природознавство 1-4кл конспекти

Урок 23

Тема. Рідний край на території України

Мета: дати відомості про розташування місцевості, де проживають учні, на карті України, особливості її рельєфу; навчити дітей визначати сторони горизонту за місцевими ознаками; розвивати спостережливість; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: карта України; контурні карти; карти області, де проживають учні.

Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку

У ч и т е л ь

Хай чужина комусь впадає в очі, Нехай про неї навіть мріє хтось. До переміни місць такі охочі Всі ті, кому в житті не повелось. Та що мені та слава галаслива Про всі дива за тридев’ять морів, Коли я досі і малого дива Землі своєї ще не зрозумів?

(Є. Плужник)

—Як ви зрозуміли слова відомого українського поета?

—Сьогоднімирозпочинаємовивчатиновийрозділ«Твійріднийкрай»,

зякого дізнаємося про розташування нашого краю на карті України; про те, які у нас є особливості погоди; які бувають корисні копалини; який рослинний та тваринний світ поширений у нашій місцевості; яка промисловість розвинута; як охороняється природа рідного краю.

Тема сьогоднішнього уроку — «Рідний край на території України».

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

1.Розповідь учителя.

—Хмельниччина — край, в якому ви живете, навчаєтеся, а згодом працюватимете.

Хмельниччина — одна із подільських областей, що відзначається мальовничими краєвидами, родючими землями, працьовитими людьми. За площею територія Хмельниччини становить 20,6 тис. км2, посідає 19 місце серед областей України. Протяжність області з півночі на південь 220 км, із заходу на схід — 120 км. Обласний центр — м. Хмельницький.

Хмельниччина межує з Тернопільською, Рівненською, Вінницькою, Чернівецькою та Житомирською областями.

Хмельницька область отримала таку назву 1954 року, а до того називалася Кам’янець-Подільською. Область має 20 районів, 1417 сіл. Найбільшими містами є: Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівка, Славута, Нетішин. Хмельницька область є багатою на різноманітні корисні копалини: вапняки, пісок, торф, глину, крейду, граніт, каолін, гіпс. На території області протікають такі ріки, як: Дністер, Південний Буг, Збруч, Смотрич, Горинь і багато приток. Область розташована у лісостеповій зоні та в зоні мішаних лісів, і тому там різноманітний рослинний та тваринний світ.

2. Практична робота №1 (у парах).

1) Робота з фізичною картою України.

Діти працюють за планом, що записаний на дошці. 1. Знайдіть на карті свою область.

2. Покажіть обласний центр.

3. Визначте, в якій частині України знаходиться область. 4. З якими областями межує?

5. Обчисліть відстань від обласного центру до Києва. 2) Усна розповідь про область, в якій живете.

3.Відповіді на запитання підручника (С. 144).

—Які є форми земної поверхні?

—Що таке горб? Яр? Балка?

—Пригадайте будову горба.

—Що таке гори? Якими бувають гори за висотою?

—Які ви знаєте природні водойми?

—Яку водойму називають озером? Болотом? Що таке море?

—Назвіть частини річки.

4.Практична робота № 2 (у групах).

1 група. Підготувати усну розповідь про земну поверхню за картою

іпланом.

1) Розгляньте територію області на карті.

2) Визначте форми її поверхні.

3) Знайдіть усі водойми.

2 група. Підготувати усну розповідь про рослинний і тваринний світ

області за планом.

1)Визначте на карті природних зон України, в якій із них розташована ваша область.

2)Назвіть особливості пір року на території області.

3)Подумайте, які тварини і рослини зустрічаються в області.

5.Розповіді дітей, доповнення відповідей один одного.

Фізкультхвилинка

6.Продовження розповіді вчителя.

—Спостережливалюдинаніколинезаблукаєсередполівілісів,високих гір та боліт, якщо в неї є навички орієнтування.

1) Можна орієнтуватися за тінями від скель, каменів. Як ми вже встановили, тінь від предмета падає на північ. Отже, з північної сторони на скелях, каменях росте більше моху, оскільки там вона — тіньова, воло­- гіша.

2) Південний бік дерев краще освітлюється сонцем, тому гілля і листя є густішими з південної сторони, а з північної на стовбурі росте мох.

3) Мурашникиздебільшогобуваютьізпівденноїсторонидеревабопеньків, бо там тепліше.

4) На південній стороні горбів, ярів сніг розтає швидше.

—Ці ознаки ви повинні знати. А ще обов’язково пам’ятайте, що для того, щоб правильно визначити сторони горизонту, потрібно користуватися кількома ознаками одночасно.

ІV. Осмислення знань учнів

Робота в зошитах із друкованою основою

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

—В якій області ми живемо?

—З якими областями межує наша область?

—В якій частині України розташована наша область?

—Які є природні водойми?

—В якій природній зоні розташована наша область?

—Які особливості мають пори року на території області?

—За якими місцевими ознаками ви зможете орієнтуватися?

VІ. Домашнє завдання

Підготувати розповідь про свою місцевість за планом у підручнику

(С.145).

Урок 24

Тема. Погода рідного краю

Мета:продовжуватиформуватипоняттятвійріднийкрай;сформувати поняття про погоду в рідному краї; ознайомити учнів із процесом утворення вітру; збагатити уявлення дітей про опади; наголосити на значенні прогнозу погоди для людини; розвивати пізнавальний інтерес, спостережливість, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: географічні карти (карта півкуль, фізична карта України і карта природних зон України); компас для вимірювання температури повітря на вулиці; флюгер (його модель або малюнок); таблиця з умовними позначками погоди; класний календар спостережень за погодою; малюнки і фотографії пір року в рідному краї.

Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.Фронтальне опитування.

—Яку тему почали вивчати на минулому уроці?

—Як ви розумієте вислів свій рідний край?

—В якій природній зоні він знаходиться?

—В якій частині України він розташований?

—Чи подобається вам рідний край? Чим?

—Чому рідний край називають малою батьківщиною?

2.Фронтальна перевірка домашнього завдання в зошитах (С. 53).

3.Індивідуальне опитування.

Завдання 1. Покажіть на фізичній карті природних зон свій рідний край, визначте його обласний центр. З якими областями межує ваш рідний край? Яка це природна зона?

Завдання2.Покажіть на фізичній карті України свій рідний край, ви­ значте форми земної поверхні та водойми на території рідного краю. Поясніть, як ви це зробили?

Завдання 3. Розкажіть про місцевість, де ви живете, за планом у підручнику (С. 145).

Завдання 4. Підійдіть до вікна і за допомогою компаса визначте, з яких сторін горизонту знаходяться від школи парк (сквер, ліс, шосе, став, інші об’єкти).

Завдання 5 (для двох учнів). Розкажіть і покажіть на своїх малюнках, як можна орієнтуватися на місцевості без компаса. (Розповідь за ба­ жанням.)

Завдання 6. Розкажіть про особливості пір року на території рідного краю.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань учнів

—Давайте подивимось на класний календар природи і пригадаємо, що ви в ньому відмічаєте кожного дня, якими умовними позначеннями користуєтеся.

—За допомогою якого приладу вимірюєте температуру повітря?

—Як визначаєте напрям і силу вітру?

—Як саме ви позначаєте особливості погоди в календарі природи?

—Як називаються зміни, що відбуваються у повітрі над певною місцевістю?

—Чому людям важливо знати про погодні умови в різні пори року

іне тільки у своїй місцевості?

ІV. Повідомлення теми і завдань уроку

V. Первинне сприймання та усвідомлення нового матеріалу

Розповідь учителя із використанням наочності.

—Усіми,вирушаючидошколи,нароботу,цікавимося,якоюбудепо- года.Виглядаємоувікно,єопадичинемає,дивимосянатермометр —хо- лодно чи тепло, намагаємося передбачити, який буде день. Отже, погода може змінюватисяза короткий проміжокчасу. Танайпростішеувімкнути радіо і прослухати прогноз погоди. Для нас вона може бути гарною або поганою, але для спеціаліста поняття погода містить в собі: температура повітря, швидкість, сила і напрям вітру, хмарність та опади. Всі ці показники можуть змінюватися у часі та у просторі. Це означає, якщо в одній місцевості сухо, тепло і сонячно, то за кілька десятків кілометрів від неї може бути холодно і волого. А через кілька годин все знову зміниться. Усі ці зміни відбуваються у найнижчому шарі атмосфери.

VІ. Робота з підручником (С. 145–146)

1.Прочитайте текст «Погода в рідному краї» (С.145) і поясніть, що таке

погода.

2.Розгляньте малюнки на С. 146, а в другому абзаці тексту знайдіть відповіді на запитання.

—Що таке вітер?

—Чому він виникає?

—Якої сили буває вітер?

VІІ. Продовження розповіді вчителя

— У природі повітря завжди переміщується. Сонце нагріває Землю, але не скрізь однаково. Там, де вона нагрівається більше, повітря стає теплішим і піднімається вгору. На його місце надходить холодне. Цей рух повітря над земною поверхнею і є вітром.

Іноді вітер є ледь помітним, а іноді він дме із величезною силою. Дуже сильний вітер називають ураганом. Він зриває покрівлі з будинків, ламає дерева, спричиняє значні руйнування. Вітер дме в різні сторони. Його напрям визначають за допомогою флюгера. Північний вітер, як правило, несе похолодання. Коли він змінюється на південний, то погода стає теплішою.

Силу вітру вимірюють за допомогою вітроміра. Людина використовує силу вітру в тих місцях, де не вистачає електроенергії. На вершині гори Ай-Петрі (Кримські гори) над м. Ялта дмуть сильні вітри —

до 40 м/с. Там будується вітряк для забезпечення електроенергією Кримського півострова.

НаЗемлібагатоводи.Всявода,щовипаровується,перетворюєтьсяна невидиму пару, що завжди міститься у повітрі. Коли вона охолоджується, то з пари утворюються дуже дрібні краплинки води. З таких краплинок утворюється туман.

Хмари — це той самий туман, але він перебуває у повітрі високо над земною поверхнею. Дрібні краплинки у хмарах, зливаючись одна з одною, поступово збільшуються. Хмара стає темнішою. Важкі краплинки води не можуть утриматися в повітрі та падають на землю у вигляді дощу. Дощ буває в теплу пору року. Узимку з пари утворюються сніжинки. Улітку інколи випадає град. Він завдає значної шкоди сільському господарству: знищує поля пшениці, жита та інших рослин, нівечить урожаї садів. Град,дощ,сніг,роса,іній —цеопади.Отже,атмосферніопади, —цевода, що випадає на поверхню Землі.

Розповідь-бесіда про передбачення погоди.

— Погода в житті людей та їх діяльності має особливе значення. Поміркуйте і наведіть приклади показників погоди, що можуть за-

вдати шкоди праці людей цих професій. Чому?

— Дуже важливо передбачити, якою буде погода через добу, кілька днів, тижнів, вміти складати прогноз погоди.

Уцьому немає нічого загадкового. Наука, що вивчає зміни погоди

істан атмосфери, називається метеорологією.

Спостереження за погодою проводяться на метеорологічних станціях за допомогою спеціальних приладів. Ці станції розміщені на території всієї земної кулі.

Науковіпередбаченняпогодивимагаютьвеликоїкількостіданих,глибоких знань і найсучаснішої техніки. Щоб скласти прогноз погоди терміном на три доби, необхідними є дані усіх метеостанцій північної півкулі, а на 5–7 діб — зі всієї Землі.

VІІІ. Хвилинка-цікавинка

— Раніше, коли метеостанцій ще не було, люди передбачали погоду, користуючись місцевими ознаками. Ось кілька з них: якщо бджоли не вилітають із вуликів, а мурашки не снують біля свого гнізда — буде дощ; якщо дим вогнища піднімається прямо вгору, чистий захід сонця — на гарну погоду; жаби вилазять на берег — чекайте дощу.

ІХ. Закріплення та осмислення знань

1.Спостереження за погодою (через вікно класу), визначення температури повітря, сили та напрямку вітру, стану неба, виду опадів.

2.Заповнення класного календаря природи даними, що отримані в результаті спостережень.

—Звідки вони беруть сировину для виробництва?

—Ось цією сировиною і є природні багатства, що люди видобувають із надр (глибин) Землі, або з її поверхні. Їх називають корисними копалинами. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із корисними копалинами нашої області.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Бесіда з елементами практичної діяльності і розповіді про властивості, використання і родовища корисних копалин свого краю.

—Ми з вами знаємо, що корисні копалини — це ті породи та мінерали, що людина використовує для своїх потреб. Природа не обділила наш край цими багатствами. Серед корисних копалин Хмельницької області найбільше значення мають ті, що використовують як природні, будівельні матеріали та сировину для їх виробництва. По всій області на поверхні під шаром ґрунту залягають пухкі породи — пісок і глина. У долинах річок Хомори, Случа, Південного Бугу можна зустріти глиби граніту.

УТовтрахєпокладимергелю,зякоговиготовляютьцементнаКам’янецьПодільському цементному заводі. Вздовж річки Збруя залягає гіпс.

—Чи ви знаєте щось про використання гіпсу?

Так, його застосовують у медицині і будівництві. На півночі області добувають кварцові піски, каолін, коричневі глини — сапоніти. Усе це — сировина для будівельної промисловості. У південних районах, в глибоких ярах, можна зустріти фосфорити. З них виготовляють мінеральні добрива. Здавна там, де було болото, копали торф і використовували його як паливо і добрива.

2.Розгляд зразків корисних копалин і проведення дослідів.

—Знайдіть серед зразків на партах вапняк. Як ви його розпізнали?

—Як утворюється вапняк?

—Де і для чого його використовують? (Вапняк — важливий будівель-

нийматеріал,зякогороблятьщебіньдлябудівництвадоріг,будуютьбудинки, виготовляють вапно.)

—Наступна корисна копалина всім вам добре відома. Без неї у школі неможливо обійтися.

А впізнати її вам допоможе загадка.

Маленьке, біленьке, По чорному полю скаче

Іслід залишає. (Крейда)

—Розгляньте шматочки крейди. Який у неї колір, міцність?

(Крейда — крихка речовина, має білий колір. Завдяки тому, що вона крихка, ми й пишемо нею на дошці.)

— Капнемо на крейду кислоти. Що ви побачили? Зробіть висновок. (Крейда реагує з кислотою. Отже, вона належить до вапняків.)

—А ось із цими корисними копалинами ви не раз зустрічалися. Без них не може обійтися жодне будівництво. Це пісок і глина.

Давайте візьмемо дві склянки, вставимо в них лійки. У кожну лійку положимо фільтр. В одну насиплемо пісок, а в іншу — подрібнену глину. Наллємо у кожну лійку однакову кількість води. Що ви побачили? (Пі-

сок краще пропускає воду, ніж суха глина.)

—А тепер надайте мокрій глині і піску форми. Що краще ліпиться?

—А зараз давайте підпалимо пісок, глину, крейду. Що ви помітили?

—Такі корисні копалини називаються негорючими. На відміну від цього, давайте підпалимо шматочок торфу. Чи горить він? Він належить до горючих корисних копалин, які є паливом.

3.Робота з картою корисних копалин Хмельниччини.

—Розгляньте на карті умовні знаки, якими позначають корисні копалини. Визначте, які корисні копалини є у вашій місцевості.

4.Бесіда з елементами розповіді про економне та раціональне використання корисних копалин.

—Чи безмежними є запаси корисних копалин?

Корисні копалини — це багатство Землі. У нашій країні добувають понад 80 різних видів корисних копалин. Але запаси їх у надрах Землі не є безмежними. З часом вони можуть вичерпатися. А тому витрачати їх необхідно економно. Бережливе ставлення до корисних копалин — це бережливе ставлення до речей, що з них виготовлені, збудовані, змайстровані.

Озирніться довкола і назвіть речі, що виготовлені із корисних ко­ палин.

(Стіни класу побудовані із піску, гіпсу, крейди. Двері, вікна пофарбовані фарбою,щовиготовленаізнафти.Батареїопалення,труби,металевідеталі парти виготовлені із чавуну, який, у свою чергу, виготовлений із руди.)

Фізкультхвилинка

V. Осмислення учнями знань

1.Робота з підручником (С. 148–149).

Опрацювання статті «Корисні копалини рідного краю».

2.Відповіді на запитання.

— Як позначають родовища корисних копалин на карті?

— Які корисні копалини називають горючими? Негорючими?

— За допомогою яких дослідів ви визначали властивості корисних

копалин?

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

— Які корисні копалини добувають у вашій області? Де їх використовують?

—Як потрібно використовувати корисні копалини?

—Чому їх необхідно витрачати економно?

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника (С. 148–149).

Урок 26

Тема. Ґрунти рідного краю

Мета:продовжувати формуватив учнівпоняття ґрунт; ознайомити із видами ґрунтів, їх властивостями та із значенням ґрунту в природі і житті людини; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: таблиці, ґрунт, склянка з водою, схеми.

Хід уроку

І. Бюро погоди

—Хто бажає виконати роль синоптика? (Учень розповідає за схемою,

що висить на дошці.)

1)Дата.

2)Пора року.

3)Температура повітря.

4)Стан неба.

5)Опади.

6)Вітер.

—Давайте підсумуємо: від чого залежать зміни в природі?

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування.

—Що таке корисні копалини?

—Які ви знаєте корисні копалини?

—Хто такі геологи? Чим вони займаються?

—Якими способами добувають корисні копалини?

—Назвати горючі корисні копалини. Чому їх так називають?

—Як утворився торф?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

—Пригадайте, які умови потрібні для життя рослин?

—Який ґрунт є родючим?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про ґрунти рідного краю.