- •Міністерство освіти і науки України
- •Ббк 65.9 (4укр) 320 я7
- •Тема 6. Склад і види землевпорядних робіт
- •6.2. Планування використання та охорони земель
- •6.3. Територіальний землеустрій
- •6.4. Внутрігосподарський землеустрій
- •6.5. Зокремлений землеустрій
- •Тема 7. Особливості сучасного землеустрою
- •7.2. Особливості внутрігосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки
- •7.3. Землеустрій в містах та інших населених пунктах
- •7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
- •Тема 8. Система землеустрою в Україні
- •8.1. Суть, зміст і структурні елементи системи землеустрою
- •8.2. Основні складові та функції системи землеустрою
- •8.3. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення
- •8.2. Основні складові та функції системи землеустрою
- •Система факторів
- •Екологія
- •Система землеустрою
- •Комерційна
- •8.3. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення
- •Тема 9. Управління системою землеустрою
- •Держкомзем України
- •Центральний орган комітету
- •Інститут землеустрою
- •Відділення земельних відносин
- •9.2. Впорядкування відносин між учасниками землеустрою
- •9.3. Формування джерел фінансування проведення землеустрою
- •9.4. Науково-технічний прогрес в землеустрої
- •9.5. Правове забезпечення землеустрою
- •Глава 1.Основні положення.
- •Глава 2. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в сфері регулювання здійснення землеустрою.
- •Глава 3. Повноваження органів виконавчої влади в сфері управління землеустроєм.
- •Глава 4. Система землеустрою.
- •Глава 5. Види землеустрою та землевпорядної документації.
- •Глава 6. Територіальний землеустрій на загальнодержавному і регіональному рівнях.
- •Глава 7. Територіальний землеустрій на місцевому рівні.
- •Глава 8. Внутрігосподарський та зокремлений землеустрій на місцевому рівні.
- •Глава 9. Нормативне регулювання планування, використання і охорони земель та їх землеустрою.
- •Глава 10. Управління системою землеустрою.
- •Глава 11. Землевпорядна експертиза.
- •Глава 12. Відповідальність за порушення законодавства про землеустрій.
- •9.6. Державний контроль за проведенням землеустрою і здійсненням землевпорядних заходів
- •9.7. Інформаційний банк даних системи землеустрою
- •Література
6.5. Зокремлений землеустрій
В умовах ринкових відносин змінюється спрямованість зокремленого землеустрою, який направлений на здійснення грунтозахисних, природоохоронних, меліоративних та заходів щодо збереження і підвищення родючості ґрунтів. Обсяги зазначених заходів встановлюються в залежності від розміру земель з особливим режимом використання, від їх природоохоронної і господарської значимості, економічних можливостей господарства тощо.
Зокремлений землеустрій не визначений змістом землеустрою в Земельному кодексі України. Разом з тим, зміст робіт по зокремленому
землеустрою випливає із завдань, викладених в пункті "д" ст. 183 Земельного кодексу України. Зокрема, до основних завдань землеустрою і віднесено "розробку системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості грунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, та захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по .«•чсервації деградованих і малопродуктивних земель, попередження її лих негативних явищ", які реалізуються через відповідне поліпшення , гідь або земель.
Таким чином, до зокремленого землеустрою можна віднести такі основні види робіт [23]:
1) складання робочих проектів культуртехнічних заходів,
влаштування культурних пасовищ, засипки і вирівнювання ярів, рекультивації земель, землювання малопродуктивних угідь, влаштування багаторічних насаджень і виноградників, терасування тощо;
2) складання робочих проектів агротехнічних протиерозійних сходів, організації вирощування сільськогосподарських культур, освоєння ; земель для сільськогосподарських потреб, організації і забудови територій колективних садів;
3) складання робочих проектів створення захисних лісних насаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд.
В сучасних умовах з'явились нові види робіт по зокремленому землеустрою. Це складання робочих проектів з консервації деградованих і малопродуктивних земель, очищення угідь забруднених радіонуклідами, промисловими відходами і хімічними речовинами тощо.
Тема 7. Особливості сучасного землеустрою
7.1. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення
7.2. Особливості внутрігосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки
7.3. Землеустрій в містах та інших населених пунктах
7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
За час проведення земельної реформи докорінно змінилися умови і характер діяльності сільськогосподарських підприємств В більшості з них проведена приватизація земель і ліквідована монополія держави на землю. Присадибні землі і прилягаючі до населених пунктів території були передані у відання сільських та селищних рад. На базі ряду сільськогосподарських підприємств організовані селянські (фермерські) господарства. Порушено стабільність і компактність землекористування сільськогосподарських підприємств та їхня інфраструктура.
В результаті приватизації земель і виділення земельних часток сільськогосподарське виробництво здійснюється на землях різної» правового статусу: на землях, які знаходяться у власності сільськогосподарських підприємств; на землях, переданих власниками земельних часток (паїв) в оренду; на землях, орендованих в органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
На селі поступово формується поєднання малого, середнього і великого сільськогосподарського виробництва, їх економічна взаємодія. Відбувається більш тісне об'єднання інтересів особистих господарств і сільськогосподарських підприємств.
Найважливішою передумовою ефективності організації території, створення тим самим умов для стійкого економічного розвитку підприємств і раціонального природокористування, є врахування розмаїття природних і економічних умов території, яка підлягає землеустрою, агроекологічного потенціалу земель і інтенсивності виробництва. Це стратегічне завдання землеустрою є одним з найважливіших напрямів його розвитку на землях сільськогосподарського призначення.
Значне скорочення в останнє десятиліття інвестицій в інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, обсягу застосування добрив і засобів захисту рослин різко підвищило значимість врахування природних факторів виробництва і переходу до агроекологічне обгрунтованого землеустрою. В даний час необхідна така організація території сільськогосподарських підприємств, яка забезпечить досягнення найбільшої продуктивної віддачі земель різної природної якості при агроекологічне диференційованому використанні родючості грунтів, тому що в умовах переваги екстенсивних процесів і дефіциту матеріально-технічних ресурсів різко зростає значимість більш повного використання природних джерел родючості і продуктивності сільськогосподарських угідь.
Таким чином, новий характер і зміст землеустрою в сільському господарстві обумовлюється наступним:
• територія в межах реорганізованого сільськогосподарського підприємства, або яке змінює свій статус, у зв'язку і появою безлічі земельних власників і сторонніх землекористувачів стає, в першу чергу, об'єктом територіального землеустрою, а потім уже внутрігосподарського;
• центр ваги проектів землеустрою переміщується не тільки на рішення організаційно-територіальних питань, пов'язаних з утвореним нових і впорядкуванням існуючих землекористуваннь, розмежуванням і перерозподілом земель, але й на правове обґрунтування проекту (встановлення правового режиму й умов використання земель, оформлення прав на землю, створення умов для регулювання земельних відносин і т. і.);
• територіальний і внутрігосподарський землеустрій повинні базуватися на агроекологічній оцінці території, її придатності для ведення сільськогосподарського виробництва, тому що частина земель підлягає вилученню з обороту, консервації і не повинна включатися в перерозподіл через забруднення, зараженість і деградацію земель;
• територія реорганізованого сільськогосподарського підприємства або території, що знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування повинні стати об'єктом як землеустрою, так і земельного кадастру, що дозволяє створити паралельно з землевпорядними діями інформаційну основу для регулювання внутрігосподарських земельних відносин, диференціації плати за землю, її ціни, орендної плати за земельні частки тощо;
• проекти землеустрою за своїм характером повинні стати комплексними тому, що в його процесі зачіпаються питання не тільки організації раціонального використання й охорони земель, але й питання розміщення, організації і технології виробництва.