- •32.Криміналістичне вибухознавство.
- •33.Поняття та класифікація холодної зброї.
- •34.Поняття і класифікація документів у криміналістиці.
- •35.Огляд документів види та значення.
- •36.Встановлення змін у документі.
- •37.Встановлення змісту та матеріалів документів.
- •38.Судове почеркознавство.
- •39.Встановлення технічних підробок підписів.
- •40.Встановлення підробки відбитків печаток та штампів.
- •41. Ідентифікаційні ознаки почерку.
- •42. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи.
- •43. Методика судово-почеркознавчої експертизи текстів і підписів.
- •44. Особливості авторознавчого дослідження.
- •45.Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності.
- •46.Опис прикмет зовнішності людини за анатомічними та функціональними ознаками (словесний портрет)
- •47. Криміналістична портретна ідентифікація.
- •48. Поняття тазначення кримінальної реєстрації та криміналістичних обліків.
- •49. Види криміналістичних обліків.
- •50. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання.
- •51.Тактичні прийоми та їх класифікація
- •52. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •53. Поняття та принципи планування розслідування.
- •54. Поняття, значення та види слідчих версій
- •55. Поняття, сутність та види огляду
- •56. Огляд місця події: поняття, стадії і тактика проведення
- •57. Фіксація результатів огляду місця події
- •58. Огляд трупа на місці його виявлення
- •59. Огляд речових доказів
- •60. Поняття та сутність освідування
- •61. Поняття, значення та види допиту.
- •62. Підготовка до допиту.
- •63. Зміст тактики допиту.
- •64. Тактика допиту свідків і потерпілих.
- •65. Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •66. Особливості допиту неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки.
- •68. Фіксація ходу та результатів допиту
- •69. Поняття обшуку та виїмки.
- •70. Обєкти та види обшуку.
- •74. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •75. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •76. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб та трупів.
- •77. Порядок пред'явлення для предметів, тварин та впізнання за фотознімками.
- •78. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •79. Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •80. Тактика слідчого експерименту.
- •81. Особливості перевірки показань на місці події
- •82. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •83. Сутність методики розслідування злочинів
- •84. Структура та види окремих методик розслідування різних видів злочинів
- •85. Поняття та елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •86. Криміналістична характеристика та особливості розслідування злочинів проти життя особи
- •88. Криміналістична х-тика та особливості розслідування злочинів проти здоровя особи
- •88. Криміналістична характеристика та особливості розслідування зґвалтувань
- •89. Криміналістична характеристика злочинів проти власності
- •90. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій (зл проти вл)
88. Криміналістична х-тика та особливості розслідування злочинів проти здоровя особи
Складовими компонентами криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи є: 1) злочинне діяння, 2) способи підготування, вчинення і приховання злочинного діяння, 3) механізм слідоутво-рення при підготуванні та вчиненні злочинного діяння, 4) дані, що характеризують особу злочинця і потерпілого, 5) системно-закономірне співвідношення вказаних елементів криміналістичної характеристики. Подія злочинного діяння, що посягає на здоров'я особи, є визначальним елементом його криміналістичної характеристики.
До структури злочинного діяння, тобто події злочину, відповідно до кримінально-процесуального законодавства, віднесені: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину. Ці дані в основному характеризують обстановку вчинення злочинів проти здоров'я особи. До обстановки вчинення цього злочину належать також матеріальні елементи навколишнього середовища та безпосередньо предмет злочинного посягання. Так, кожна група злочинів проти здоров'я особи має свої типові місця їх учинення.
Наприклад, місцями вчинення злочинів проти здоров'я особи, що входять до першої групи, досить часто є: вулиці, сквери, парки, зони відпочинку, місця масового скупчення молоді, а також квартири, будинки, гуртожитки і т. п. Практика підтверджує, що місця вчинення першої групи злочинів проти здоров'я особи вибирається злочинцями в основному з урахуванням тієї обставини, де така особа перебуває. Майже аналогічними є місця, де вчинюються злочини проти здоров'я особи, що утворюють другу та третю групи (табл. 18). Місцем учинення злочинів проти здоров'я особи, що входять до четвертої, п'ятої та сьомої груп, в основному є медичні заклади: лікарні, поліклініки, науково-дослідні інститути, інші місця прийому пацієнтів.
Законодавством України про кримінальну відповідальність передбачено, що заподіяння шкоди людині залежить від ступеня порушення і втрати нею життєво важливих функцій. Так, законодавець поділяє заподіяння шкоди здоров'ю людини на тяжкі, середньої тяжкості й легкі тілесні ушкодження. Як бачимо, ступінь порушення і втрати людиною життєво важливих функцій може проявлятися за різних умов та обставин і призводити до втрати її працездатності.
Наступний складовий компонент криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи - способи їх підготування, вчинення і приховання. Усю сукупність способів підготування, вчинення і приховання злочинів проти здоров'я особи можна класифікувати за різними чинниками. Однак найбільш науково обґрунтованими з них є ознаки кримінально-правового характеру, зокрема:
за суб'єктом злочину проти здоров'я особи (хто вчинив зло чин - виконавець, організатор, підбурювач, пособник);
за суб'єктивною стороною (мотив, мета злочину, вчиненого проти здоров'я особи, форма вини з урахуванням умислу суб'єкта злочину);
за об'єктом посягання (хто є потерпілим від злочину проти здоров'я особи і в яких стосунках він перебував з особою, що його вчинила);
за об'єктивною стороною (яким способом, як, де і коли здо ров'ю потерпілої особи було заподіяно шкоду, яка тяжкість тілес них ушкоджень).
Як бачимо, домінуючою класифікаційною ознакою способів підготування, вчинення і приховання злочинів проти здоров'я особи є об'єктивна сторона. Проте кожна група злочинів проти здоров'я особи має свої типові способи їх скоєння і приховання. Способи вчинення даних злочинів залежать від соціальних умов.
Так, для кожної національної й соціальної групи є свої переважаючі способи вчинення злочинів проти здоров'я особи. Наприклад, непоодинокі випадки, коли під час сімейних конфліктів, у сільській місцевості, для заподіяння супротивникові тілесних ушкоджень використовують такий спосіб, як удари по тілу потерпілого макогоном. Спосіб вчинення злочину проти здоров'я особи у сукупності з обставинами його вчинення обумовлює процес виникнення слідів.
Отже, ще одним компонентом криміналістичної характеристики злочинів проти здоров'я особи є механізм слідоутворення в широкому розумінні. Механізм слідоутворення при вчиненні кожної з груп злочинів проти здоров'я особи проявляється досить різно-рівнево.
До першої групи таких слідів входять: сліди людини, тварин, знарядь та інструментів, транспортних засобів. Слідоутворення за таких умов характеризується тим, що вказані об'єкти залишають сліди фрагментарно, тобто своїми окремими частинами і діями. Наприклад, особа, заподіюючи потерпілому тілесні ушкодження, може залишити сліди ніг, рук, зубів або сліди кастета на тілі потерпілого чи предметах навколишнього середовища.