Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АГРЕК_ЛЕКЦ_Н.doc
Скачиваний:
936
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.66 Mб
Скачать

3. Флора та фауна агроландшафтів

Питання про походження орга­нізмів, з яких складається тваринний і рослинний світ агроландшафтів має велике теоретичне та практичне значення. Аналіз показує, що походження виду відображене у його екології та пристосуванні до певного місця існування, але велика кількість організмів не завжди існувала у даному ареалі.

Більшість культурних рослин веде своє походження з теплих гірських районів. Особливе значення у цьому аспекті має Південно-Західна Азія (пшениця, овес, жито, ячмінь, бобові, цибуля, груша, черешня, яблуня та слива), узбережжя середземномор’я (люпин, капуста, ріпак та буряки) та Індія (цукрова тростина, рис).

Велика кількість культур утворилися з бур'янів (жито, овес, вика, сочевиця, льон, горох). Іншу групу представляють рослини, які первісно були супутниками поселень людини (буряки, шпинат, гірчиця). Але переважна їх більшість фізіологічно і екологічно досить далека від своїх вихідних форм.

Вплив людини на рослинний світ має і негативні наслідки. Виникнення бур'янів, що пристосувалися до умов агроландшафтів, безпосередньо пов’язане з появою землеробства. Їх екологічна пристосованість до умов, у яких вирощують сільськогосподарські культури дуже висока, що створює великі проблеми для самої людини.

У зниженні впливу таких елементів вирішальна роль належить агротехнічним заходам – сівозмінам, належному обробітку ґрунту, науковому підходу застосуванню добрив. Велика кількість насіння бур'янів заноситься на угіддя з органічними добри­вами. Причиною є неправильне їх зберігання, порушення правил підготовки і згодовування забур'янених кормів. Великої шкоди агроландшафтам завдає застосування гербіцидів, які, накопичуючись в навколишньому середовищі і продуктах урожаю, негативно вплива­ють на якість продукції, флору і фауну, здоров'я людини і продуктивність сільськогосподарських тварин.

Що стосується походження останніх, то до сих пір не немає по­вної чіткості. Прийнято вважати, що предком домашніх собак є вовк, вихід­ною формою домашньої кози є безоарська коза, предками вівці називають аральську вівцю, ВРХ походить від диких биків та турів, а домашня свиня - від євразійської дикої свині – кабана. Домашній голуб походить від сизого голуба Середземномор'я, а качка – від поширеного в Європі кри­жня. Домашня гуска була приручена в Єгипті і в Європі й походить від дикої гуски.

Ведення господарської діяльності у історичному плані завдало великих змін і дикий фауні. Велика кількість видів зникла, багато комах після розорювання степів стали шкідниками (хлібний жук-кузька, хлібної жужелиця, лучний метелик).

Природні біоценологічні взаємовідносини проду­центів і консументів різних порядків зберігаються на обмеженому рівні тільки у багаторічних насадженнях, на відміну від однорічних насаджень, де формування фауни агроценозу має суттєві відмінності. В умовах сівозмін фауністичний комплекс що­річно формується заново. Це відбувається за рахунок багатоїдних видів (які накопичуються за попередні роки і зимують на дано­му полі) та трофічно спеціалізованих видів (які мігрують з інших природних резервацій або полів сівозміни). Це у свою чергу призводить до появи хижаків та паразитів.

Мікроорганізми, які є спеціалізованими збудниками хвороб рослин, як правило є облігатними паразитами (розвиваються і роз­множуються лише у живих тканинах, а у несприятливий період року вони знаходяться у рослинних рештках, на насінні або у рослинах озимих культур). Факультативні паразити, які можуть розвиватися, живлячись ор­ганічною речовиною у ґрунті, уражають різні види (пліснявіння насіння, кореневі гнилі). Тому резервація­ми фітопатогенних організмів є поля, де вирощувалася відповідна культура в попередньому році, звідки спори розповсюджу­ються повітрям на великі відстані, а також заражене насіння.

Бур'яни поширюються з природних угідь на неорних зем­лях, а також зберігаються на полях сільськогосподарських угідь. У малорічних видів зимує тільки насіння, а у багаторічних – як насіння, так і підземні вегетативні органи. Найбільше значення для формування складу бур'янів має фітосанітарний стан поля у попередньому році.

Певна культура не є джерелом живлення бур'янів, але не дивлячись на це, певні особ­ливості обробітку ґрунту та розміщення рослин на площі зумовлюють певну пристосованість окремих видів бур'янів до тієї чи іншої культури. Тому склад бур'янів на різних полях мо­же суттєво відрізнятися, що в свою чергу впливає на форму­вання фауни шкідників, для багатьох видів яких вони є кормовими рослинами.

Тому, на відміну від саморегульованих біогеоценозів, продуктивність агроценозів цілком залежить від проведення спеціалізованих заходів боротьби зі шкідниками, хворобами рослин і бур'янами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]