Рівні розвитку здібностей

Обдарованість → талант → геніальність

Коли рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей високий, говорять про загальну або ж спеціальну обдарованість. Обдарованість – це ніби природний дар, який людина одержує, щось спадково зумовлене. Талант – це поєднання високорозвинутих спеціальних здібностей, яке дає людині змогу створити такі продукти діяльності, що відрізняються своєю новизною, оригінальністю, досконалістю і мають суспільну значущість. Для розвитку таланту велике значення мають працьовитість і наполеглевість. Геніальність - найвищий рівень творчих проявів особистості, втілюється у творчості, що має історичне значення для життя суспільства. Геніальна особистість своєю творчою діяльністю сприяє прогресивному розвитку суспільства.

Контрольні запитання:

1. Чи згодні Ви з думкою, що кожну людину можна назвати особистістю?

2. За якими зовнішніми проявами особистості можна зробити висновок про рівень її розвитку та суспільну свідомість?

3. Назвіть приклади задатків, на основі яких розвиваються здібності.

4. Що є переважаючим у формуванні здібностей: природжені задатки чи сприятливе соціальне середовище?

5. Охарактеризуйте основні чинники, що впливають на розвиток особистості.

Темперамент і характер

План

1. Історичні аспекти вчення про темперамент.

2. Теорія темпераменту І.П. Павлова.

3. Теорія темпераменту Г.Айзенка.

4. Властивості та структура характеру.

5. Становлення характеру.

6. Акцентуації характеру.

Ключові поняття: темперамент, холерик, флегматик, меланхолік, сангвінік, сила, рухливість і врівноваженість нервових процесів, екстраверсія, інтроверсія, емоційна стабільність і нестабільність, характер, акцентуації характеру.

Стародавній лікар Гіппократ (460 – 377 до н. е) вважав, що оптимальне співвідношення чотирьох «соків тіла»: крові, лімфи, жовчі та «чорної жовчі» визначає здоров’я людини, тоді, як порушення їх пропорційного розподілу стає причиною різних захворювань. Виходячи з учення про ці «соки тіла», Клавдій Гален (129 – 201 р. до н. е) розробив першу класифікацію темпераментів, згідно якої тип темпераменту зумовлений переважанням в організмі одного із «соків». Ця теза була покладена в основу «гуморальної» (рідинної) концепції емпераменту.

На думку Галена, якщо в організмі переважає «гаряча кров» (sanguis), то в поведінці яскраво виявляються риси сангвіністичного темпераменту – енергія, впертість, рішучість.

Якщо ж цю «гарячу кров» охолоджує «надлишковий слиз» (flegma), то це призводить до появи флегматичного темпераменту, для якого характерні холоднокровність, спокій, неспішність у діях.

«Їдка жовч» (chole) сприяє утворенню неврівноваженого холеричного темпераменту. А коли в організмі накопичується багато зіпсованої «чорної жовчі» (melan chole), це призводить до формування меланхолічного темпераменту.

Ідея зв’язку особливостей темпераменту з певними анатомо – фізіологічними властивостями нервової системи одержала вагоме експериментальне підтвердження у працях російського фізіолога Павлова І.П. (1849 – 1936 р.), який довів, що темпераменти залежать від типу нервової системи і зумовлені певним співвідношенням трьох основних типологічних ознак – сили, зрівноваженості та рухливості нервових процесів (Рис. 1).

- Сила нервових процесів – здатність нервових клітин адекватно реагувати на дуже сильні подразники;

- Зрівноваженість нервових процесів – залежить від співвідношення сили процесів збудження і гальмування;

- Рухливість нервових процесів – швидкість переходу нервових клітин від стану збудження до гальмування і навпаки.

Сильна Слабка

нервова система нервова система

Зрівноваженість Незрівноваженість

Рухливість Інертність

Сангвінік Флегматик Холерик Меланхолік

Рис. 1. Залежність темпераменту людини

від типу нервової системи.

Концепція Г.Айзенка ( 1926 р.)

Айзенк запропонував свою теорію особистості. На його думку всіх індивідів можна класифікувати за допомогою чотирьох показників: екстравертованість, інтровертованість, емоційна стабільність та емоційна нестабільність.

Екстраверсія – характеристика спрямованості особистості на зовнішній світ. Людину притягують події навколишньої дійсності, вона навіть отримує заряд енергії з оточуючого світу. Люди, які мають таку спрямованість мають багато друзів, знайомих. Вони відкриті до інформації, рідко вступають у конфлікти. Живуть за соціальними правилами. Схильні до необдуманих та імпульсивних дій, бурхливих розваг. Комунікабельні, успішні в професіях типу «людина – людина».

Інтроверсія – характеристика спрямованості особистості на явища власного суб’єктивного світу, звідки вони й черпають енергію. Такі люди нетовариські, малокомунікабельні, соціально пасивні, їх мало цікавлять події навколишнього світу вони схильні до самоаналізу. Стримані, мають чіткі життєві позиції, вдумливі, вперті. На Рис. 2. у вигляді горизонтальної осі, показані крайні полюси шкали «Інтроверсія - Екстраверсія»

Емоційна нестабільність – характеристика людини з боку контролю над емоціями, це крайній полюс, який характеризує емоційно неврівноважених, нестійких та погано адаптивних особистостей. На протилежному полюсі знаходяться особистості високо емоційно стійкі з прекрасною адаптивністю – емоційно стабільні (вертикальна вісь).

Емоційна нестабільність

Меланхолік Холерик

Інтроверсія Екстрверсія

Флегматик Сангвінік

Емоційна стабільність

Рис. 2. «Коло» Г. Айзенка.

Темперамент – це індивідуально – типологічна характеристика людини і вищих тварин, що виявляється у силі, напруженості, швидкості та зрівноваженості перебігу її психічних процесів. Це психобіологічна категорія, тому що його властивості не являються повністю вродженими або залежними від середовища, але першочергово це генетично задані індивідуально – біологічні властивості людини. Темперамент – сукупність індивідуально – психологічних якостей, яка характеризує динамічний та емоційний аспект поведінки людини і виявляється в її діяльності та спілкуванні. Це характеристика індивіда з боку динамічних особливостей: інтенсивність, швидкість, темп, ритм, його психіки. Одна людина стримана, врівноважена, емоційно невиразна, її рухи скупі, мовлення уповільнене. Друга, навпаки, рухлива, жвава, активна, енергійна. Найчастіше темперамент людини – це «суміш» холеричних, сангвіністичних, флегматичних та меланхолічних рис.