Контрольні запитання:

1. Чи можлива психічна активність без уваги?

2. Чи є явище компенсації у разі порушення одного з аналізаторів закономірним і необхідним?

3. Відомо, що один і той самий проміжок часу в різних ситуаціях сприймається по-різному. Поясніть причини суб’єктивної оцінки часу людиною.

4. Поясніть, яким чином можна розвивати творче мислення і творчу уяву.

5. Яке значення вони мають у Вашій професійній діяльності?

Емоційний світ людини

План

1. Поняття про емоції.

2. Емоційні якості особистості.

3. Почуття.

4. Емоційні стани.

Ключові поняття: емоції, почуття, настрій, афект, пристрасть, стрес, фрустрація, астенічні емоції, стенічні емоції.

Життя без емоцій було б так само неможливим, як і без відчуттів. Варто лише на хвилину уявити собі людей, позбавлених емоцій, розмірковував П.Анохін, як перед нами відкриється глибока прірва взаємного непорозуміння і повної неможливості встановити суто людські стосунки.

Емоції – узагальнена чуттєва реакція, що виникає у відповідь на різні за характером екзогенні (ті, що йдуть з навколишнього середовища) і ендогенні (ті, що виходять із власних органів і організму) сигнали, які викликають певні зміни у фізіологічному стані людини. Емоція оцінює дійсність і доводить свою оцінку до організму мовою переживань.

Функції емоцій

1. Сигнальна: виражається у тому, що відношення суб'єкта до тих чи інших подразників стає сигналом сприятливого чи несприятливого для нього розвитку подій. Орієнтуючись на свої емоції людина здійснює неодхідні дії.

2. Оціночна: емоція виражає оцінкове відношення суб'єкта до окремих подій чи умов, які сприяють або перешкоджають здійсненню його діяльності.

3. Регулятивна: емоції є важливим механізмом внутрішньої регуляції психічної діяльності та поведінки, спрямованих на задоволення актуальних потреб.

Види емоцій

За знаком:

• позитивні емоції виникають, коли задовольняються потреби людини;

• негативні емоції виникають, коли потреби людини не задовольняються;

За характером їх впливу на діяльність:

• стенічні – спонукають до дій, вчинків, стимулюють діяльність організму;

• астенічні – розслаблюють людину, роблять її пасивною, замкненою.

За характером їх переживань:

• настрій – емоційний стан індивіда, що на певний час зафарбовує його стосунки з дійсністю;

• афект – це сильний емоційний процес, який виникає у людини швидко, триває бурхливо і характеризується значними змінами свідомості та порушенням вольового контролю за діями;

• пристрасть – сильна і тривала емоція, що пов'язана зі стійким прагненням людини до певного об'єкта;

• стрес – емоційний стан індивіда, який виникає в ситуаціях, що порушують усталений перебіг його життя. Цей стан полягає у неспецифічній реакції організму на вимоги, які до нього висуваються;

• фрустрація – негативний емоційний стан, що супроводжується усвідомленням неможливості досягти певної мети.

Почуття - специфічна форма відображення дійсності, у якій виявляється стійке субєктивно-емоційне ставлення людини з властивими їй потребами до предметів і явищ, які вона пізнає і зміінює. Почуття мають виражений предметний характер, тобто пов'язані з конкретним об'єктом. Одне й те саме почуття може реалізуватися в різних емоціях. Почуття формуються в процесі суспільного розвитку людини і змінюються залежно від конкретних соціальних умов.

За їх суспільною сутністю почуття поділяють на:

• моральні;

• інтелектуальні;

• естетичні.

Творче завдання

Опишіть емоційний стан літературної героїні О.І. Куприна Олесі з одноіменної повісті «Олеся»:

«... Олеся, в нападі злості, жаху та відчаю, накинулася на першу ліпшу із своїх кривдниць так швидко, що збила її з ніг. Тут же на землі утворилося велике звалище із десятків людей. Але Олесі якимось дивом вдалося вирватися із нього і вона, щосили побігла по дорозі – без хустини, в роздертому одязі. Слідом за нею разом з лайкою та реготом полетіло каміння. Однак погналися за нею лише декотрі і ті відразу ж відстали. Відбігши кроків на п'ятдесят Олеся зупинилася, повернула до озвірілого натовпу своє бліде, подряпане, закривавлене обличчя і крикнула так голосно, що кожне її слово було чути на площі:

«Добре!.. Ви в мене ще згадаєте це! Ви ще всі наридаєтесь вдосталь!»

Ця погроза, як мені передавала та ж очевидиця події, була сказана з такою пристрасною ненавистю, таким рішучим, пророчистим тоном, що на мить весь натовп завмер, але лише на мить тому, що в той же час роздався новий спалах лайки...»