ЧАСТИНА I. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ КОНКУРЕНТНОГО РИНКУ

P = f(QD ).

Графічним відображенням функції попиту є крива попиту, яка звичайно є спадною і у більшості випадків - нелінійною.

Лінійна функція попиту описується рівнянням: QD = а — b · Ρ.

Важливо розрізняти зміни в обсязі попиту і зміни у попиті, які визначаються різними чинниками. Ціна є основною детермінантою попиту, зміни ціни спричиняють зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої попиту.

Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, тобто змінюють всю множину співвідношень цін і обсягів благ, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту.

Нецінові детермінанти попиту:

>смаки та уподобання споживачів;

>кількість покупців на ринку;

>доходи споживачів;

>ціни сполучених товарів;

>очікування споживачів відносно зміни цін і доходів у майбутньому.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють нормальні, нижчі та нейтральні товари.

Нормальні товари - це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів.

Нижчі товари - це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходів споживачів.

Нейтральні товари - це товари, попит на які не змінюється зі зміною доходів споживачів.

Ціни сполучених тоеаріе також чинять неоднозначний вплив на попит залежно від характеру взаємозв'язку товарів.

Товари-субститути або взаємозамінники - це пари товарів, для яких підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший, і навпаки.

Товари-комплементи або взаємодоповнювачі — це пари товарів, для яких підвищення ціни одного призводить до зменшення попиту на інший, і навпаки.

Незалежними у споживанні є товари, для яких зміна ціни одного ніяк не впливає на попит на інші.

Пропонування - це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок. Розрізняють індивідуальне пропонування (окремої фірми) та ринкове пропонування (сумарний обсяг індивідуального пропонування всіх фірм галузі).

Пропонування - це множина співвідношень цін і відповідних кіль-

костей товару.

Обсяг пропонування - це конкретна кількість товар, яку продавці бажають і можуть поставити на ринок за деякий період часу за певного значення ціни.

Закон пропонування, твердить, що між ціною і обсягом

Іноді для аналізу використовується інша функція - функція ціни пропо- нування, яка встановлює залежність ціни товару від обсягу його пропонування: P = f(Qs ).

Графічним відображенням функції пропонування є крива пропонування, яка звичайно є висхідною і нелінійною.

Лінійна функція пропонування описується рівнянням:

Qs=-c +d-P.

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропонування, Нецінові детермінанти спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування.

Неціноеі детермінанти пропонування:

>ціни ресурсів;

>технологія виробництва;

>кількість продавців на ринку;

>податки та дотації;

>зміни цін інших товарів;

>очікування відносно зміни цін у майбутньому. Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу.

Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та

пропонування збігаються.

Рівновага, що стосується окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою і встановлюється за умови: QD = Qs . Графічно від-

повідає точці перетину кривих попиту та пропонування.

Ціна рівноваги - це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією Ціною їхні інтереси збігаються, а на ринку не існує ні дефіциту, ні надлишку

джень до державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Прямі прибуткові податки скорочують доходи споживачів, їх зміна зміщує криву попиту. Непрямі податки на товари і послуги (акциз, мито) зменшують прибутковість продавців і зміщують криву пропонування. Характер зміщення кривих залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсо-

ток від ціни товару.

Увипадку встановлення податку з одиниці товару на виробників

крива пропонування зміщується ліворуч паралельно до початкової кривої на величину податку по вертикалі. Визначити параметри нового стану рівноваги можна кількома способами.

Уточці нової рівноваги ціна пропонування Ps, яка визначає виторг про-

давців, відрізняється від рівноважної - ціни попиту PD, за якою купують

товар покупці, на величину податку (Т): PD — Ps =T.

Знаходження параметрів нової рівноваги потребує відповідної корекції рівнянь пропонування або попиту.

Якщо ми приймаємо, що Ps = PD — Τ, то параметри нової рівноваги ви-

значаються шляхом корекції рівняння пропонування:

QTs=-c + d(P-T) .

Відтак у точці рівноваги: а —b · Ρ = —с + d(P — Τ) , звідки визначаються нові рівноважні ціна та обсяг продукції.

Якщо ми приймемо, що PD = Ps + Τ, то коригується рівняння попиту.

Тоді за рівнянням рівноваги: а — b · (Ps + Τ) = —с + d · Ps знаходимо спочатку ціну пропонування Ps, а потім ціну рівноваги. Обидва методи розрахунку дають однаковий результат і з точки зору математики є однаково прийнятними. Проте, з огляду на економічний зміст перетворень, обґрунтованою є корекція саме рівняння пропонування, оскільки податок є його неці-

новою детермінантою і зрушує криву пропонування.

З встановленням відсоткового податку крива пропонування також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних

обсягів пропонування. Ціна пропонування Ps відрізняється від рівноважної - ціни попиту PD: Ps = (1 -t) · PD або PD = (1 + t) · Ps.

Якщо, наприклад, ставка податку (t) становить 10%, то Ps = 0,9 PD. З врахуванням ставки податку рівняння кривої пропонування матиме вигляд:

Q's=-c + d(1-t)P.

Звідси визначаємо нову рівноважну ціну та обсяг продукції:

знайти спочатку ціну пропонування Ps , а потім ціну рівноваги.

На відміну від податку з одиниці товару, для відсоткового податку розрахунки за двома способами корекції рівнянь дадуть результат з незначною розбіжністю даних, що пов'язано з властивістю процентів.

В обох розглянутих способах встановлення податку рівноважна ціна товару зростає не на величину податку, а на меншу величину. Винятками є випадки вертикальної та горизонтальної кривих попиту, коли ціна відповідно зростає на величину податку та не змінюється взагалі.

Субсидії вважаються "податком навпаки", вони покривають частину витрат виробника і дозволяють збільшити пропонування. Тому крива пропонування буде зміщуватись праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі. У точці нової рівноваги ціна пропонування Ps відрізняється від рівноважної - ціни попиту PD, за якою купують товар покупці, на величину суб-

Параметри нової рівноваги після надання субсидії можуть бути визначені шляхом корекції рівняння пропонування:

знаходимо спочатку ціну пропонування Ps, а потім ціну рівноваги та рівноважний обсяг. В обох випадках матимемо однаковий результат, хоча економічно логічною є корекція рівняння пропонування.

За інших рівних умов з наданням субсидії виробникам рівноважна ціна знизиться, а рівноважний обсяг зросте.