Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_statsionar.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
494.08 Кб
Скачать

Властивості сприйняття:

  • предметність;

  • цілісність;

  • структурність;

  • осмисленість;

  • константність.

Різновиди сприйняття залежно від складності об’єктів, що відображаються:

  • сприймання простору;

  • сприймання руху;

  • сприймання часу.

Вищою формою пізнання людиною дійсності є абстрактне пізнання, що відбувається за участю процесів мислення та уяви.

Мислення – це процес опосередкованого та узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях. Мислення людини нерозривно пов'язане з мовою, яка є знаряддям формування і способом існування думки. Узагальнюючи у слові свої знання про оточуючий світ, людина виходить за межі того, що їй дано безпосередньо у відчуттях і сприйнятті, значно розширює свої пізнавальні можливості, удосконалює мислення. Розумова діяльність пов'язана з практикою. Практика є джерелом розумової діяльності. Мислення народжується потребами людської практики і розвивається у пошуку шляхів їх задоволення. У свою чергу практична діяльність неможлива без мислення, вона стимулує його постійний розвиток, сприяючи упровадженню досягнень людської думки в різні галузі життя суспільства. Значення мислення в житті людини полягає у тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку людей, практичного оволодіння закономірностями об'єктивної дійсності; постановки їх на службу потребам та інтересам людини. Мислення є підвалиною свідомої діяльності особистості, формування її розумових та інших властивостей. Рівень розвитку мислення визначає, якою мірою людина здатна орієнтуватися в оточуючому світі, як вона може панувати собою та обставинами своєї життєдіяльності.

Форми мислення:

  1. Поняття – форма мислення, яка відображає загальні, істотні ознаки предметів і явищ дійсності.

  2. Судження – відображення зв'язків між предметами і явищами об'єктивної дійсності чи між їх ознаками і властивостями, виражене у словесній формі.

  3. Умовивід – Форма мислення, у якій з одного або кількох пов'язаних суджень виводиться нове судження, яке дає нове знання про предмети чи явища.

  • індукція – умовивід, у процесі якого людина переходить від конкретних, часткових фактів до загальних тверджень.

  • дедукція – умовивід, у якому здійснюється перехід від загальних до часткових суджень.

  • традукція – умовивід, побудований за аналогією.

Різновиди мислення:

Теоретично - понятійне мислення – це таке мислення, використовуючи яке людина в процесі вирішення задачі звертається до понять, виконуючи дії в умі, безпосередньо не маючи справи з досвідом, що отримує за допомогою органів чуття. У цьому випадку широко використовуються судження та умовиводи. Цей вид мислення превалює в науково – теоретичних дослідженнях.

Теоретично - образне мислення відрізняється від понятійного тим, що матеріалом, який використовує людина для вирішення задачі, постають не поняття, судження та умовиводи, а образи. Вони безпосередньо відтворюються пам'яттю або творчо відтворюються уявою. Такий тип мислення використовують працівники літератури, мистецтва, творчі люди.

Наглядно - образне мислення полягає у тому, що мислиннєвий процес безпосередньо пов’язаний зі сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності і без неї не може відбуватися.

Наглядно - дійове мислення – цей тип мислення представляє собою практичну діяльність, яку здійснює людина з реальними предметами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]