- •32.Криміналістичне вибухознавство.
- •33.Поняття та класифікація холодної зброї.
- •34.Поняття і класифікація документів у криміналістиці.
- •35.Огляд документів види та значення.
- •36.Встановлення змін у документі.
- •37.Встановлення змісту та матеріалів документів.
- •38.Судове почеркознавство.
- •39.Встановлення технічних підробок підписів.
- •40.Встановлення підробки відбитків печаток та штампів.
- •41. Ідентифікаційні ознаки почерку.
- •42. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи.
- •43. Методика судово-почеркознавчої експертизи текстів і підписів.
- •44. Особливості авторознавчого дослідження.
- •45.Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності.
- •46.Опис прикмет зовнішності людини за анатомічними та функціональними ознаками (словесний портрет)
- •47. Криміналістична портретна ідентифікація.
- •48. Поняття тазначення кримінальної реєстрації та криміналістичних обліків.
- •49. Види криміналістичних обліків.
- •50. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання.
- •51.Тактичні прийоми та їх класифікація
- •52. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •53. Поняття та принципи планування розслідування.
- •54. Поняття, значення та види слідчих версій
- •55. Поняття, сутність та види огляду
- •56. Огляд місця події: поняття, стадії і тактика проведення
- •57. Фіксація результатів огляду місця події
- •58. Огляд трупа на місці його виявлення
- •59. Огляд речових доказів
- •60. Поняття та сутність освідування
- •61. Поняття, значення та види допиту.
- •62. Підготовка до допиту.
- •63. Зміст тактики допиту.
- •64. Тактика допиту свідків і потерпілих.
- •65. Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •66. Особливості допиту неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки.
- •68. Фіксація ходу та результатів допиту
- •69. Поняття обшуку та виїмки.
- •70. Обєкти та види обшуку.
- •74. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •75. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •76. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб та трупів.
- •77. Порядок пред'явлення для предметів, тварин та впізнання за фотознімками.
- •78. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •79. Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •80. Тактика слідчого експерименту.
- •81. Особливості перевірки показань на місці події
- •82. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •83. Сутність методики розслідування злочинів
- •84. Структура та види окремих методик розслідування різних видів злочинів
- •85. Поняття та елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •86. Криміналістична характеристика та особливості розслідування злочинів проти життя особи
- •88. Криміналістична х-тика та особливості розслідування злочинів проти здоровя особи
- •88. Криміналістична характеристика та особливості розслідування зґвалтувань
- •89. Криміналістична характеристика злочинів проти власності
- •90. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій (зл проти вл)
34.Поняття і класифікація документів у криміналістиці.
Документ — це матеріальний об’єкт, у якому зафіксовані відомості про які-небудь факти, що відбулися, чи які можна передбачити. Термін «документ» походить від лат. documentum — свідчення, доказ чого-небудь. У судово-слідчій практиці розрізняють такі види документів:
1) письмові (тексти, цифри та інші записи);
2) графічні (креслення, малюнки, схеми);
3) фотодокументи;
4) кіно- та відеодокументи;
5) фонодокументи.
За процесуальною природою письмові документи можуть виступати як письмові та речові докази. Документи — речові докази мають значення для розслідування не тільки завдяки своєму змістові, а й через сам факт свого існування, а також спосіб їх виготовлення та інші матеріальні ознаки. Документи — речові докази можуть бути засобом учинення злочину чи засобом його приховування, предметом злочинного посягання. Документи — письмові докази мають значення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприклад, висновок експерта, акт ревізії тощо). При цьому вони не є об’єктом криміналістичного дослідження і можуть замінюватися у справі копіями або дублікатами. У практиці техніко-криміналістичних досліджень зазвичай мають справу з письмовими документами як речовими доказами.
За юридичною природою документи поділяються на справжні та підроблені, а за джерелом — на офіційні (паспорт, посвідчення особи, довідка) та неофіційні (лист, записна книжка тощо).
У підробленому документі зміст або реквізити не відповідають дійсності. При цьому підробка буває двох видів — інтелектуальна або матеріальна. Інтелектуальна підробка полягає у складанні та видачі правильного за формою та виготовленням документа, але такий документ містить свiдомо неправдиві відомості. Встановити факт інтелектуальної підробки за допомогою криміналістичної експертизи неможливо. Матеріальна підробка передбачає змiнення змісту документа через внесення до нього неправдивих відомостей або шляхом повного виготовлення підробленого документа (тобто часткова або повна підробка). Матеріальна підробка виявляється за допомогою техніко-криміналістичного дослідження документів.
Обов’язкові відомості, які повинні міститися в документі для визнання його дійсним, називаються реквізитами (від лат. requisitum — потрібне, необхідне). Такими відомостями, як правило, є найменування документа і дата його складання; назва й адреса підприємства (організації), що складала документ; сторони, які беруть участь у здійсненні операції; зміст здійснюваної угоди; підстава для здійснення операції; одиниці виміру і обсяг операції (у натуральному і вартісному показниках); номер документа; підписи відповідальних (посадових) осіб; відтиски печаток та штампів. Відсутність одного або кількох реквізитів у випадках, передбачених законом, спричинює недійсність або заперечність документа.
Документи можуть бути виготовлені рукописним, машинописним, комп’ютерним, поліграфічним або іншими способами, за допомогою письмових знаків, інших графічних зображень, виконаних чорнилами, пастами для кулькових ручок, тушшю, олівцем, друкарською фарбою або іншою речовиною. Як матеріал для виготовлення письмового документа можуть бути використані папір, дерево, фанера, картон, тканина, скло та ін. Документи відрізняються за формою, розмірами, засобами захисту від підробки, текстом та іншими елементами.
Існують певні правила поводження з документами — речовими доказами, а саме:
1) необхідно обережно поводитись з документами (на них заборонено робити будь-які позначки, перегинати їх, класти на забруднені поверхні тощо);
2) документи слід розміщувати і зберігати в окремих конвертах з відповідними написами;
3) для зберігання документів повинні бути створені відповідні умови (запобіжні заходи щодо впливу променів світла, вологості, хімічних речовин).