1. Ґрунт - базова складова агроекосистеми.

Ґрунтом називають верхній пухкий шар земної кори (літосфери), що утворився і змінюється в результаті вивітрювання гірських порід і безперервного впливу фізико-хімічних, біологічних процесів та діяльності людини. У процесі розвитку він набув основної своєї ознаки - родючості. Поняття про ґрунт і родючість невід'ємні одне від одного.

Ґрунти з їх природною родючістю на земній кулі сформувалися у процесі складного перетворення порід і мінералів під впливом кліматичних і біологічних чинників. За різних поєднань цих природних чинників утворюються неоднакові типи ґрунтів.

Територія України характеризується великою різноманітністю природних умов і ґрунтового покриву. Тут простежується як горизонтальна, так і вертикальна зональність ґрунтів, чітко виділяються ґрунтово-кліматичні зони - Полісся, Лісостеп, Степ, передгірні і гірські райони Карпат і Криму. В Україні понад 600 видів ґрунтів, об'єднаних у 17 типів та 35 підвидів. За родючістю ґрунти різних типів різняться один від одного, що зумовле­но неоднаковим поєднанням природних чинників ґрунтотворення та наслідками господарської діяльності людини.

Ґрунт - найголовніший елемент зовнішнього середовища, базова складова агроекосистеми. Ґрунти впливають на клімат (мікроклімат) місцевості, на розвиток рослинності, стан окремих галузей народного господарства; їх родючість враховують при забудові і плануванні населених пунктів, благоустрої й експлуатації останніх.

Ґрунти постійно прямо чи опосередковано пов'язані з сільськогосподарськими тваринами. Безпосередньо на організм тварин впливають повітряний, водний і тепловий режими ґрунту. Стан атмосферного повітря і його переміщення певною мірою залежать від стану повітря у ґрунті. Водний режим ґрунту позначається на ботанічному складі рослин, вологості повітря в приміщеннях. Від фізико-хімічних властивостей ґрунту залежить якість рослинних кормів і питної води.

Ґрунт є основним природним приймачем і поглиначем різноманітних відходів. Як накопичувач різних нечистот він може забруднюватися патогенною мікрофлорою, яйцями і зародками гельмінтів. При контакті з таким ґрунтом тварини можуть уражуватися багатьма інфекційними та інвазійними хворобами. Тому санітарний стан ґрунту має принципово важливе значення при виборі місць під тваринницькі комплекси, літні табори, очисні споруди тощо.

Україна має унікальний агротехнічний потенціал, який залишається значним навіть після багатовікового нераціонального використання агроресурсів. Екстенсивний розвиток землеробства в Україні призвів до порушення оптимального співвідношення між сільськогосподарськими угіддями й орними землями, порушена рівновага використання ресурсів у басейнах малих річок (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація використання земельних ресурсів у басейнах малих річок

Показник	Критерій використання, %
	незадовільне	нижче норми	норма	поліпшене	добре
Зона Карпат
Лісистість	<45	44,5 - 55	55-60	60-65	>65
Сільськогосподар-ська освоеність	>40	40-35	35	35-30	<30
Розораність	>25	25-15	15	15-10	<10
Урбанізація	>4	4-2	2	2-1	<1
Змив ґрунту, т/га	>8	8-5	5	5-2	<2
Зона Полісся
Лісистість	<25	25-35	35-40	45-50	>50
Сільськогосподар-ська освоеність	>60	60-55	55	55-50	<50
Розораність	>35	35-30	ЗО	30-25	<25
Урбанізація	>5	5-4	4	4-2	<2
Змив ґрунту, т/га	>8	8-4	4-3	3-2	-
Лісостеп лівобережний
Лісистість	>75	75-70	70-65	65-60	<60
Сільськогосподар-ська освоеність	<12	12-14	14-15	15-17	>17
Розораність	>60	60-65	55-50	50-45	<45
Урбанізація	>5	5-4	4	4-2	<2
Змив ґрунту, т/га	>12	12-9	9-8	8-2	<2
Степ лівобережний
Лісистість	>75	75-65	65	65-55	<55
Сільськогосподар-ська освоеність	<7	7-10	10	10-15	>15
Розораність	>60	60-55	55	55-50	<50
Урбанізація	>12	12-9	9	9-6	<6
Змив ґрунту, т/га	>12	12-8	8	8-3	<3

Незалежно від походження ґрунти складаються з твердої, рідкої і газуватої фаз, які взаємопов'язані. Незначні зміни однієї з них неминуче призводять до змін інших. Тверда частина ґрунту складається з дрібно- і великозернистих мінералів та органічної частини (гумус, нерозкладені рештки рослин тощо).