Документи з обліку витрат, прийняті в програмі «1с: Бухгалтерія»

Документ конфігурації	Вид витрат
«Калькуляция»	Прямі матеріальні витрати
«Начисление зарплаты»	Прямі витрати на оплату праці
«Начисление износа»	Амортизація
«Услуги сторонних организаций»	Інші прямі витрати

Далі, після закінчення періоду загальновиробничі витрати розподіляють між рахунками виробництва і собівартості готової продукції (за субконто Виды затрат) згідно з П(С)БО 16. Розподілені витрати відображаються за дебетом рахунка 23 (відповідний вид діяльності) і за кредитом рахунка 91. Нерозподілені витрати відображаються за дебетом рахунка 901 «Собівартість реалізованої продукції». Для цього в програмі використовується документ «Финансовые результати» у режимі «Закрытие общепроизводственных затрат» (счёт 91). Проводиться оцінка незавершеного виробництва. Інформація про це виводиться у програмі документом «Незавершенное производство». Протягом звітного періоду випуск готової продукції відображається за обліковими цінами. Так можливість передбачається інструкцією № 291, наприклад за плановою виробничою собівартістю, на рахунку 26 «Готова продукція», на якому аналітичний облік ведеться в розрізі видів продукції. Використовується документ «Калькуляция» в режиме «Предварительная». Для оцінки вартості матеріальних запасів, використаних для виробництва готової продукції, застосовується один із методів оцінки вибуття запасів, передбачених п.16 П(С)БО 9. У програмі метод визначається константою «Метод партионного учета». Наприкінці звітного періоду, коли визначено фактичну собівартість готової продукції, розраховується відхилення фактичної собівартості продукції від її вартості за обліковими цінами (нормативною або плановою собівартістю) і списується в дебет рахунка 26 за видами продукції пропорційно до вартості за обліковими цінами. Таким чином, за рахунок 26 готова продукція оцінюється за фактичною виробничою собівартістю. У програмі це робить документ «Калькуляция» в режимі «Окончательная». Згідно з п. 6 П(С)БО 9 «Записи», готова продукція для цілей бухгалтерського обліку включається до запасів. Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено застосувати рахунок 23 «Виробництво» для відображення інформації про витрати на виготовлення продукції; рахунок 26 «Готова продукція» - для відображення руху готової продукції; рахунок 25 «Напівфабрикати» - для відображення руху напівфабрикатів власного виробництва.

Аналітичний облік на рахунку 23 «Виробництво» має давати можливість вирішити для завдання – можливість калькулювати собівартість окремого виду продукції (для цього використовується субконто «Виды деятельности») і визначити структуру собівартості за економічними елементами, як вимагає п. 21 П(С)БО 16 (це дозволяє зробити субконто «Виды затрат»). В програмі передбачено документи для методу нормативної калькуляції. Це означає, що всі прямі, змінні загальногосподарські та розподілені постійні загальногосподарські витрати збирають на рахунку 23 на один вид діяльності «Виробництво» і звідти списують на конкретну номенклатуру продукції за нормами, зазначеними в калькуляції. Наприкінці місяця з урахуванням незавершеного виробництва собівартість продукції доводиться до фактичної.

Для обліку витрат за елементами застосовують субконто «Види витрат». Тобто кожному елементу відповідає рахунок, на який будуть списані витрати 23 «Виробництво».

Для формування собівартості продукції можна використовувати всі методи реєстрації інформації – операції, введені вручну, типові операції і документи «1С:Бухгалтерії». Основні документи, які призначені для автоматизації обліку витрат (зокрема прямих витрат на виробництво і загальногосподарських витрат) показано в таблиці 3.1.

Крім того, до прямих витрат можуть частково потрапити витрати, нараховані іншими документами та ручними операціями. Документ «Калькуляция» одночасно використовується як списання матеріальних цінностей у виробництво,так і для оприбуткування готової продукції.

З документів, поданих у таблиці 3.1, не розглядали документ «Услуги сторонних организаций». За допомогою цього документа можна розподілити витрати за різними видами витрат.

Бухгалтерський облік готової продукції ведуть на рахунок 26 «Готова продукція» за обліковими цінами (наприклад, за плановою виробничою собівартістю) в розрізі видів продукції. У кінці звітного періоду, коли визначена фактична собівартість готової продукції, розраховують відхилення фактичної собівартості продукції від її вартості за обліковими цінами і списують в дебет рахунку 26 за видами продукції пропорційно вартості за обліковими цінами. Отже, по рахунку 26 готову продукцію оцінюють за фактичною виробничою собівартістю.

Існуюче налаштування плану рахунків і аналітичного обліку для рахунку 26 «Готова продукція» передбачає введення обліку в розрізі двох видів субконто: «Місця зберігання» і «ТМЦ»

Виду субконто «Місця зберігання» відповідає довідник із аналогічною назвою, що призначений для ведення списку місць зберігання матеріально-виробничих активів (основних засобів, нематеріальних активів, матеріалів тощо) організацій в типовій конфігурацій.

Розглянемо всі реквізити довідника:

тип/тип – вказується тип місця зберігання: «МВО» або «Склад»;

МОЛ/МВО (для типу «МВО») – вказується матеріально відповідальна особа, за котрою рахується конкретний об’єкт обліку;

вид складу/вид склада (для типу «Склад») – вказується вид складу, який може приймати два значення: «Склад (гуртовий)» та «Магазин (роздрібний)»;

код/код – формується автоматично шляхом присвоєння місцям зберігання номерів по рядку (без пропусків номерів), проте може бути зміненим в ручну;

назва/наименование – назва місця зберігання.

Виду субконто «ТМЦ» відповідає довідник «Номенклатура», що містить список товарно-матеріальних цінностей і призна чений для формування інформації про матеріали, номенклатуру продукції, перелік виконуваних робіт і послуг.

Для автоматизації відображення операцій з оприбуткування готової продукції на склад призначено документ «Калькуляція», який може працювати в двох режимах:

• попередня калькуляція;

• кінцева калькуляція.

Будь-яка калькуляція, що введена в режимі «введення нового», є попередньою, будь-яка калькуляція, що введена в режимі «введення на основі», є кінцевою, при цьому змінити режим калькуляції неможливо.

Кінцева калькуляція вводиться на основі попередньої в кінці місяця, коли всі виробничі витрати в бухгалтерському обліку списано на рахунок 23 «Виробництво». Мета кінцевої калькуляції – відкоригувати попередні значення затрат реальними значеннями на кінець місяця. При введенні кінцевої калькуляції «на основі» попередньої, значення реальних сум за видами затрат «розбиваються», пропорційно до сум, які вказані в попередній калькуляції. Таким чином в кінцевій калькуляції заповнюється реквізит табличної частини Сума кінцев./Сумма оконч., що визначає остаточні суми витрат за даними бухгалтерського обліку. При цьому остаточні суми в кінцевій калькуляції можна змінити вручну (для матеріальних витрат). Змінити попередні суми в кінцевій калькуляції неможливо.

При проведенні «Попередня калькуляція» формує проведення з оприбуткування продукції на рахунок 26 «Готова продукція»[2].