Розділ 3 Удосконалення обліку випуску продукції та визначення її собівартості

3.1.Облік випуску продукції та визначення її собівартості в умовах комп’ютерної обробки даних

Технологія обробки облікової інформації здебільшого визначається формою бухгалтерського обліку. Найпоширенішою паперовою формою ведення бухгалтерського обліку в Україні є журнальна форма обліку. Суттєвим недоліком цієї форми є те, що значна частина первинної інформації при обробці відсіюється і надалі стає недоступною для аналізу.

Сучасна комп’ютерна форма ведення бухгалтерського обліку базується на використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Компоненти комп’ютерної форми ведення обліку, без яких неможливе її створення на конкретному підприємстві, наведено на рис. 3.1.

Інформаційне

забезпечення

Методологічне Комп’ютерна Технічне

забезпечення форма ведення обліку забезпечення

Організаційне Програмне

забезпечення забезпечення

Рис.3.1 Складові комп’ютерної форми ведення обліку

ЇЇ практичне застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання.

Застосування комп’ютерів дозволило автоматизувати робоче місце бухгалтера та підняти на новий рівень процес реєстрації господарських операцій. Бухгалтер працює на комп’ютері в діалоговому режимі, використовує зворотній зв’язок у процесі обробки інформації та отримання відповідних вихідних документів.

Комп’ютерна система обліку оперативно відображає основні процеси, які пов’язані з отриманням різних зведених показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. В цій обліковій системі інформація прямує єдиним каналом та використовується для всіх потреб управління.

Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації.

Технологічний процес обробки даних за комп’ютерної форми введення обліку поділяється на три етапи:

- збір та реєстрація первинних даних для обробки на комп’ютері;

- формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об’єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль процесу, обробка інформації,записаної в масивах облікових даних;

- отримання результатів за звітний період за запитом користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків або відображення на екрані потрібної інформації.

Порядок ведення облікових записів за комп’ютерної форми ведення обліку можна схематично представити наступним чином (рис.3.2)

Паперові первинні Електронні первинні

документи документи

Електронний обліковий

регістр(журнал господарських операцій)

Програмне забезпечення

(облікові алгоритми)

Результатна (вихідна) інформація в обсязі,який вимагається

користувачем

Машинограма Відеограма Діалог «комп’ютер-бухгалтер» Звітність

звірення

• запис

Рис.3.2 Комп’ютерна форма ведення обліку

У комп’ютерній формі ведення обліку ключовим моментом, який формує як вигляд регістрів, так і послідовність облікових записів, є алгоритм, конкретне програмне забезпечення. Тому якість за безпомилковість звітної інформації залежить від ретельності та якісної реалізації облікових процедур програмістами.

Будь яку форму обліку характеризують паперові регістри. Облікові регістри – носії даних певної форми, побудовані відповідно до економічного групування інформації про активи, капітал і зобов’язання підприємства.

В основу побудови регістрів бухгалтерського обліку при паперових формах ведення обліку покладений принцип надлишку, тобто всі данні, що можуть знадобитися, за певним принципом фіксуються в регістрах, мають багатоцільове призначення. В них формується інформація, необхідна функціональним службам для різних цілей: проведення аналізу та виявлення резервів, заповнення форм періодичної і річної бухгалтерської звітності, поточного та наступного контролю, видачі довідок тощо.

Якщо при без комп’ютерному способі обробки бухгалтерських даних під регістром бухгалтерського обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення та відображення облікової інформації, то в умовах комп’ютеризації бухгалтерського обліку стадія відображення облікової інформації, тобто надання систематизованих облікових даних в зручному для користувача вигляді, як правило, є самостійним процесом, що пов’язаний із стадіями накопичення, систематизації та узагальнення інформації.

Накопичення, систематизація та узагальнення облікової інформації в умовах застосування сучасної обчислювальної техніки здійснюється в автоматичному режимі. Первина бухгалтерська інформація накопичується в базі даних комп’ютерної системи, а узагальнюється та систематизується на рахунках, що представлені окремими комірками пам’яті комп’ютера та є ідеальними, з точки зору бухгалтерського обліку, носіями ознак її групування.

Особливістю комп’ютерної форми ведення обліку також є те, що вона не існує без конкретної комп’ютерної програми. Облікові регістри різних програм достатньо схожі, але не однакові.

За умови детального складання облікових записів формується єдиний обліковий регістр – журнал господарських операцій, хоча більшість програм для комп’ютеризації бухгалтерського обліку дозволяють переглядати інформацію у вигляді журналів, відомостей тощо.

При застосуванні комп’ютерів автоматично вирішується проблема оперативності даних.

У комп’ютерній системі бухгалтерського обліку забезпечується обмежений доступ як до первинної, так і систематизованої інформації шляхом введення паролів секретності, створення профілів, що встановлюють повноваження на доступ інформації, виявлення і не допущення несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається на машинних носіях.

У КСБО використовується єдина інформаційна база даних, що на підставі принципу подвійного запису накопичую всю необхідну для системи обліку інформацію. При цьому система бухгалтерського обліку розглядається як єдина система і не поділяється на облік за видами: оперативний або бухгалтерський, управлінський, фінансовий або податковий[19].

Схеми визначення виробничої собівартості продукції показано на рис. 3.3

Розрахунки активів Рахунок 23

і зобов’язань «Виробництво»

Прямі виробничі

витрати Рахунок 26

«Готова

Рахунок 91 продукція»

«Загальновиробничі витрати»

Розподіл непрямих витрат Непрямі виробничі витрати

Рис. 3.3 Схеми визначення виробничої собівартості продукції

Спосіб обліку витрат визначається константою Использовать счета расходов (меню Операции/Константы).

Витрати виробництва протягом звітного періоду відносять у дебет рахунка 23 «Виробництво» безпосередньо з кредиту рахунків матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Загальновиробничі витрати відносять у дебет рахунка 91 також безпосередньо з кредиту рахунків матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Для цього використовуються документи конфігурації. (таб.3.1)

Таблиця 3.1