- •Основи психології
- •Передмова
- •Мета вивчення дисципліни:
- •Психологія як наука
- •Основні функції психіки:
- •Структура психічних явищ (За а.Г. Маклаковим)
- •Психічні процеси
- •Методи сучасної психології (за б.Г. Ананьєвим).
- •I. Організаційні методи:
- •II. Емпіричні методи:
- •4. Психодіагностичні методи:
- •Напрямки сучасної психології:
- •Контрольні запитання
- •Особистість: загальна характеристика
- •Розвиток особистості
- •Здібності
- •Види здібностей:
- •Види здібностей
- •Рівні розвитку здібностей
- •Контрольні запитання:
- •Темперамент і характер
- •Характер
- •Контрольні запитання:
- •Практикум
- •I. Тест на визначення формули темпераменту
- •II блок
- •III блок
- •IV блок
- •II. Чому люди по-різному реагують на одну і ту ж ситуацію?
- •Пізнавальні процеси
- •Види відчуттів:
- •Властивості відчуттів, що виявляються за конкретних умов перебігу процесу
- •Властивості сприйняття:
- •Різновиди сприйняття залежно від складності об’єктів, що відображаються:
- •Форми мислення:
- •Різновиди мислення:
- •Індивідуальні особливості мислення:
- •Мислительні операції:
- •Види уяви:
- •Види уваги:
- •Властивості уваги:
- •Пам'ять
- •Види пам’яті
- •Контрольні запитання:
- •Емоційний світ людини
- •Функції емоцій
- •Види емоцій
- •Контрольні запитання
- •Практикум Тест «Самооцінка стійкості до стресу»
- •Психологічні основи професійної діяльності
- •Види діяльності
- •Контрольні запитання
- •Психологія спілкування
- •Аспекти спілкування
- •Функції спілкування:
- •Динаміка розвитку конфлікту:
- •Контрольні запитання
- •Практикум
- •Тест «Дослідження особливостей реагування у конфліктних ситуаціях» (методика к.Томаса)
- •Психологія соціальних груп
- •Класифікація груп
- •I. За формою існування:
- •II. За способом створення:
- •III. За рівнем згуртованості:
- •Стадії розвитку колективу
- •Взаємовідносини в групі
- •Теорії лідерства
- •Стилі керівництва
- •Контрольні запитання
- •Індивідуалні завдання Орієнтовні теми рефератів, есе, доповідей
- •Творчі запитання і завдання
- •Завдання для самоконтролю (для підготовки до заліку)
- •Завдання для самостійного опрацювання навчального матеріалу
- •Рекомендовані джерела інформації для самостійного опрацювання
- •Інтернет ресурси
- •Використана і рекомендована література
- •73006 Україна, м. Херсон вул. Р. Люксембург, 23
Властивості сприйняття:
предметність;
цілісність;
структурність;
осмисленість;
константність.
Різновиди сприйняття залежно від складності об’єктів, що відображаються:
сприймання простору;
сприймання руху;
сприймання часу.
Вищою формою пізнання людиною дійсності є абстрактне пізнання, що відбувається за участю процесів мислення та уяви.
Мислення – це процес опосередкованого та узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях. Мислення людини нерозривно пов'язане з мовою, яка є знаряддям формування і способом існування думки. Узагальнюючи у слові свої знання про оточуючий світ, людина виходить за межі того, що їй дано безпосередньо у відчуттях і сприйнятті, значно розширює свої пізнавальні можливості, удосконалює мислення. Розумова діяльність пов'язана з практикою. Практика є джерелом розумової діяльності. Мислення народжується потребами людської практики і розвивається у пошуку шляхів їх задоволення. У свою чергу практична діяльність неможлива без мислення, вона стимулує його постійний розвиток, сприяючи упровадженню досягнень людської думки в різні галузі життя суспільства. Значення мислення в житті людини полягає у тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку людей, практичного оволодіння закономірностями об'єктивної дійсності; постановки їх на службу потребам та інтересам людини. Мислення є підвалиною свідомої діяльності особистості, формування її розумових та інших властивостей. Рівень розвитку мислення визначає, якою мірою людина здатна орієнтуватися в оточуючому світі, як вона може панувати собою та обставинами своєї життєдіяльності.
Форми мислення:
Поняття – форма мислення, яка відображає загальні, істотні ознаки предметів і явищ дійсності.
Судження – відображення зв'язків між предметами і явищами об'єктивної дійсності чи між їх ознаками і властивостями, виражене у словесній формі.
Умовивід – Форма мислення, у якій з одного або кількох пов'язаних суджень виводиться нове судження, яке дає нове знання про предмети чи явища.
індукція – умовивід, у процесі якого людина переходить від конкретних, часткових фактів до загальних тверджень.
дедукція – умовивід, у якому здійснюється перехід від загальних до часткових суджень.
традукція – умовивід, побудований за аналогією.
Різновиди мислення:
Теоретично - понятійне мислення – це таке мислення, використовуючи яке людина в процесі вирішення задачі звертається до понять, виконуючи дії в умі, безпосередньо не маючи справи з досвідом, що отримує за допомогою органів чуття. У цьому випадку широко використовуються судження та умовиводи. Цей вид мислення превалює в науково – теоретичних дослідженнях.
Теоретично - образне мислення відрізняється від понятійного тим, що матеріалом, який використовує людина для вирішення задачі, постають не поняття, судження та умовиводи, а образи. Вони безпосередньо відтворюються пам'яттю або творчо відтворюються уявою. Такий тип мислення використовують працівники літератури, мистецтва, творчі люди.
Наглядно - образне мислення полягає у тому, що мислиннєвий процес безпосередньо пов’язаний зі сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності і без неї не може відбуватися.
Наглядно - дійове мислення – цей тип мислення представляє собою практичну діяльність, яку здійснює людина з реальними предметами.