Функції спілкування:

1. Інформаційна – процеси формування, передавання і прийняття інформації.

2. Регулятивна – безпосередньо пов’язана з регулюванням поведінки.

3. Пізнавальна – задоволення пізнавальних потреб.

4. Гедоністична – пов’язана із бажанням змінити свій емоційний стан, отримання задоволення від спілкування.

5. Розвиток взаємовідносин.

6. Самоактуалізація – розкриття себе в процесі спілкування.

7. Групоутворення – створення груп за інтересами, за діяльністю.

У процесі взаємодії між людьми можуть виникати конфлікти.

Конфлікт – це зіткнення двох або більше думок, суджень. Це така взаємодія, яка протікає в формі протистояння, зіткнення, протиборства особистостей або суспільних сил, інтересів, поглядів, позицій, як мінімум, двох сторін.

Динаміка розвитку конфлікту:

Латентний період→ Конфліктна ситуація→ Конфлікт→ Вирішення конфлікту

Перехід у хронічну стадію

Функції конфлікту

1) Позитивні:

- джерело розвитку, удосконалення процесу взаємодії;

- виявлення протирічь;

- сприяння вирішенню протирічь;

- зміна обставин, поліпшення взаємовідносин.

2) Негативні:

- супроводжується психологічним дискомфортом, напругою;

- порушує систему взаємодії;

- знижується ефективність спільної діяльності;

- загальне негативне відношення до конфлікту.

Види конфліктів

За кінцевим результатом:

• конструктивні – викликані об’єктивними протиріччями. Їх вирішення веде до закріплення нової ідеї, прогресивних змін. Зорієнтовані на виявлення і розв’язання протиріч, пошук шляхів руху вперед, корекції взаємодії.

• деструктивні – порушують плідну взаємодію і наносять шкоди учасникам взаємодії.

За тривалістю протікання:

• короткочасні;

• довгострокові.

За характером вияву:

• відкриті;

• латентні.

Типи конфліктів

1. Особистісний – учасниками якого є різноманітні чинники внутрішнього світу особистості.

2. Міжособистісний – учасниками є дві особистості (батько й син, чоловік і дружина, керівник і підлеглий та ін.)

3. Конфлікт між особистістю і групою (конфлікт між керівником і колективом, студентом і студентською групою).

4. Міжгруповий – конфлікт між групами (конфлікт між відділами в одній організації).

5. Соціальний конфлікт – суперечності між класами, націями, державами.

Основні стилі поведінки у конфліктних ситуаціях

1. Уникнення (втеча) – відсутність прагнення до взаємодії та досягнення власних цілей. Прагнення не брати на себе відповідальності за прийняття рішення, заперечувати конфлікт, прагнення вийти із конфлікту не поступаючись, але й не відстоюючи своїх позицій.

2. Змагання (боротьба) – прагнення задовольнити свої інтереси, не беручи до уваги інтересів інших, бажання відстояти свої інтереси шляхом відвертої боротьби, застосування влади, тиску. Принцип: «Якщо ворог не здається, його знищують».

3. Пристосування – жертовність щодо власних інтересів. Характеризується прагненням зберегти інтереси партнера або налагодити приємні стосунки, готовність до дій на шкоду власним інтересам.

4. Компроміс – бажання запобігти конфлікту взаємними поступками; це пошук серединних рішень, коли ніхто багато не втрачає, але і не виграє; інтереси обох сторін повністю не розкриваються.

5. Співробітництво – пошук альтернативи, яка повністю задовольняє інтереси обох сторін шляхом відвертого обговорення; спільний і відвертий аналіз розбіжностей у процесі опрацювання рішення; ініціатива, відповідальність і виконання розподіляються за взаємною згодою.