- •Основи вакуумної та кріогенної техніки
- •Чернівці
- •Частина 1. Вакуумна техніка Розділ 1. Фізика вакууму
- •1.1.1. Поняття про вакуум і тиск
- •1.1.2. Газові закони і одиниці вимірювання тиску
- •Повітря – основна газова суміш, з якою доводиться мати справу у вакуумній техніці: n2 – 78,1%; o2 – 21%; Ar – 0,9%; cо2 – 0,03%; Ne – 1,8·10-3%; He – 5,2·10-4%; h2 - 5·10-5% (по скл).
- •1.1.3. Функція розподілу молекул газу за швидкостями
- •1.1.4. Час адсорбції. Ступінь покриття гладкої поверхні молекулами газу
- •1.1.5. Середня довжина вільного шляху
- •1.1.6. Поняття про ступені вакууму
- •Розділ 2. Фізичні процеси у вакуумі
- •1.2.1. В’язкість газів. Переніс тепла. Дифузія в газах
- •1.2.2. Температурна рівновага тисків. Режими течії газу
- •1.2.3. Течія газів через отвори та по трубопроводах
- •1.2.4. Електричні явища у вакуумі
- •Розділ 3. Сорбційні явища
- •1.3.1. Сорбційні сили і процеси
- •1.3.2. Тиск насичених парів
- •1.3.3. Випаровування. Конденсація. Хемосорбція. Фізична адсорбція
- •1.3.4. Швидкість сорбції
- •1.3.5. Розчинність газів у твердих тілах
- •1.3.6 Дифузія газів у твердих тілах
- •Розділ 4. Одержання вакууму та вимірювання тисків
- •1.4.1. Вакуумна система та її принципіальна схема. Основні параметри вакуумних насосів
- •1.4.2. Вакуумні насоси
- •1.4.3. Вимірювання величини тиску за допомогою теплових та електронних перетворювачів
- •1.4.4. Розрахунок і проектування вакуумних систем. Типові вакуумні системи
- •1.4.5 Методи пошуку натікання в системах. Пастки
- •Частина 2. Кріогенна техніка Розділ 1. Зберігання і переливання гелію
- •2.1.1. Посудини для зберігання рідкого гелію
- •2.1.2. Термоакустичні коливання
- •2.1.3. Вимірювач швидкості випаровування
- •2.1.4. Вимірювачі рівня
- •2.1.5. Сифони
- •2.1.6. Газові аналізатори
- •Розділ 2. Кріостати. Конструювання низькотемпературних установок
- •2.2.1. Використання як кріостату посудини для зберігання гелію
- •2.2.2. Простий кріостат загального призначення
- •2.2.3. Скляні посудини Дьюара
- •2.2.4. Металеві посудини Дьюара
- •2.2.5. Зниження температури. Плівка гелію
- •Частка об’єму рідкого гелію, яка залишається після його охолодження з 4,2 к до вказаних температур в результаті випаровування іншої частини гелію
- •2.2.6. Кріостат для температур нижче 1 к
- •2.2.7. Застосування гелію-3.Температури нижчі 1 к
- •Розділ 3. Вимірювання температури
- •Розділ 4. Регулювання температури
- •2.4.1. Регулювання тиску парів
- •2.4.2. Регулювання температури вище 4,2 к
- •Розділ 5. Зрідження газів з використанням ефекту Джоуля — Томсона (метод Лінде)
- •Список літератури
- •Основи вакуумної та кріогенної техніки
1.3.2. Тиск насичених парів
Речовина в залежності від тиску і температури може знаходитись в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному. В потрійній точці речовина знаходиться в невизначеному стані. При температурі, вищій за критичну, речовина не може бути переведена із газоподібного в інші стани шляхом підвищення тиску. Газоподібний стан речовини при температурі, нижчій за критичну, називається паром.
Для вакуумної техніки найбільший інтерес являє область низьких тисків, при якій відбуваються процеси переходу з рідкого стану в пароподібний (випаровування) і зворотний процес (конденсація), або із твердого стану в пароподібний (сублімація) і зворотний процес (десублімація).
Тиск насичених парів сплавів наближено визначається законом Рауля: тиск пару розчинника в розчині нижчий за тиск пару чистого розчинника на величину, пропорційну концентрації розчиненої речовини:
,
де PA – тиск насичених парів розчинника; PAS – тиск насичених парів речовини А в розчині; nA і nB – кількість молів речовин А і В в розчині.
Закон Рауля лише якісно описує залежність тиску насичених парів окремих компонентів сплавів від їх складу.
1.3.3. Випаровування. Конденсація. Хемосорбція. Фізична адсорбція
Якщо над поверхнею речовини тиск її парів менший, ніж тиск насиченого пару при даній температурі, то буде відбуватись процес випаровування речовини. Випаровування припиняється при рівності тиску парів і тиску насиченого пару. При цьому швидкості випаровування і конденсації молекул на поверхні рівні, що відповідає умовам динамічної рівноваги.
Конденсація відбувається при тисках парів речовини, більших тиску насиченого пару, коли на одиниці поверхні в одиницю часу конденсується більша кількість молекул, ніж випаровується.
Хемосорбція відіграє велику роль у поверхневих процесах. Її необхідно враховувати при знегажуванні вакуумних систем, процесах напилення і при обробці електровакуумних приладів. На відміну від фізичної адсорбції, яка завжди зворотна відносно тиску в газовій фазі, хемосорбція, як правило, процес незворотний і для виділення поглинутої кількості газу необхідний нагрів до більш високих температур. Це призводить до необхідності прогріву вакуумних камер для видалення зі стінок хемосорбованих газів.
Фізична адсорбція експериментально вивчається за кривими адсорбції, які встановлюють залежність між трьома основними величинами: кількістю поглинутого газу (а), рівноважним тиском (Р) і температурою (Т). Розрізняють три основних типи кривих адсорбції: ізотерма a = f(P) при T = const; ізобара a = f(T); при P = const; ізостера P = f(T) при a= const. Найчастіше при вивченні фізичної адсорбції користуються ізотермами, які легко одержати експериментальним шляхом.
Як активні адсорбенти у вакуумній техніці для відкачки, осушки і поглинання парів робочих рідин масляних насосів широко застосовують матеріали з великою площею внутрішньої поверхні: активне вугілля, цеоліти, силікагелі, алюмогелі (активоване вугілля: при насипній густині 0,5 г/см3 площа поверхні 2000 м2/г).