- •Основи вакуумної та кріогенної техніки
- •Чернівці
- •Частина 1. Вакуумна техніка Розділ 1. Фізика вакууму
- •1.1.1. Поняття про вакуум і тиск
- •1.1.2. Газові закони і одиниці вимірювання тиску
- •Повітря – основна газова суміш, з якою доводиться мати справу у вакуумній техніці: n2 – 78,1%; o2 – 21%; Ar – 0,9%; cо2 – 0,03%; Ne – 1,8·10-3%; He – 5,2·10-4%; h2 - 5·10-5% (по скл).
- •1.1.3. Функція розподілу молекул газу за швидкостями
- •1.1.4. Час адсорбції. Ступінь покриття гладкої поверхні молекулами газу
- •1.1.5. Середня довжина вільного шляху
- •1.1.6. Поняття про ступені вакууму
- •Розділ 2. Фізичні процеси у вакуумі
- •1.2.1. В’язкість газів. Переніс тепла. Дифузія в газах
- •1.2.2. Температурна рівновага тисків. Режими течії газу
- •1.2.3. Течія газів через отвори та по трубопроводах
- •1.2.4. Електричні явища у вакуумі
- •Розділ 3. Сорбційні явища
- •1.3.1. Сорбційні сили і процеси
- •1.3.2. Тиск насичених парів
- •1.3.3. Випаровування. Конденсація. Хемосорбція. Фізична адсорбція
- •1.3.4. Швидкість сорбції
- •1.3.5. Розчинність газів у твердих тілах
- •1.3.6 Дифузія газів у твердих тілах
- •Розділ 4. Одержання вакууму та вимірювання тисків
- •1.4.1. Вакуумна система та її принципіальна схема. Основні параметри вакуумних насосів
- •1.4.2. Вакуумні насоси
- •1.4.3. Вимірювання величини тиску за допомогою теплових та електронних перетворювачів
- •1.4.4. Розрахунок і проектування вакуумних систем. Типові вакуумні системи
- •1.4.5 Методи пошуку натікання в системах. Пастки
- •Частина 2. Кріогенна техніка Розділ 1. Зберігання і переливання гелію
- •2.1.1. Посудини для зберігання рідкого гелію
- •2.1.2. Термоакустичні коливання
- •2.1.3. Вимірювач швидкості випаровування
- •2.1.4. Вимірювачі рівня
- •2.1.5. Сифони
- •2.1.6. Газові аналізатори
- •Розділ 2. Кріостати. Конструювання низькотемпературних установок
- •2.2.1. Використання як кріостату посудини для зберігання гелію
- •2.2.2. Простий кріостат загального призначення
- •2.2.3. Скляні посудини Дьюара
- •2.2.4. Металеві посудини Дьюара
- •2.2.5. Зниження температури. Плівка гелію
- •Частка об’єму рідкого гелію, яка залишається після його охолодження з 4,2 к до вказаних температур в результаті випаровування іншої частини гелію
- •2.2.6. Кріостат для температур нижче 1 к
- •2.2.7. Застосування гелію-3.Температури нижчі 1 к
- •Розділ 3. Вимірювання температури
- •Розділ 4. Регулювання температури
- •2.4.1. Регулювання тиску парів
- •2.4.2. Регулювання температури вище 4,2 к
- •Розділ 5. Зрідження газів з використанням ефекту Джоуля — Томсона (метод Лінде)
- •Список літератури
- •Основи вакуумної та кріогенної техніки
1.1.6. Поняття про ступені вакууму
Багато фізичних процесів у вакуумі сильно залежать від співвідношення між кількістю взаємних зіткнень молекул і числом зіткнень молекул зі стінками вакуумної системи.
Частота зіткнень між молекулами Км обернено пропорційна середній довжині вільного шляху Км = Vар /L.
Із загальної кількості зіткнень молекул зі стінками камери n· Vар·F /4, які припадають на n·V – молекул, легко розрахувати середнє число зіткнень зі стінкою Кс, які відбуваються в одиницю часу на одну молекулу:
,
де F – площа поверхні стінок, які контактують з розрідженим газом; V – об’єм камери; dеф = 4V/F – ефективний розмір вакуумної камери.
Для молекул газу всередині сферичної посудини діаметром Д ефективний розмір камери dеф = 2Д/3, для труби нескінченної довжини з діаметром Д одержимо dеф = Д , а для двох нескінченних паралельних поверхонь, розташованих на віддалі Д одна від іншої – dеф = 2Д.
Співвідношення КС /КМ називають критерієм Кнудсена
Kn = KC /KM = L / dеф.
В залежності від значення безрозмірного критерію Kn розрізняють ступені вакууму: низький, середній і високий.
Під низьким вакуумом розуміють стан газу, при якому взаємні зіткнення між молекулами переважають над зіткненнями молекул газу зі стінками вакуумної камери.
Такий стан газу відповідає умові Kn << 1.
При цьому довжина вільного шляху молекул газу значно менша від розмірів вакуумної камери.
При напиленні в низькому вакуумі зіткнення молекул газу з молекулами розпилюваної речовини, не дають можливості одержати на стінках камери зображення екрана, який поставлений на шляху молекулярного пучка.
Середній вакуум – це стан газу, коли частоти зіткнень молекул одна з одною і з стінками вакуумної камери однакові, при цьому L dеф , а Kn 1.
Високий вакуум – це стан газу, при якому зіткнення молекул газу зі стінками переважають над взаємним зіткненням між молекулами газу.
При цьому Kn >> 1. Зображення на стінках вакуумної камери від екрана, який поставлений на шляху молекулярного пучка, одержується в цьому випадку чітким.
Під надвисоким вакуумом можна розуміти область високого вакууму, для якої частка поверхні, покритої адсорбованими газами, не перевищує заданої величини R0.
Умова існування надвисокого вакууму: L / dеф >> 1; Θ <R0, де Θ – ступінь покриття поверхні молекулами газу.
Розділ 2. Фізичні процеси у вакуумі
1.2.1. В’язкість газів. Переніс тепла. Дифузія в газах
При переміщенні твердого тіла зі швидкістю Vп за рахунок передачі кількості руху молекулам газу виникає сила внутрішнього тертя.
В області низького вакууму сила тертя не залежить від тиску.
В області середнього вакууму сила тертя починає зменшуватись зі зниженням тиску.
Сила тертя в області високого вакууму пропорційна молекулярній концентрації або тиску газу.
Теплопередача в розріджених газах може відбуватись за рахунок трьох процесів: конвекції, теплопровідності і випромінювання.
Конвекційний теплообмін може бути або природним через дію гравітаційного поля на газ, який має різну густину внаслідок температурних градієнтів, або вимушеним при наявності газових потоків під час відкачки вакуумних камер.
В області середнього і високого вакууму роль конвекційного теплообміну в загальному балансі передачі тепла мала, і в розрахунках нею нехтують. При низькому вакуумі конвекційний теплообмін є основним способом теплопередачі.
Теплопровідність газу, як і в’язкість, не залежить від тиску в області низького вакууму і пропорційна тиску при високому вакуумі.
У високому вакуумі випромінювання є практично єдиним способом передачі тепла і не залежить від тиску газу.
Рівняння стаціонарної дифузії, згідно з першим законом Фіка, має вигляд:
PП=,
де D – коефіцієнт дифузії; dn/dx – градієнт концентрації; PП – густина потоку частинок в напрямку, протилежному градієнту концентрації.
PП = ,
Dc = L·Vар /2 – коефіцієнт самодифузії в низькому вакуумі або
Dc =.
Отже, коефіцієнт самодифузії в області низького вакууму обернено пропорційний тиску і збільшується з підвищенням температури газу.
Коефіцієнт самодифузії у високому вакуумі не залежить від тиску, прямо пропорційний і обернено пропорційний.