- •Методичні рекомендації
- •Техніка безпеки в лабораторії аналітичної хімії
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторне устаткування.
- •Модуль і Лабораторна робота № 1
- •Катіони і групи
- •Часткові реакції катіонів і групи
- •1. Дія гідротартрату натрію NaHc4h4o6
- •2. Дія натрій (ііі) гексанітрокобальтату
- •2. Реакція Несслера
- •Вивчення загальних і часткових реакцій
- •Дія групового реагенту II групи
- •Часткові реакції катіонів II групи
- •1. Реакція з калій хроматом к2СгО4
- •2. Реакція з н2sо4 і її розчинними солями
- •1. Реакція з амоній оксалатом (nн4)2с2о4
- •2. Реакція з н2sо4 і її розчинними солями
- •1. Реакція з їдкими лугами
- •Реакція з натрій гідрофосфатом
- •Дія групового реагента
- •Часткові реакціі катіонів III групи
- •1. Дія їдких лугів
- •1. Дія їдких лугів
- •2. Дія калій гексаціаноферрата(II) к4[Fe(cn)6]
- •3. Дія роданистих солей nh4cns або kcns
- •1. Дія їдких лугів
- •2. Дія калій гексаціаноферрата (III) k3[Fe(cn)6]
- •1. Дія їдких лугів
- •1. Дія їдких лугів
- •2. Дія розчину аміаку nh4oh
- •3. Дія сірководню h2s
- •Лабораторна робота № 4
- •Аналітична класифікація аніонів
- •І група аніонів
- •Лабораторна робота № 5
- •III група аніонів
- •Реакції аніона нітратної кислоти nо3-
- •Реакція з сульфатом двовалентного заліза
- •2. Реакція з алюмінієм (або цинком) і лугом
- •Реакція аніона нітритної кислоти no2-
- •Модуль іі Лабораторна робота № 6
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Метод нейтралізації
- •Експериментальна частина
- •1. Розрахунок і приготування 250 мл розчину h2so4 молярної концентрації еквівалента 0,1 моль/л.
- •Хід роботи
- •2. Стандартизація розчину h2 so4 по бурі. Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7
- •Експериментальна частина Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Експериментальна частина Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Перманганатометрія
- •Експериментальна частина Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11
- •Теоретичні передумови до виконання роботи
- •Експериментальна частина Визначення вмісту йоду у водному розчині калій йодиду
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Контрольні завдання по темі «Окисно-відновне титрування»
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •73006, М. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Часткові реакціі катіонів III групи
РЕАКЦІЇ КАТІОНІВ Al 3+
Катіон Al3+ безбарвний. Для вивчання реакцій беріть розчин Al2(SO4)3, або AlCl3.
1. Дія їдких лугів
До 2 мл розчину Al2 (SO4)3, добавте 3 мл NH4OH.Спостерігайте утворення білого аморфного осаду Al(OH)3 :
Al2 (SO4)3 +6NH4OH = 2Al(OH) 3 +3(NH4)2SO4
Добутий осад розділіть на дві частини. На одну з них подійте HCl, на другу – NaOH.
Al(OH) 3+3HCl → AlCl3+3H2O
Al(OH) 3+NаOH → NaAlO2 ↓ + 2H2O
На добутий розчин натрій алюмінату подійте твердим NH4Cl (досипайте до слабо-кислої реакції на лакмус) і нагрійте. При цьому алюмінат розкладається з утворенням осаду Al(OH)3 .Являючись сіллю слабкої кислоти NаAlO2, алюмінат легко гідролізується. Добавлений NH4Cl буде зв’язувати продукт гідролізу алюмінату NаOH, реагуючи з ним. Це сприяє розкладу алюмінату і випаданню в осад Al(OH)3:
NaAlO2 + 2H2O ↔ Al(OH) 3+ NaOH.
NaOH+NH4Cl = NaCl+ H2O + NH3↑
NaAlO2+ NH4Cl+ H2O=Al(OH) 3 +NaCl+ NH3↑
Цією реакцією користуються для відкриття Al3+.
РЕАКЦІЇ КАТІОНА Fe3+
Солі Fe3+ мають жовте або червоно-буре забарвлення. Для вивчення реакцій беріть розчин FeCl3.
1. Дія їдких лугів
До 1 мл розчину FeCl3 долийте 1,5 мл NaOH, KOH або NH4OH. Спостерігайте утворення осаду Fe(OH)3 червоно-бурого кольору.
Fe3++3OH- =Fe (OH)3↓
Переконайтесь в розчинності осаду в кислотах і нерозчинності в лугах.
2. Дія калій гексаціаноферрата(II) к4[Fe(cn)6]
До 1 мл FeCl3 долийте 1,5 мл К4[Fe(CN)6] . Спостерігайте утворення темно-синього осаду "берлінської блакиті".
4FeCl3 +3 К4[Fe(CN) 6] =Fe4[Fe(CN)6]3 + 12KCl
Розділіть осад на дві частини, подійте на одну частину HCl, на другу –NaOH. Переконайтесь, що осад не розчиняється в HCl і розкладається в лугах з утворенням Fe(OH)3. Тому реакцію ведіть в нейтральному або слабокислому середовищі.
3. Дія роданистих солей nh4cns або kcns
До 1 мл FeCl3 долийте рівний об’єм NH4CNS. Спостерігайте утворення криваво-червоного розчину ферум (ІІІ) роданіду:
FeCl3 +3NH4 CNS → Fe (CNS) 3+3NH4Cl
РЕАКЦІЇ КАТІОНА Fe2+
Катіон Fe2+ безбарвний. Проте солі Fe2+ мають блідо-зелене забарвлення за рахунок часткового окиснення йонів Fe2+ до Fe3+ Для вивчення реакцій беріть розчин FeSO4
1. Дія їдких лугів
До 1 мл FeSO4 долийте 1,5мл NaOH або KOH. Спостерігайте утворення осаду Fe(OH)2 грязно-зеленого кольору. При відсутності повітря Fe(OH)2 білого кольору. Осад на очах змінює забарвлення, окиснюючись на повітрі і перетворюючись в осад червоно-бурого кольору Fe(OH)3.
FeSO4 +2NaOH → Fe (OH) 2 +Na2SO4
4Fe(OH)2 + 2H2O +O2 → 4Fe(OH)3↓
NH4OH осаджує Fe2+ не повністю, а при наявності солей амонію, які подавляють дисоціацію NH4OH, осад зовсім не утворюється, оскільки ДР Fe(OH)2 не досягається.
2. Дія калій гексаціаноферрата (III) k3[Fe(cn)6]
До 1 мл FeSO4 долийте 1,5мл K3[Fе(CN)6]. Спостерігайте утворення темно-синього осаду "турбуленової сині":
3FeSO4 + 2K3[Fe(CN)6] = Fe3[Fe(CN)6]2 + 3K2SO4
Переконайтесь, що осад не розчиняється в НCl, але розкладається їдкими лугами з утворенням Fe(OH)2 . Тому реакцію проводять в нейтральному або слабо кислому середовищі. Це сама важлива реакція Fe2+, яка використовується для його відкриття .
3. Окиснення Fe2+ до Fe3+
До 0,5 мл FeSO4 долийте рівний об’єм NaOH або KOH і кілька крапель 3% -ного H2O2 . Спостерігайте швидке перетворення грязно-зеленого осаду Fe(OH)2 в червоно-бурий осад Fe(OH)3 .
2FeSO4 + 4NaOH + H2O2 = Fe(OH)3 +2Na2SO4
Цю реакцією здійснюють в ході аналізу катіонів III групи при відділенні Fe2+ від катіонів Al3+ і Zn2+ .
РЕАКЦІЇ КАТІОНА Mn2+
Солі Mn2+ мають блідо-рожевий колір. Розбавлені розчини безбарвні. Для вивчення беріть розчин MnSO4.