II. Чому люди по-різному реагують на одну і ту ж ситуацію?
Рис. 2.
Пізнавальні процеси
План
Поняття про пізнавальні (когнітивні) процеси.
Загальна характеристика пізнавальних (когнітивних) процесів.
Відчуття.
Сприйняття.
Мислення.
Пам'ять.
Уява.
Увага.
Ключові поняття: пізнавальна діяльність, відчуття, адаптація, сенсибілізація, синестезія, сприйняття, мислення, індукція, дедукція, традукція, пам'ять, уява, увага довільна та мимовільна.
Пізнавальна діяльність – це процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети і явища об'єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини (зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори) і відображаються у мозку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні процеси - відчуття і сприйняття.
Відчуття – це відображення у мозку людини окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття. Це найпростіша пізнавальна діяльність, засобами якої і людина, і тварина отримують елементарні відомості про зовнішнє середовище і стани свого організму. Це відчуття світла, кольору, запаху, смаку, дотику, вологи, тепла чи холоду. Фізіологічною основою відчуття є нервовий процес, що виникає під час дії подразника на аналізатор.
Види відчуттів:
1. Екстероцептивні – відчуття, що відображають властивості предметів та явищ зовнішнього світу і мають рецептори, розміщені на поверхні тіла (зорові, смакові, тактильні, нюхові).
2. Інтероцептивні відчуття – відчуття, що мають рецептори, розміщені у внутрішніх органах (серці, шлунку, печінці) і тканинах тіла, і відображають їх стан (голод, спрагу, напруження).
3. Пропріоцептивні відчуття – відчуття, що дають інформацію про рух і положення людського тіла у просторі. Їх рецептори розміщені в м’язах і суглобах.
Властивості відчуттів, що виявляються за конкретних умов перебігу процесу
Адаптація – зміна чутливості аналізатора в бік її зниження або підвищення під впливом постійно діючого подразника. На прикладі зорових відчуттів це явище спостерігається у випадках поліпшення зору в темряві і погіршення при сильному освітленні.
Сенсибілізація (від лат sensibilis – чутливий) - підвищення чутливості органів чуття внаслідок взаємодії аналізаторів і систематичних вправ. Інколи вона виникає як компенсація: саме тому в сліпих дуже розвинений слух, а у глухих - зір, у сліпоглухонімих – дотик.
Синестезія (від грец. Synasthesis – одночасне відчуття) - виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора (кольоровий слух, теплі або холодні відтінки).
Сприйняття – це відображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття. Результатом сприймання є цілісний образ об’єкта. Перехід від відчуттів до сприймання – це перехід до складнішого відображення світу, яке розширює можливості людини щодо пристосування й активного його перетворення.