонів, органічної речовини, фізичної глини й мулу.
3. Біологічних властивостей рослин. Особливості мінерального живлення, тривалість вегетаційного періоду, характер розподілу кореневих систем у ґрунті, продуктивність. Зернобобові інтенсивніше поглинають ніж злакові.
4. Способів обробітку ґрунту. Зрошуване землеробство посилює інтенсивність кругообігу радіонуклідів.
При аеральному забрудненні, яке відбувається швидше, ніж через кореневу систему, відбувається осідання на надземній частині рослин аерозольних і газоподібних викидів (первинне забруднення) та забруднених часток ґрунту (вторинне).
Концентрація затриманих радіонуклідів у рослинах знижується під впливом дощу, туману, роси, у результаті розбавлення наростаючої фітомаси в процесі росту і розвитку рослин і внаслідок усихання і опадання раніше забруднених частин рослин.
При забрудненні штучними радіонуклідами на початковому етапі вони знаходяться на поверхні ґрунту і в контакті з масою рослин, поступово перерозподіляючись по профілю під впливом вітру, наростанням фітомаси і випадання опадів, а також пересуваючись у глибину ґрунту в результаті міграційних процесів або агротехнічних заходів.
Наступною ланкою міграції радіонуклідів є тварини. Перехід радіонуклідів у м'ясо із раціону тварин визначається фізико-хімічними властивостями радіонуклідів, а також видовими особливостями і віком тварин. При тривалому споживанні забруднених кормів, радіонукліди нагромаджуються в органах і тканинах найбільш інтенсивно на перших етапах. Потім швидкість поступово знижується, і настає рівноважний стан, при якому інтенсивність відкладання вирівнюється з швидкістю виведення з організму. При цьому максимальне нагромадження радіонуклідів і строки досягнення стану рівноваги для різних тварин різні.