8.3. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення

Сьогодні, для створення оптимальних умов господарювання на землі необхідно виконати цілий ряд землевпорядних, земельно-кадастрових. вишукувальних і обстежувальних робіт. Серед них: визначення правового режиму використання земель, розподіл земель в процесі організації орендних відносин, облік кількості та якості земель, проектування заходів раціонального використання та охорони земель. В цьому зв'язку висуваються нові завдання перед землевпорядним виробництвом в системі землевпорядної діяльності.

Сучасне землевпорядне виробництво характеризують такі основні риси:

• необхідність комплексного підходу у виконанні робіт, починаючи від формування земельної ділянки як об'єкту земельної власності (включаючи всі види зйомочних робіт та обробку їх результатів, визначення юридичного статусу земельної ділянки, виготовлення необхідної документації тощо), виготовлення індексних кадастрових карт, створення кадастрових планів, проведення грошової оцінки земельних ділянок і закінчуючи створенням та веденням інтегрованого банку інформації про земельні ділянки, наданням інформації зацікавленим користувачам;

• виникнення нових видів робіт, пов'язаних із сучасним станом реформування земельних відносин (роботи з експертної грошової оцінки земельних ділянок, роботи по розмежуванню земель державної і комунальної власності, роботи по виділенню земельних ділянок в натурі (на місцевості) і виготовлення правовстановлюючих документів для власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) - як для окремих ділянок, так і масивам тощо);

• широке застосування у землевпорядному виробництві новітніх інформаційних технологій, в першу чергу, технологій геоінформаційних систем (ГІС), сучасних технологій зйомочних робіт, включаючи методи дистанційного зонування землі (аєро- і космічних зйомок).

Це пов'язано як з сучасним етапом реформування земельних відносин, відповідними змінами у розумінні поняття змісту та ролі землеустрою, так із продовженням швидкого розвитку інформаційних технологій. Тільки застосування сучасних інформаційних технологій, перехід на автоматизоване ведення земельного кадастру забезпечать | можливість побудови ефективної національної системи управління землекористуванням, створення автоматизованих систем підтримки правлінських рішень у цій галузі.

При цьому значно зростає роль і межі застосування геоінформаційних технологій - процес складання кадастрових карт землекористувань замінюється моделюванням графічних об'єктів в комп'ютері по існуючій інформаційній базі з подальшою можливістю г створення твердих копій за допомогою плотерів та інших пристроїв.

Основні етапи організації землевпорядного виробництва у відповідності до нової редакції Земельного кодексу представлені на рис. 8.4.

Відповідні інформаційні засоби повинні підтримувати виробничі процеси, пов'язані із зонуванням території, формуванням об'єктів < земельної власності, оцінкою земельних ділянок тощо. При чому ці окремі фрагменти виробничої діяльності повинні бути пов'язані в єдиний інформаційний комплекс з підтримкою набору необхідних інформаційних зв'язків.

Початок процесу розробки перших варіантів (прототипів) систем, як в нас раніше називали САПР, приходить на початок 90-х років. Це пов'язано з розвитком індустрії персональних комп'ютерів, ростом їх потужності і розвитком технологій геоінформаційних систем. На цей час припадає розробка перших інструментальних програмних комплексів для створення прикладних інформаційних систем - геокад, топокад для обробки геодезичних даних, отриманих в результаті наземної зйомки та перших прототипів інформаційних систем в Київському відділенні, Вінницькому, Запорізькому та інших філіалах. Однак за цей час у світі пройшов період зняття певних ілюзій щодо універсальних можливостей ГІС. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що жодна система не може бути побудована навіть на основі самих сучасних засобів розробки (інструментальних комплексів) і не може працювати без повної формалізації технології процесу, що автоматизується, наявності зібраної у структурованому вигляді інформації, опису алгоритмів її аналізу та обробки, стандартизації.

Відсутність єдиної політики запровадження інформаційних технологій в системі Інституту привело до розпорошення сил І коштів (тільки програмних продуктів в системі існує більше десятка), а частина техніки і програмних продуктів уже устаріла.

В проектах землеустрою недостатньо використовуються матеріали. бонітування грунтів, економічної та грошової оцінки земель, потрібна методика створення і використання інформаційного забезпечення для САПР в землеустрої, недостатньо опрацьовані принципи і методи формування землевпорядної САПР, потребують вдосконалення методичні основи виділення первинних територіальних ділянок на ріллі, немає методики визначення структури угідь на основі придатності земель та їх внутрігосподарської оцінки із застосуванням елементів САПР і методичних положень визначення економічної та екологічної ефективності примінення елементів САПР при організації землекористування. Органі­зація використання земель та їх охорона як основного багатства України повинна проводитись з врахуванням еколого-ландшафтних факторів, даних оцінки і придатності землі. Вирішення цих питань в сучасних умовах можливе лише з використанням технологій систем автоматизо­ваного проектування (САПР), геоінформаційних систем (ГІС) і експертних систем. При цьому різко зростає значимість і об'єми вихідної інформації, що вимагає використовувати найновіші комп'ютерні технології.

В світі нових вимог актуальним є теоретичне і методичне забезпечення землевпорядного виробництва з застосуванням комп'ю­терних технологій на базі графічного землевпорядного проектування.

Для землевпорядних досліджень з використанням ГІС мають значення апаратно-програмні комплекси, які забезпечують збір, збереження, обробку, відображення і розповсюдження просторово-скоординованих даних і знань, пов'язаних з конкретною територією, для ефективного використання при вирішенні наукових і практичних завдань, аналізі, моделюванні, прогнозуванні та управлінні виробництвом та довкіллям. Технології САПР і ГІС дозволяють інтерпретувати просторово скоординовану інформацію, пов'язану з конкретною Територією для цілей землевпорядного проектування.

У зв'язку із цим зросла потреба у вдосконаленні теорії і методів землеустрою з використанням нових інформаційних технологій.

Розробка і широке застосування в землевпорядному виробництві інформаційних технологій при організації сталого землекористування в Україні є в сучасних умовах одним з пріоритетних завдань землевпорядної науки і виробництва.

В системі землевпорядної діяльності Інституту землеустрою визначені основні завдання, які вимагають вирішення:

1) розробка пропозицій на найближчі 5 років щодо технічного забезпечення землевпорядного виробництва;

2) визначення доцільності подальшого використання програмних про­дуктів (CADay, ТОПОКАД, Інвент-Град, ПЛАНІКАД, ТОПОГРАД тощо);

3) розробка програми створення земельно-інформаційної системи (ЗІС) землевпорядного виробництва в Інституті та його філіалах;

4) обгрунтування і вибір методів землевпорядної САПР при організації і влаштуванні території сільськогосподарських землеволодінь;

5) удосконалення методичних положень агроекологічного зонування орних земель при організації і влаштуванні території агроформувань;

6) розроблення методик інформаційного забезпечення для землевпорядної САПР;

7) розробка методів формування ЗІС і створення програмного забезпечення для функціонування елементів системи автоматизації організації землекористування;

8) розробка системи економічної ефективності програмного забезпечення землевпорядного виробництва.