Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
All_inclusive / MMM / до друку Kursova_robot_a2(2).doc
Скачиваний:
64
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
946.69 Кб
Скачать

2.2 Документування операцій з обліку випуску продукції та визначення її собівартості

Процес виробництва продукції починається з закупівлі виробничих запасів. Тільки після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск із складу у виробництво. Відпуск цінностей із складу може здійснюватись тільки уповноваженими особами. Список цих працівників складається та затверджується керівником підприємства і головним бухгалтером. Підставою для відпуску матеріалів із складу у виробничі цехи, дільниці є: для одноразового відпуску – накладна вимога (М-11), а для систематичного відпуску цінностей виробничим одиницям – лімітно-збірні картки (фф. М-8, М-9, М-28, М-28а). Ліміт встановлюється для кожного підрозділу на підставі розрахунків бухгалтерії підприємства і затверджується керівником.

Для багаторазового відпуску запасів протягом місяця використовують «Лімітно-забірну картку» (ф. М-8). У випадку, коли матеріали відпускаються для виробництва чотири рази протягом місяця, складається «Лімітно-забірна картка» (ф. М-9). Підставою для відпуску комірником запасів на об’єкти будівництва є «Лімітно-забірна картка» (ф. М-28), яка представлена матеріально відповідальною особою-забудовником. Водночас комірник веде в себе облік відпущених на будову матеріальних цінностей у «Лімітно-забірній картці» (ф. М-28а). В момент відпуску матеріалів на об’єкти будівництва комірник ставить свій підпис у лімітно-забірній картці (ф. М-28) виконавця будівельних робіт, а той в свою чергу підтверджує факт відпуску комірником запасів своїм підписом у лімітно-забірній картці форми М-28а.

Відпускаючи запаси із складу на підставі лімітно-забірної картки, комірник зобов’язаний слідкувати за встановленим лімітом. Перевищення ліміту допускається тільки з дозволу керівника. В цьому випадку складається «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» (ф. М-10) у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а інший – у комірника.

Наприкінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів (ф. М-12) комірником складається «Відомість обліку залишків матеріалів на складі» (ф. М-14). Підсумкові дані по цій відомості порівнюються комірником із встановленими підприємстві нормами забезпечення запасами. Якщо залишок наявних запасів є меншим за розраховані норми, то комірник, з метою запобігання можливим неплановим простоям виробництва, зобов’язаний подати відповідну інформацію керівництву. Для цього складається «Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасів» (ф. М-18).

Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально відповідальні особи, має скласти «Матеріальний звіт» (ф. М-19),[Дод.H3], який містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, із документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у «Реєстрі приймання-здавання документів» (ф. М-13). Всі вони передаються в бухгалтерію.

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірника аналітична інформація про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та бухгалтерські реєстри (журнали-ордери та відомості). Станом на перше число місяця в бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводяться залишок запасів по кожному рахунку.

Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У Відомості визначаються сума і рівень транспортно-заготівельних витрат (відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженої собівартістю.

Записи у Відомість 5.1 проводяться на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб (складів, цехів, дільниць) виробничих запасів та їх витрачення, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць.

В процесі виробництва складаються виробничо-технічні норми [Дод.H 8,9,10] та калькуляції [Дод.J1,2] на кожен вид виготовленої продукції, для визначення її собівартості.

Відпуск продукції з виробництва та передача її на склад оформляється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю[Дод.H4,5,6,7]. Вони виписуються у двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі. На підставі другого примірника накладної матеріально відповідальна особа робить записи в картках складського обліку про оприбуткування виготовленої продукції, після чого разом із матеріальним звітом передає накладні в бухгалтерію. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг повинні вимірюватися, підраховуватися і, у разі необхідності зважуватися.

На складі в облікових реєстрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) виготовлена продукція обліковується в кількісному виразі. Облік продукції в картках складського обліку ведуть за найменуванням і сортами (номенклатурними номерами). Записи в картах робляться по кожному прибутковому і видатковому документі з виведенням залишку після кожного запису.

У бухгалтерії на підставі здавальних накладних ведуть Відомість випуску виготовленої продукції за звітний місяць, у який випущена з виробництва продукція групується по видах і сортах (номенклатурних номерах) і відображається у двох оцінках:

  • за обліковими цінами (за плановою собівартістю);

  • за фактичною собівартістю, яка визначається наприкінці місяця після упорядкування звітної калькуляції, яка базується на даних аналітичного обліку.

Порівнюючи ці показники між собою, визначають відхилення між плановою і фактичною собівартістю (економію, перевитрату) як по окремих видах продукції так і по усьому випуску.

Нарахування заробітної плати працівникам зайнятими виробництвом залежить від форми оплати праці. При відрядній формі підставою для нарахування заробітної плати є індивідуальні та бригадні наряди, рапорт про виробіток і приймання робіт за зміну та маршрутні листи. При погодинній формі оплати праці підставою для нарахування є табель використання робочого часу. Потім ці документи передаються до бухгалтерії для подальшої обробки, і на їх основі складаються розрахунково-платіжні відомості.

Для обліку амортизаційних відрахувань, які відносяться на витрати виробництва на підприємстві ведеться відомість нарахування амортизації необоротних активів.

Одним із основних документів при обліку виробництва є виробничий акт, який узагальнює всю інформацію, щодо виробництва продукції[Дод.K]. Він складається за календарний місяць. Затверджується виробничий акт керівником підприємства чи уповноваженою особою (головним інженером). Основними даними цього документа є обсяг виробленої продукції і кількість використаної на її виробництво сировини. У виробничому акті також вказують залишки виготовленої продукції по кожному її виду на початок і на кінець періоду, обсяг виготовленої і відвантаженої продукції, кількість затраченої сировини і напівфабрикатів по кожному виду із зазначенням на виробництво якої саме продукції вони затрачені. Загальна форма виробничого акта не регламентована нормативними документами, тому підприємство користується власною формою цього документа.

Дані відомості випущеної продукції з виробництва використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва та для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

На підставі первинних документів протягом місяця заповнюються накопичувальні відомості відвантаженої продукції. Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку випуску продукції. В ньому вказується вид кожного виробу, його відмінні ознаки (модель, артикул, марка тощо), присвоєний йому код, супутній номенклатурний номер, що закріплюється на весь час виробництва і збуту продукції, та облікові ціни[21].

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке MMM