Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АГРЕК_ЛЕКЦ_Н.doc
Скачиваний:
931
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.66 Mб
Скачать

2. Дія іонізуючого випромінювання на живі організми

Первинні реакції у рослинному організмі по­чинаються з дії радіації на біологічно активні молекули живої тка­нини. При цьому відбувається онтогенетичне посилення непомітних пошкоджень деяких молекул до яскраво виявлених біологічних наслідків.

Реакція рослин залежить від генетичного потенціалу сорту та ре­жиму випромінювання. Візуально виявлений ефект пригнічення ростових проце­сів виявляється після разового опромінення у перші 5-7 діб. У злакових культур може спостері­гатися гальмування росту головного пагона у висоту, а також збільшення вегетативної маси. При впливі великих доз у рос­лин виникають різні морфологічні аномалії та активізуються про­цеси старіння. При впливі випромінювання в інтервалі невисоких доз темпи росту вегетуючих рослин прискорюються. Це явище називається радіостимуляцією.

Паростки і вегетуючі рослини більш чутливі до ви­промінювання, ніж насіння, що зумовлює і значно менші дози, які стимулюють ріст і розвиток. Стимулюючі дози молодих рослин у фазі активного метаболізму в 10-15 ра­зів менші, ніж для насіння, що перебуває у спокої.

Період вегетації значно впливає на уразливість. Найбільш чутливими рослини є у фазі кущіння та ви­ходу у трубку, коли можливе відмирання конусу наростання головного пагона.

Під впливом опромінення зменшується кіль­кість та якість зерна. Воно має низьку енергію проростання і схожість. Максимальне зменшення схожості у ярої пшениці відзна­чається при опроміненні її у фазах колосіння і цвітіння.

Чутливими до опромінення є горох, картопля, соняш­ник.

Продуктивність опромінених куль­тур суттєво починає залежати від погодних умов, погіршення яких уповільнює темпи росту, подовжує період вегетації.

Радіочутливість тваринного організму визначається генетично і залежить від віку. Молоді організми більш вразливі. Наслідки ураження тісно зв'язані з видовою інтенсивністю пострадіаційного відновлення.

Кінцевим радіобіологічним ефектом на клітинному рів­ні при опроміненні тварин є загибель клітин. На початкових стадіях відхилення від фізіологічного стану можуть і не проявлятись.

Синдромом гострої променевої хвороби є патологія кро­вотворення і пов'язана з нею депресія всіх клітинних еле­ментів. Ступінь зміни в кровотворних органах і в крові зна­ходиться в прямій залежності від дози опромінення.

При опроміненні у відносно малих дозах помітних змін у серцевій діяльності тварин, як правило, не спостерігаєть­ся, але при більш високих дозах відразу ж після опромі­нення відзначається прискорене серцебиття.

Під впливом випромінювання змінюється увесь комплекс захисних механізмів і реакція організму. Малі дози випро­мінювання підвищують специфічний і неспецифічний клі­тинний і гуморальний захист організму. При сильному опроміненні у тварин розвиваються глибокі функціональні й морфологічні порушення клітин­них структур, змінюється діяльність усіх систем організму.

Негативний вплив випромінювання на відтворювальну функцію і якість потомства визначається в основному ураженням ембріону в період диференціації органів, а також сім'яродного епі­телію батьків.

Радіоактивне забруднення шкіри може викликати її ура­ження. Опіки розвиваються раніше і протікають важ­че в місцях, де шкіра слабо захищена волосяним покри­вом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]