МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра хімії

Методичні рекомендації

до проведення лабораторних занять

з дисципліни “Аналітична хімія” для студентів І курсу

денної форми навчання по спеціальності

“Агрономія”

Херсон - 2009

УДК: 54.12

Охріменко О.В., Біла Т.А. Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять з дисципліни “Аналітична хімія” для студентів І курсу денної форми навчання по спеціальності “Агрономія” - Херсон. Колос. – 2009. -72с.

“Методичні рекомендації” підготували:

ОХРІМЕНКО ОЛЕНА ВІКТОРІВНА – доцент кафедри хімії, к.т.н.

БІЛА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА – доцент кафедри хімії, к.с.-г.н.

Рецензент:

Гафіатулліна О.Г. - к.х. н., доцент кафедри хімії ХДАУ

Затверджено на засіданні кафедри хімії (протокол № 6 від 28.01.09.)

Рекомендовано до друку навчально-методичною комісією зі спеціальності

“Агрономія” (протокол № ___ від____________ )

Голова навчально-методичної комісії Базалій В.В.

ВСТУП

Аналітична хімія – це наука про методи хімічного аналізу речовин. Хімічний аналіз широко використовується при контролі за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів.

Мета курсу аналітичної хімії в сільськогосподарському вузі – навчити студентів методам визначення хімічного складу різних речовин. Аналіз ґрунтів, добрив, засобів захисту сільськогосподарських культур, продуктів хімічної промисловості – це далеко не повний перелік завдань, які приходиться вирішувати вченому агроному.

Лабораторні роботи з аналітичної хімії мають дослідницький характер і проводяться в спеціалізованих лабораторіях. Студенти вчаться готувати реактиви і матеріали для аналізу та користуватися ними в ході його виконання, проводити розрахунки, виконувати якісний та кількісний аналіз відповідно до вимог методики.

Вивчення аналітичної хімії відбувається за кредитно-модульної системи. Зміст курсу “Аналітична хімія” розділено на два модулі: “Якісний аналіз” та “Кількісний аналіз”. В першому модулі на лабораторних заняттях студенти ознайомлюються з якісними реакціями на катіони і аніони І, ІІ та ІІІ аналітичних груп. В другому модулі студенти освоюють титриметричні методи аналізу: метод нейтралізації та окисно-відновне титрування.

Завдання методичних рекомендацій – допомогти студенту засвоїти курс аналітичної хімії, навчити студента самостійно виконувати експеримент, робити хімічні розрахунки, формулювати і узагальнювати висновки. Опису лабораторних завдань передують стислі теоретичні матеріали і умови виконання робіт, контрольні запитання та задачі для перевірки рівня засвоєння студентами знань. У кінці кожного розділу приведені багатоваріантні завдання, які студенти виконують після вивчення теми.

Методичні рекомендації містять додаткові справочні матеріали та перелік рекомендованої літератури.

Техніка безпеки в лабораторії аналітичної хімії

1. Під час роботи в лабораторії слід дотримуватися тиші, чистоти й порядку розміщення обладнання і реактивів на робочому місці.

2. Реактиви необхідно зберігати в закритому посуді, на якому є етикетка, де зазначено назву, формулу і концентрацію речовини (для рідин).

3. Не можна брати речовини руками і пробувати їх на смак. При визначенні речовин по запаху склянку варто тримати на відстані і направляти рухом руки повітря від отвору склянки до носа. Не вдихайте глибоко виділені гази або пару!

4. Не слід виливати надлишок реактивів із пробірок, колб, хімічних стаканів та інших посудин знову в той самий посуд з реактивами, оскільки останні можна забруднити й зіпсувати.

5. Усі досліди з отруйними речовинами або сполуками, які мають не­приємний запах, слід проводити у витяжній шафі.

6. Під час роботи з концентрованими мінеральними кислотами (наприк­лад, з сульфатною) їх слід вливати у воду малими порціями (бажано по стінці пробірки або колби). Не лийте воду в концентровані кисло­ти! Розбавляти водою концентровану сульфатну кислоту треба обе­реж­но, безперервно перемішувати, доливаючи її у воду, а не навпаки.

7. Під час роботи з концентрованими розчинами кислот і лугів слід користуватися захисними окулярами та гумовими рукавичками.

8. Категорично забороняється всмоктувати в піпетки розчини кислот, лугів і отруйних речовин. Для цього необхідно користуватися гу­мовими грушами.

9. Не пробуйте реактиви на смак і не втягуйте піпеткою в рот невідому сполуку, оскільки вона може бути отруйною.

10. Забороняється виливати в раковини умивальників залишки розчинів, що містять сильні кислоти. Їх слід зливати в спеціальні місткості, які щільно закриваються і не б'ються (зокрема виготовлені з пластмас). Вони знаходяться у витяжній шафі або поряд з раковиною умиваль­ника.

11. Під час роботи з речовинами, що подразнюють органи дихання або мають сильний запах, слід, як правило, користуватися витяжною ша­фою. Сипкі реактиви треба набирати спеціальними ложечками або шпателями.

12. Не викидайте в раковини умивальників використані фільтри, папір, вату, розбиті пробірки та уламки скла.

13. З легкозаймистими рідинами не можна працювати поблизу нагрівальних приладів. У випадку запалення пальних речовин швидко погасіть пальник, вимкніть електронагрівальні прилади, залишіть судину з вогненебезпечною речовиною і гасіть пожежу:

а) палаючі рідини прикрийте повстю, а потім, якщо потрібно, засипте піском, але не заливайте водою;

б) у випадку запалення лужних металів гасіть полум'я тільки сухим піском, але не водою.

14. В усіх випадках пожежі в лабораторії негайно викличте пожежну команду; до приходу пожежної команди скористайтеся вуглекислотним вогнегасником.