природознавство 1-4кл конспекти

—Чому, на вашу думку, не можна дійти до лінії горизонту?

—Чому важливо вміти орієнтуватися на місцевості?

ІХ. Домашнє завдання

Навчитись визначати сторони горизонту. Опрацювати статтю «Як орієнтуватися на місцевості». Знати відповіді на запитання.

Урок 6

Тема. Як зображають місцевість на плані. Умовні знаки на плані місцевості

Мета: сформувати уявлення про план, масштаб, план місцевості, умовні позначки; навчити дітей креслити плани найпростіших предметів; формувати вміння користуватися умовними позначками, масштабом; навчити читати план місцевості; продовжувати формувати вміння орієнтуватися за Сонцем і компасом; формувати пізнавальний інтерес, спостережливість, уміння порівнювати та робити висновки.

Обладнання: гумки; кубики; склянки; сірникові коробки; лінійки; олівці; сантиметр; таблиці із зображенням місцевості, плану місцевості; картки з умовними позначками плану місцевості; учнівські компаси.

Хід уроку

І. Організація класу ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Фронтальна бесіда.

—Що таке горизонт?

—Що називають лінією горизонту?

—Чому горизонт має форму кола?

—Яка місцевість називається відкритою? Наведіть приклад.

—Що таке орієнтування на місцевості?

—Як можна орієнтуватися за Сонцем?

—Що таке компас?

—Чому він потрібен для орієнтування?

—Люди яких професій постійно користуються компасом?

2.Робота з картками.

Завдання 1. Намалюйте на дошці схему горизонту і лінії горизон-

ту; поясніть, коли і чому краще видно лінію горизонту, і коли горизонт ширшає.

Завдання 2. Намалюйте на дошці схему «Сторони горизонту». Підпишіть основні і проміжні сторони горизонту.

Завдання 3. Розкажіть, з яких частин складається компас і як ним користуватися.

Завдання 4. За допомогою компаса визначте, де в класі південь, північ, схід, захід; з якої сторони класу — двері, а з якої — вікна; в якому напрямку від школи знаходиться ваш будинок; в якому напрямку ви йдете зі школи додому і із дому до школи.

3.Фронтальні тренувальні завдання для формування навичок визначення сторін горизонту.

1)Встаньте обличчям до півдня; покажіть, де північ, схід, захід.

2)Поверніться обличчям до північного заходу, визначте, яка сторона горизонту буде позаду.

3)Поверніться обличчям до північного сходу, визначте, яка сторона го-

ризонту буде позаду.

4.Перевірте свої відповіді за допомогою компаса.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

1.Бесіда з елементами розповіді.

—На яких уроках ви чули слово план?

—Що означає це слово на уроках мови та літератури, на уроках малювання, на уроках праці?

—Чому легше складати оповідання чи переказ, якщо є план?

—Навіщо предмети на малюнках розташовують на задньому, серед­ ньому і передньому плані?

2.Проблемне запитання.

—А чи можна за малюнком із зображенням предмета визначити його розміри, розміщення в просторі відносно сторін горизонту?

ІV. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1.Практична робота з метою розв’язання проблеми.

Інструкція вчителя

1)Візьмітьаркушпаперу,покладітьнаньогопредмет,щознаходитьсяна столі (кубики різних розмірів, сірникові коробки, гумки різних розмірів),

та обведіть предмет олівцем. Розгляньте, що у вас вийшло.

2)Порівняйте вигляд свого предмета зверху і те, що зобразили на аркуші. Зробіть висновок про те, що називається планом.

3)Спробуйте накреслити план великого предмета, наприклад, стола. Чи можна зробити так само, як ви тільки-но робили з малими пред-

метами?

2. Робота з підручником.

1)Розгляньте малюнок і план столів (С. 89). Знайдіть у тексті відповідь на перше запитання.

2)Прочитайте на С. 90, що таке масштаб і як він записується.

3)РозгляньтенаС.91малюнокіпланмісцевості,звернітьувагунаумовні знаки до плану місцевості.

4)За допомогою матеріалу підручника порівняйте малюнок і план місцевості та дайте відповіді на запитання.

—Чим різняться малюнок і план місцевості?

—Хто користується планом місцевості?

V. Закріплення та осмислення знань

Бесіда.

—Що таке план предмета?

—Про що свідчить масштаб?

—Чим різняться малюнок і план?

—Що таке план місцевості?

—Як зображуються предмети на плані місцевості?

—Що означає масштаб на плані місцевості?

—Як предмети розміщуються на плані місцевості?

—Як визначити сторони горизонту на місцевості?

VІ. Узагальнення та систематизація знань

Робота із зошитом (С. 34, 35).

VІІ. Підсумок уроку VІІІ. Домашнє завдання

1)Опрацювати статті та завдання підручника (С. 88–92).

2)Виконати завдання в зошиті на С. 34–36.

Урок 7

Тема. Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті

Мета:вчити дітей розуміти зображення на глобусі і на карті; пояснити, як зображується поверхня Землі на глобусі і карті; розвивати вміння користуватися масштабом; виховувати інтерес до поповнення знань про Всесвіт­ із додаткової літератури.

Обладнання: глобус, фізична карта світу, Дитяча енциклопедія, циркуль, зображення Землі із Космосу.

Хід уроку

І. Актуалізація знань

Читання вірша

Дивлюся вечором на небо, Де безліч зір сіяють, І ніби чую — хтось здалека Про щось мене питає.

Іхочеться мені злетіти У Всесвіт ще незнанний,

Щоб все побачити, відчути

Іпередать землянам.

Я буду вчитись на «відмінно», Вершин наук сягати, Щоб полетіти неодмінно

Іпро усе дізнатись.

—Чи хотілося вам коли-небудь сягнути в небесну далину і побачити все своїми очима?

—Коли вперше людина сягнула висот Космосу?

—Хто з українських космонавтів побував у космосі?

—Якою повинна бути людина, яка хоче сягнути висот Всесвіту?

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

— Діти, є люди, які побували в космосі, побачили, якою є наша Земля з тієї висоти. Вони сфотографували її, тому ми можемо сьогодні уявити наочно, якою є вона, наша Земля. Потім винайшли глобус, який у зменшеному вигляді є моделлю Землі. Але глобусом користуватися незручно,томувченііпридумаликарту.Сьогоднімипознайомимосяізтим, як зображують поверхню Землі на карті і глобусі.

ІІІ. Робота над темою

1.Відповіді на питання.

—Що таке глобус?

—Які полюси має Земля?

—Яка півкуля Землі називається північною?

—Що називають екватором?

Щоб пригадати раніше вивчений матеріал, заздалегідь готуються питання на картках. Картки знаходяться у конверті. Діти самостійно обирають питання та дають на них відповіді.

2.Пояснення учителя з елементами бесіди.

—Давайте подивимось на глобус Землі. Які кольори вирізняються на ньому?

—Так, коричневий та жовтий колір — це колір суші, а голубий та синій — це Водний океан: озера, річки, моря, океани. Суша займає приблизно 148 460 000 км2 або 29 % поверхні Землі. Вода займає 71 %.

—Що ж це за лінії, що розміщені вздовж і впоперек?

3.Самостійна робота з книгою.

Прочитати статтю підручника і знайти, як називаються ці лінії.

4.Меридіани і паралелі.

5.Географічна карта.

—Поглянемо на карту. Що ж таке географічна карта? Це зменшене

убагато разів зображення на площині всієї поверхні Землі або її частини за допомогою масштабу та умовних знаків.

—Який масштаб у нашої карти? Що це означає?

—Давайте визначимо відстань між частинами земної поверхні. Розгорніть форзац підручника, знайдіть фізичну карту півкуль. Оберемо дві точки: одну — на материку Африка, другу — Австралія. Знайдемо за допомогою лінійки відстань між ними. Користуючись масштабом, визначимо відстань між ними та між материками в реальному житті.

6.Умовні знаки на карті.

—Як зобразити об’єкти на карті? Для цього необхідні умовні знаки. (Прочитати, що означають знаки внизу карти.)

7.Робота із зошитом.

Замалювати декілька умовних знаків у зошит.

8.Знайомство із пам’яткою «Як працювати з картою».

1)Усе на карті показуйте указкою.

2)Указку тримайте у правій руці.

3)Стійте біля карти праворуч.

ІV. Закріплення вивченого

Дітям роздати картки із незакінченими реченнями. Завдання: дописати відповідь.

1.Глобус — це… (модель Землі).

2.Лінії на глобусі, що з’єднують північний та південний полюси і проведені згори вниз, називаються… (меридіанами).

3.Лінії, що проведені зліва направо, називаються… (паралелями).

4.Якщо поверхню півкуль зобразити на аркуші паперу, то отримаємо…

(карту півкуль).

5.Якими кольорами позначають сушу на карті і глобусі? (Коричневий,

жовтий, зелений)

6.Масштаб — це…

V. Хвилинка ерудита

—Де на планеті Земля не можуть постійно жити люди? Чому?

—Де на Землі найтепліше? Найхолодніше?

(Учень із Дитячої енциклопедії підготував інформацію про те, як люди у Нідерландах перетворили море на сушу.)

VІ. Підсумок уроку

— Якщо поглянути на Землю з космосу, то видно, якою малою є наша планета порівняно зі Всесвітом. Це ще раз переконує людей у необхідності захищати свій дім — планету Земля. (Показати малюнок.)

— Хмари на малюнку свідчать про те, як змінюється погода. Але забруднення змінює клімат, і це може призвести до негативного впливу на живих істот планети Земля.

VІІ. Домашнє завдання

1)Опрацювати статтю підручника на С. 92–94.

2)Замалювати у зошит умовні знаки карти.

3)Прочитати «Деякі відкриття людства» на форзаці підручника.

Урок 8

Тема. Материки Землі

Мета:продовжуватиформуватиуявленняпровидигеографічнихкарт; ознайомити з поняттям материк; удосконалювати уміння користуватися картою півкуль; виховувати допитливість.

Обладнання: фізична карта півкуль, глобус.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

1.Індивідуальне (усне) опитування.

—Що називається глобусом? Як зображують на глобусі поверхню Землі?

—Що таке географічна карта?

—Який напрям вказують меридіани? Який — паралелі?

—Що називають масштабом? Який масштаб ви запам’ятали?

—Як називається найдовша паралель? Покажіть на карті.

2.Індивідуальне опитування за тестами.

Тести

1)Як називається карта, на якій зеленим кольором позначені рівнини, жовтим — височини, синім — моря?

а) Географічна; б) фізична; в) контурна.

2) Уявіть карту і визначте, в якій стороні знаходиться схід. а) Праворуч; б) угорі; в) ліворуч; г) унизу.

3)Що позначають на карті точкою? а) Гори; б) річки;

в) населенні пункти; г) озера і моря.

4)Яким кольором на карті позначають найвищі гори? а) Темно-коричневим; б) коричневим; в) червоним; г) темно-синім.

5)Що позначають на карті синім кольором?

а) Гори; б) низовини;

в) водойми.

6) Що таке карта?

а) Зображення зеленої поверхні в кольорі; б) зображення земної поверхні за допомогою умовних знаків;

в) зменшене в багато разів зображення на площині всієї поверхні Земля або її частини за допомогою масштабу та умовних позначок. Оцінювання відповідей учнів та тестових завдань.

ІІ. Актуалізація опорних знань

—Що ми зображуємо на глобусі і карті?

—За допомогою яких кольорів ми це робимо?

—Якого кольору на карті більше? Якого — менше?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

—На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з поняттям материк,

зтим, які материки є на Землі і скільки їх, чим вони відрізняються один від одного.

ІV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

1.Самостійна робота з підручником.

Опрацювати перший абзац статті «Материки Землі» (С. 95).

2.Дати відповіді на запитання.

—Що називають материком?

—Скільки материків є на Землі?

—Назвіть материки Землі.

—Пригадайте правила роботи з картою.

Один учень показує материки, а інші — називають їх.

3.Розповідь учителя про материки (з використанням карт і наочності) Євразію та Африку.

Фізкультхвилинка

Зорова зарядка (7–10 разів).

1)Заплющте очі і, наскільки зможете, розслабте їх.

2)Подивіться якомога вище, а потім — якомога нижче, не рухаючи головою. Проведіть очима уявну вертикальну, а після того — й горизонтальну лінію.

3)Рухайте очима по колу. Спочатку — за рухом Сонця, потім — проти. 4. Самостійна робота учнів за чотирма варіантами за підручником.

Підготувати розповіді про материки. 1 варіант — Північна Америка; 2 варіант — Південна Америка; 3 варіант — Австралія; 4 варіант — Антарктида.

Розповіді учнів про ці материки.

5. Робота в зошиті із друкованою основою.

—На С. 25 під контурами материків підписати назви.

—Проти слова материк записати його визначення.

6.Проблемне запитання.

—Що ж спільного і відмінного між материками? (Спільне: матери-

ки — це окремі великі ділянки суші, що омиваються водою; різняться материки розмірами, конфігурацією, формами земної поверхні та їх співвідношенням, природою.)

7.Робота в зошитах (С. 27–33).

Виписати назви рослин і тварин, які є на певному материку (за ба-

жанням).

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

—То які материки ви запам’ятали?

—Який материк є найбільшим за площею, а який — найменшим?

—Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

—Про що ви хотіли б дізнатися більше?

VІ. Домашнє завдання

Прочитати статтю в підручнику. В робочий зошит виписати назви тварин і рослин будь-яких двох материків (за вибором).

Урок 9

Тема. Океани Землі

Мета: ознайомити учнів із поняттям океани, їх розміщенням на карті півкульіглобусі;розкритизначенняокеанівдлялюдини;розвиватипам’ять, спостережливість учнів; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: карта півкуль, глобус, контурні карти, малюнки тварин та рослин океанів, картки для груп, ребуси.

Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень

—Який сьогодні день? Місяць?

—Якою є тривалість дня і ночі?

—Чи був вітер, коли ви йшли до школи?

—Яким був його напрям?

—Якою є температура повітря?

—Чи бувають опади?

—Які зміни відбулися в житті рослин? Тварин? Чому?

—Яких пташок ви зустріли по дорозі до школи?

—Які цікаві зміни ви помітили сьогодні?

—Що добре ви зробили для природи?

ІІ. Контроль, коригування і закріплення знань

1.Індивідуальна робота з картками.

Картка 1

—Як називаються просторі суші, що оточені морями та океанами?

—Який материк омивається трьома океанами?

—Які ви знаєте материки?

—Де проходить межа між Європою та Азією?

Картка 2

—Який материк є найбільшим?

—З яких двох частин складається материк Євразія?

—Назвіть найбільший на Землі острів.

—Які ділянки суші називаються півостровами?

2.Фронтальна робота.

—Як називається велика ділянка суші, що оточена з усіх сторін во-

дою?

Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно розгадати кросворд.

1

2

3

4

5

6

7

1)Батьківщина картоплі. (Південна Америка)

2)Який материк є найтеплішим? (Африка)