- •Основи вакуумної та кріогенної техніки
- •Чернівці
- •Частина 1. Вакуумна техніка Розділ 1. Фізика вакууму
- •1.1.1. Поняття про вакуум і тиск
- •1.1.2. Газові закони і одиниці вимірювання тиску
- •Повітря – основна газова суміш, з якою доводиться мати справу у вакуумній техніці: n2 – 78,1%; o2 – 21%; Ar – 0,9%; cо2 – 0,03%; Ne – 1,8·10-3%; He – 5,2·10-4%; h2 - 5·10-5% (по скл).
- •1.1.3. Функція розподілу молекул газу за швидкостями
- •1.1.4. Час адсорбції. Ступінь покриття гладкої поверхні молекулами газу
- •1.1.5. Середня довжина вільного шляху
- •1.1.6. Поняття про ступені вакууму
- •Розділ 2. Фізичні процеси у вакуумі
- •1.2.1. В’язкість газів. Переніс тепла. Дифузія в газах
- •1.2.2. Температурна рівновага тисків. Режими течії газу
- •1.2.3. Течія газів через отвори та по трубопроводах
- •1.2.4. Електричні явища у вакуумі
- •Розділ 3. Сорбційні явища
- •1.3.1. Сорбційні сили і процеси
- •1.3.2. Тиск насичених парів
- •1.3.3. Випаровування. Конденсація. Хемосорбція. Фізична адсорбція
- •1.3.4. Швидкість сорбції
- •1.3.5. Розчинність газів у твердих тілах
- •1.3.6 Дифузія газів у твердих тілах
- •Розділ 4. Одержання вакууму та вимірювання тисків
- •1.4.1. Вакуумна система та її принципіальна схема. Основні параметри вакуумних насосів
- •1.4.2. Вакуумні насоси
- •1.4.3. Вимірювання величини тиску за допомогою теплових та електронних перетворювачів
- •1.4.4. Розрахунок і проектування вакуумних систем. Типові вакуумні системи
- •1.4.5 Методи пошуку натікання в системах. Пастки
- •Частина 2. Кріогенна техніка Розділ 1. Зберігання і переливання гелію
- •2.1.1. Посудини для зберігання рідкого гелію
- •2.1.2. Термоакустичні коливання
- •2.1.3. Вимірювач швидкості випаровування
- •2.1.4. Вимірювачі рівня
- •2.1.5. Сифони
- •2.1.6. Газові аналізатори
- •Розділ 2. Кріостати. Конструювання низькотемпературних установок
- •2.2.1. Використання як кріостату посудини для зберігання гелію
- •2.2.2. Простий кріостат загального призначення
- •2.2.3. Скляні посудини Дьюара
- •2.2.4. Металеві посудини Дьюара
- •2.2.5. Зниження температури. Плівка гелію
- •Частка об’єму рідкого гелію, яка залишається після його охолодження з 4,2 к до вказаних температур в результаті випаровування іншої частини гелію
- •2.2.6. Кріостат для температур нижче 1 к
- •2.2.7. Застосування гелію-3.Температури нижчі 1 к
- •Розділ 3. Вимірювання температури
- •Розділ 4. Регулювання температури
- •2.4.1. Регулювання тиску парів
- •2.4.2. Регулювання температури вище 4,2 к
- •Розділ 5. Зрідження газів з використанням ефекту Джоуля — Томсона (метод Лінде)
- •Список літератури
- •Основи вакуумної та кріогенної техніки
2.2.6. Кріостат для температур нижче 1 к
На рис. 2.21 зображений простий кріостат, у якому легко досяжні температури нижче 1 К. Кріостат зроблений так, що зразки можна легко змінювати, не розбираючи з’єднання, які повинні залишатися вакуумнощільними при низьких температурах. Основна гелієва ванна 1 зроблена з міді і підвішена до верхньої гелієвої ванни 2 з допомогою короткої тонкостінної трубки зі сплаву з низькою теплопровідністю. Отвір діаметром 2,5 мм призначений для обмеження швидкості підйому плівки. Досліджувані зразки прикріплюють зовні до дна мідної посудини 1. Приплив тепла до цієї посудини і прикріпленого до неї зразка знижують, використовуючи радиаційний екран 3, пригвинчений до дна верхньої гелієвої посудини 2. Обидві посудини опущені в посудину Дьюара, ущільнену зверху прокладкою круглого перетину, що у свою чергу занурена у посудину з рідким азотом. Верхня посудина 4 також заповнена рідким азотом.
Рис. 2.21. Двоступінчатий гелієвий кріостат для одержання температур нижче 1 К: 1 - мідна посудина з гелієм; 2 – ванна з рідким гелієм; 3 – радіаційний екран; 4 – ванна з рідким азотом; 5 – труба; 6 – патрубок; 7 – ущільнення; 8 – отвір;9 – електричні вводи
Після попереднього охолодження до температури рідкого азоту верхню гелієву посудину заповнюють рідким гелієм звичайним чином за допомогою сифона. У процесі заливання посудини 2 і 1 оточені теплообмінним гелієм, що знаходиться в посудині Дьюара. Встановлено, що з метою доброго охолодження нижньої посудини тиск теплообмінного газу повинен бути досить високим, для того щоб відбувалася конвекція, наприклад, близько 1 атм при температурі рідкого азоту. У процесі заповнення верхньої посудини 2 рідким гелієм нижня посудина 1 через трубу 5 з'єднана із джерелом газоподібного гелію трохи більш високого тиску, так що рідкий гелій конденсується в посудині 1. Коли посудини 2 і 1 заповнені, теплообмінний газ відкачують через патрубок 6. За кілька хвилин у посудині Дьюара можна одержати достатній вакуум; газ, що оточує посудину 1, легко видаляється через отвір 8 у радіаційному екрані. Тепер температуру посудини 1 можна понизити до значення нижче 4,2 К шляхом відкачки через трубу 5. При діаметрі труби 1,6 см і механічному насосі продуктивністю 22 л/с була досягнута температура 0,85 К.
Для заміни зразків варто розібрати ущільнення 7, вийняти вміст посудини Дьюара і відвернути екран 3. Оскільки радіаційний екран не повинен бути газощільним, електричні вводи 9, що йдуть до зразка, можуть проходити через отвори в місці його приєднання, як показано на рис. 2.21, далі йти по стінках посудини 2 і виходити назовні через вакуумне ущільнення в кришці. При зміні зразків ці провідники не зачіпаються.
Якщо труби, на яких висить верхня гелієва посудина 2, досить довгі (наприклад, відстань від верхньої кришки до посудини 2 складає близько 45 см), посудина 4 для рідкого азоту, очевидно, необов'язкова. Однак при цьому через наявність посудини 1 і радіаційного екрана 3, розташованого нижче від посудини 2, загальна довжина установки надто велика.