- •32.Криміналістичне вибухознавство.
- •33.Поняття та класифікація холодної зброї.
- •34.Поняття і класифікація документів у криміналістиці.
- •35.Огляд документів види та значення.
- •36.Встановлення змін у документі.
- •37.Встановлення змісту та матеріалів документів.
- •38.Судове почеркознавство.
- •39.Встановлення технічних підробок підписів.
- •40.Встановлення підробки відбитків печаток та штампів.
- •41. Ідентифікаційні ознаки почерку.
- •42. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи.
- •43. Методика судово-почеркознавчої експертизи текстів і підписів.
- •44. Особливості авторознавчого дослідження.
- •45.Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності.
- •46.Опис прикмет зовнішності людини за анатомічними та функціональними ознаками (словесний портрет)
- •47. Криміналістична портретна ідентифікація.
- •48. Поняття тазначення кримінальної реєстрації та криміналістичних обліків.
- •49. Види криміналістичних обліків.
- •50. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання.
- •51.Тактичні прийоми та їх класифікація
- •52. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •53. Поняття та принципи планування розслідування.
- •54. Поняття, значення та види слідчих версій
- •55. Поняття, сутність та види огляду
- •56. Огляд місця події: поняття, стадії і тактика проведення
- •57. Фіксація результатів огляду місця події
- •58. Огляд трупа на місці його виявлення
- •59. Огляд речових доказів
- •60. Поняття та сутність освідування
- •61. Поняття, значення та види допиту.
- •62. Підготовка до допиту.
- •63. Зміст тактики допиту.
- •64. Тактика допиту свідків і потерпілих.
- •65. Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених
- •66. Особливості допиту неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки.
- •68. Фіксація ходу та результатів допиту
- •69. Поняття обшуку та виїмки.
- •70. Обєкти та види обшуку.
- •74. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •75. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •76. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб та трупів.
- •77. Порядок пред'явлення для предметів, тварин та впізнання за фотознімками.
- •78. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •79. Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •80. Тактика слідчого експерименту.
- •81. Особливості перевірки показань на місці події
- •82. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •83. Сутність методики розслідування злочинів
- •84. Структура та види окремих методик розслідування різних видів злочинів
- •85. Поняття та елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •86. Криміналістична характеристика та особливості розслідування злочинів проти життя особи
- •88. Криміналістична х-тика та особливості розслідування злочинів проти здоровя особи
- •88. Криміналістична характеристика та особливості розслідування зґвалтувань
- •89. Криміналістична характеристика злочинів проти власності
- •90. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій (зл проти вл)
57. Фіксація результатів огляду місця події
Основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Способами фіксації також є плани (схематичні чи масштабні), фотознімки, що ілюструють місце події, його окремі вузли, сліди, речові докази.
Складання протоколу огляду місця події вимагає додержання певних вимог. Протокол має бути повним, містити детальний опис окремих слідів, інших обставин злочину. Протокол огляду місця події складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.
Вступна частина протоколу містить такі відомості:
а) час і місце складання протоколу;
б) прізвища посадових осіб і понятих (щодо останніх — прізвища, імена та по батькові, домашні адреси);
в) підстави для проведення огляду;
г) правове обґрунтування огляду (посилання на відповідні статті КПК);
ґ) відмітка про роз’яснення учасникам огляду і понятим їхніх прав і обов’язків;
д) умови проведення огляду (погода, температура повітря, освітлення);
е) час початку і закінчення огляду.
Описова частина протоколу має містити відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення, меж підданої огляду території. Описуються також шляхи підходу до даного місця і шляхи відходу; щодо самого місця огляду — стан входів, суміжних приміщень, сходів, дверей, вікон, запорів. Далі необхідно послідовно описати окремі об’єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини у міру їх виявлення.
Заключна частина протоколу повинна містити вiдомості про вилучені предмети і сліди, умови їх фіксації (фотозйомка, відеозапис, умови їх виконання, кількість кадрів, дані про чутливість плівки, видержку). У заключній частині має знайти своє відображення інформація про додані плани, схеми, малюнки, фотознімки. Наприкінці протоколу наводяться зауваження понятих і учасників огляду щодо здійснених слідчим дій. За відсутності зауважень у протоколі робиться відмітка про те, що таких зауважень не надійшло. Протокол підписує слідчий і всі особи, які брали участь в огляді, та поняті.
До протоколу огляду місця події мають додаватися плани місця події (схематичні чи масштабні), схеми, фотознімки, плівки відеозапису.
При складанні протоколу огляду місця події необхідно дотримуватись вимог щодо термінології. Не слід вживати невизначених понять: «біля», «неподалік», «ліворуч», «праворуч», «поряд» тощо.
У протоколі також не можуть мати місця чіткі найменування тих предметів чи слідів, характеристика яких у період огляду не визначена. Наприклад, не слід писати «плями крові», «гільза від патрона пістолета «Макарова», «шматочки мозкової речовини» тощо. У таких випадках у протоколі виявлене треба зазначати виразами типу «плями, що нагадують кров», «шматочки речовини, що нагадує мозкову речовину».
Одним із способів фіксації місця події є фотозйомка та відеозапис. Традиційними видами фотозйомки є орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна. У випадках, коли на місці події знайдені сліди або речові докази (дрібні частки, сліди рук) і вони не можуть бути вилучені внаслідок різних причин, використовуються методи масштабної та великомасштабної фотозйомки.
Поряд з фотозйомкою може бути проведений відеозапис. Він застосовується у випадках, коли подія ще не завершена (пожежа, екологічна катастрофа, автопригода), або в інших випадках, якщо слідчий вважає це за потрібне.
Додатками до протоколу огляду місця події можуть бути плани та схеми. План — це графічне площинне зображення (креслення) даного місця, виконане у масштабі чи схематично (у вигляді схеми). Різниця між планом і схемою полягає в тому, що перший виконується у масштабі, другий — без масштабу, орієнтовно, із зазначенням розмірів об’єктів, їх форм та відстаней між ними.
Плани та схеми можуть бути загальними, що охоплюють приміщення чи значну частину місцевості, та окремими, що відображають лише безпосередньо місце події або його найважливішу частину (наприклад, кімнату, де вчинено злочин).
Залежно від місця події складаються плани відкритої місцевості і приміщень. План приміщень може бути площинним простим (або розгорнутим . На останньому зображують не тільки підлогу кімнати з розташованими на ній речами, а й у розгорнутому вигляді стіни кімнати з усіма предметами і слідами, що на них є, а також стелю, коли на ній є якісь ознаки, що підлягають фіксації. У разі потреби на стіни наносять проекцію предметів обстановки, що розташовані біля них.