природознавство 1-4кл конспекти

Про це ви дізнаєтеся на сьогоднішньому уроці. Тема уроку — «Земля — планета Сонячної системи».

V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

1.Розповідь учителя.

— Ви уже неодноразово чули, що Земля — це планета. Чи велика наша планета? Як ви вважаєте?

— Щоб уявити її, давайте подумки прокопаємо колодязь зі шкіль-

ного двору до центра земної кулі. Глибина такого колодязя буде близь-

ко 6380 км.

Людина може подолати таку відстань протягом двох місяців, рухаючись без відпочинку.

—Як називається природний супутник Землі? (Місяць)

—Появі багатьох фантазій сприяють спостереження за Місяцем. Якщо роздивитися його поверхню у телескоп, можна побачити гори, западини. На Місяці немає повітря, тому немає і життя. Відстань від нього до Землі — 384 тис. км. Він є набагато меншим не тільки від Сонця,

ай від Землі.

2.Робота з глобусом.

—Ми з вами, на жаль, не можемо полетіти в космос, вивчати звідти Землю. Тому допоможе нам уявити Землю модель, що зробили вчені, набагато зменшивши її справжній образ. Цю модель назвали глобусом. Слово глобусу перекладі з латини означає куля. Отже, глобус — це модель Землі. На ньому добре видно розташування та розміри материків, океанів, морів, як вони розміщені на карті, на Землі. На глобусі вода позначена блакитним кольором, а суша — зеленим, жовтим і коричневим.

Отже, що таке глобус?

—Що зображено на глобусі?

—Які кольори переважають на глобусі?

Фізкультхвилинка

3.Практична робота.

Учитель протикає тонкою металевою спицею яблуко так, щоб спиця

пройшла через центр. Тепер спиця стала віссю яблука: його можна крутити навколо неї. При цьому сама ось є нерухомою.

—Точки,деосьвиходитьзяблука,назвемополюсами,там,дерозташова- ний«хвостик», —Північний,протилежний —Південний.Посерединіяблука,на однаковійвідстанівідполюсів,провестилінію.Це —екватор.Вінподіляєнашу Землюнадвічастини:ПівнічнуіПівденнупівкулі.Півкуля,наякійзнаходить- сяПівнічнийполюс,називаєтьсяПівнічною,апротилежна —Південною.

Робота в групах із глобусами.

—Знайдіть на глобусі Північний і Південний полюси, екватор, Північну та Південну кулі.

VІ. Осмислення учнями знань

1.Робота з підручником.

Читання тексту «Земля — планета Сонячної системи».

2.Відповіді на запитання.

—Яку форму має Земля? Як можна довести, що Земля має форму

кулі?

—Уявіть,щовистоїтенаберезіморя.Нагоризонтіз’явивсякорабель. Спочатку ви бачите його щогли, трохи згодом — корпус. Чому?

—Як називається природний супутник Землі?

—Що таке глобус? Що означає слово глобус?

—Що зображено на глобусі?

—Скільки полюсів має Земля? Назвіть їх.

—Покажіть на глобусі Північний полюс, Південний полюс. Що таке екватор?

—Покажіть на глобусі Північну і Південну півкулі.

—Яке значення має глобус для людей?

VІІ. Узагальнення та систематизація знань учнів

Робота в зошиті із друкованою основою.

VІІІ. Домашнє завдання

1)Прочитати статтю «Земля — планета Сонячної системи».

2)Дати відповіді на запитання до цього тексту.

Урок 3

Тема. Як обертається Земля. Зміна дня і ночі. Зміна пір року

Мета: сформувати уявлення про зміни дня і ночі, пір року на земній кулі; продовжувати формувати вміння встановлювати причинно-наслід- кові зв’язки.

Обладнання: глобус, телур, джерело світла (свічка, настільна лампа); схеми обертання Землі навколо своєї осі і Сонця.

Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень

—Яким сьогодні є стан неба?

—Якою є температура повітря? Чи йде дощ?

—Вкажіть напрям вітру.

—Що ви зауважили, коли йшли до школи?

—Як змінилася праця людей восени?

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь та навичок

Фронтальне опитування.

—Що таке глобус?

—Яку форму має глобус? Чому?

—Якими є кольори на глобусі і що вони позначають?

—Що таке полюси?

—Що таке вісь?

—Що таке екватор?

—На які частини поділяє екватор земну кулю?

—Хто з мореплавців і як довів, що Земля — куля?

—Як учені вивчають Космос?

—Що є супутником землі? Які його розміри?

—Які стадії місяця ви спостерігали?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, актуалізація знань учнів

Відгадування загадки.

1. Коли мати входить в хату, Всіх вона вкладає спати.

Як батько заходить, Всіх на ноги підводить. Хто зуміє відгадати:

Що за батько, мати? (День і ніч)

Аналізується зміст загадки, діти відгадують її.

— Чому буває день і ніч? Чому в природі змінюються пори року? Як це відбувається? На ці запитання ви дасте відповідь, коли вивчите тему сьогоднішнього уроку. Прочитайте її.

(Назва теми записана на дошці.)

ІV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Ознайомлення учнів зі змінами дня і ночі.

— Люди помітили, що вранці сонце сходить із-за горизонту. Опівдні піднімається, а ввечері заходить за лінію горизонту. Чому так відбувається? Поміркуємо разом, скориставшись глобусом.

Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. У зв’язку із цим, до Сонця обертається то одна, то інша сторона планети. Та частина земної кулі, що обернена до Сонця, освітлюється його промінням. Тут буде день. На протилежній стороні у цей час — ніч. Вона не освітлюється сонцем. Один повний оберт Землі навколо своєї осі називається добою. Повний оберт означає, що Земля повертається у те положен-

ня, з якого вона почала обертання. (Усі слова вчителя ілюструються ро-

ботою з глобусом.) Доба триває 24 години.

Післяцьогоучнямдоцільнопоказати,якосвітлюєтьсяпласкаповерх­ ня. Чим відрізняється освітлення пласкої поверхні від опуклої? (Пласка поверхня освітлюється рівномірно, а опукла — нерівномірно.)

V. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок

—Через що проходить уявна вісь Землі?

—Чому вона називається уявною?

—В якому напрямку рухається Земля навколо своєї осі?

—Коли буває день (ніч)?

—Що називається добою?

—Скільки триває доба?

VІ. Застосування знань, умінь і навичок

—На С. 81 підручника розгляньте малюнок.

—Розкажіть про зміну дня і ночі.

—Поставте глобус проти світла, наприклад, лампи або свічки.

—На яких материках на глобусі ніч, а на яких — день? Чому?

—Нехай яке-небудь джерело світла (лампа, свічка) буде виконувати роль Сонця. Поставте глобус проти нього. Обертайте повільно глобус навколо його осі. Поясніть, чому ранок змінюється днем, день — вечором, вечір — ніччю.

—Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Якими є наслідки цього обертання?

—Доба триває 24 години. Чим це пояснюється?

VІІ. Засвоєння нових знань, умінь та навичок

—Спостерігаючи за висотою Сонця, ви помітили, що в різні пори року воно знаходиться то високо, то низько над горизонтом. Відчули, що чим вище знаходиться Сонце над горизонтом, тим тепліше, а чим нижче — тим холодніше.

Ви вже знаєте, що Земля обертається навколо своєї осі. Одночасно вона рухається і навколо Сонця. Шлях, за яким Земля рухається навколо Сонця, називається земною орбітою.

Подивіться на глобус, на ньому добре видно, що земна вісь (уявна лінія) розташована не вертикально, а нахилено. Саме таке положення займає Земля в космічному просторі.

—Як розташована земна вісь?

—Яке положення займає Земля в космічному просторі?

—Що вам допомогло дійти такого висновку?

—Черезнахилосінашапланета,рухаючисьнавколоСонця,немовпідставляє йому то північну свою частину, то південну. Коли до Сонця більше повернута північна півкуля, то на ній — літо. У цей час Сонце високо піднімається над горизонтом і посилає на Землю багато тепла. А на Північному полюсі Сонце не заходить за горизонт упродовж шести місяців. (Поясненнявчителя —яквцьомувипадку,таківнаступних —ілюструєть- ся роботою джерела світла, телурія або ж опрацюванням малюнка.)

VІІІ. Узагальнення та систематизація знань учнів

—Діти, що ви дізналися нового на сьогоднішньому уроці?

—Як обертається Земля?

—До чого приводить обертання Землі навколо своєї осі? А навколо Сонця?

ІХ. Домашнє завдання

Прочитати у підручнику статті «Чому буває день і ніч», «Чому змінюються пори року». Дати відповіді на запитання після текстів. Уміти пояснити за допомогою глобуса, що спричинює зміну дня і ночі; пір року.

Урок 4

Тема. Нагрівання поверхні Землі сонячними променями

Мета: ознайомити учнів із тепловими поясами Землі та причиною їх виникнення; розвивати науковий світогляд; виховувати інтерес до наукових знань.

Обладнання: глобус, телурій, схема теплових поясів Землі.

Хід уроку

І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.Фронтальне опитування.

—Якою є причина зміни дня і ночі? А як думали про це люди в дав-

нину?

—Чому на Землі відбувається зміна пір року?

—Коли під час руху Землі навколо Сонця в Північній півкулі настає літо, а коли — зима?

2.Групова робота.

1 група. Продемонструвати дослід зміни дня і ночі з глобусом і елек-

тролампою. Пояснити це явище.

2 група. За допомогою таблиці пояснити, як відбувається зміна пір року.

3 група. Поміркуйте, чи відрізнялися б пори року Північної та Південної півкуль Землі, якби її уявна вісь не була нахилена? Поясніть свою думку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

—Що є джерелом енергії, що несе на Землю світло і тепло?

—Як змінюється висота Сонця на небосхилі у різні пори року?

2.Відповіді на запитання.

—Скільки є теплових поясів, і як вони називаються?

—Чому виникають теплові пояси на Землі?

—Чим теплові пояси Землі відрізняються між собою?

3.Робота у зошитах із друкованою основою (С. 20–21).

VІ. Підсумок уроку

—Про що ви сьогодні дізналися на уроці?

—Як же змінюється кількість сонячного тепла, яке отримує поверхня Землі, від екватора до полюсів?

—В якому тепловому поясі розташована Україна?

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника (С. 83–85), відповісти на запи­ тання.

Урок 5

Тема. Як орієнтуватися на місцевості

Мета: дати учням поняття горизонт, лінія горизонту, відкрита та закрита місцевість, основні та проміжні сторони горизонту; ознайомити з компасом; навчити визначати сторони горизонту за Сонцем та місцевими ознаками; розвивати спостережливість; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: картки, ілюстрації, компаси.

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень

—Як змінилась висота Сонця з настанням осені?

—Як зміна висоти Сонця вплинула на тривалість дня і температуру повітря?

—Чому відбулися зміни в житті тварин та праці людей?

—Яким сьогодні є стан неба?

—Чи є вітер, опади? Якою є температура повітря?

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування.

—Дати характеристику жаркого, помірного і холодного теплових поясів.

—Які умови необхідні для життя рослин і тварин у кожному поясі?

—Як змінюється кількість сонячного тепла, що отримує поверхня Землі від екватора до полюсів?

—Чому виникають теплові пояси, і чим вони різняться між собою?

V. Фізкультхвилинка (виконання фізичних вправ)

VІ. Визначення сторін горизонту

1.Практична робота на подвір’ї школи.

—Є кілька способів знаходження сторін горизонту. Одна з них — за Сонцем. Здавна люди помітили, що опівдні сонце завжди перебуває

водній і тій самій стороні. Щоб визначити сторони горизонту, потрібно опівдні стати спиною до Сонця, тобто обличчям до своєї тіні, і розвести руки в сторони. Попереду буде північ, за спиною — південь, права рука покаже на схід, ліва — на захід.

—В якій же стороні горизонту від нас ліс? Річка?

2.Орієнтування за місцевими ознаками.

—А як же нам визначити сторони горизонту, коли сонця не видно?

—Можна орієнтуватися за місцевими ознаками. На скелях, каменях, стовбурах дерев із північної сторони росте більше моху, лишайнику.

Із південної сторони гілля і листя на поодиноких деревах є значно густішими.

Мурашникиздебільшогобуваютьізпівденноїсторонидеревабопеньків, бо там тепліше. Пологий схил мурашника обернений на південь, а крутий — на північ.

Але для того, щоб правильно визначити сторони горизонту, потрібно користуватись кількома ознаками одночасно.

3.Практичне ознайомлення з компасом.

—Найточніше сторони горизонту можна визначити за допомогою компасу.

Компас — прилад для визначення сторін горизонту. (Діти отримують компаси.)

—Головною частиною компаса є рухлива намагнічена стрілка. На циферблаті позначені основні сторони горизонту. Синій кінець стрілки вказує на північ, червоний — на південь. Компас має пружину, що зупиняє рух стрілки, коли компас не працює.

Щоб правильно визначити сторони горизонту, компас потрібно тримати горизонтально і повертати його так, щоб синій кінець стрілки закрив літери Пн., тоді літери Пд. будуть звернені на південь, там буде розташований червоний кінець стрілки, літери Сх. будуть звернені на схід, а Зх. — на захід.

4.Виконання практичної роботи за підручником (С. 88).

VІІ. Робота з підручником

1.Опрацювання статті «Як орієнтуватися на місцевості».

2.Бесіда за змістом запитань до тексту.

VІІІ. Узагальнення та систематизація знань учнів

—Що сьогодні корисного для себе ви дізналися на уроці?

—Чим збагатили свої знання?