47. Криміналістична портретна ідентифікація.

Суттєва роль в ідентифікації особи належить портретно-криміналістичній (фотопортретній) експертизі. Предметом її дослідження є розпізнавання (діагностика) і встановлення тотожності особи за портретним зображенням. Портретно-криміналістична експертиза поділяється на такі види: 1) експертиза зображень людей за фотопортретами з метою встановлення, чи не зображено на двох (або більше) фотознімках одну й

ту саму особу; 2) експертиза невпізнаного трупа (фотознімки якого надано) та

фотопортрета живої особи для встановлення особи трупа; 3) експертиза прижиттєвих фотографій безвісти зниклої людини та черепа трупа для встановлення, чи міг виявлений череп належати даній особі; 4) експертиза посмертної маски невідомої людини і прижиттєвих фотозображень безвісти зниклого з метою впізнання трупа. Ідентифікованим об’єктом портретно-криміналістичної експертизи є конкретна особа, тотожність якої встановлюється. Ідентифікуючими об’єктами можуть бути зображення голови та обличчя ідентифікованої особи (фотознімки, відеокадри, рентгенівські знімки), череп або його

знімок. Типовими питаннями, які вирішує портретно-криміналістична експертиза, є такі: одна чи різні особи зображені на фотографіях, на фотознімку і рентгенознімку; одному чи різним людям належать частини голови, обличчя, тіла, які зображені на наданих фотознімках; чи водному й тому самому одязі сфотографовані особи на наданих фото-

знімках; чи не належав череп, наданий на дослідження, людині, яка зображена на фотознімках; в одному чи різному віці сфотографовано людину на наданих знімках, який знімок є більш раннім; чи одна й та сама особа або різні особи надані на відеокадрах тощо. Експертне дослідження полягає у виявленні та порівнянні зовнішніх прикмет з використанням спеціальних методів зіставлення, суміщення,накладання зображень, координатних сіток, лінійних і кутових вимірів. Застосовують такі технічні прийоми: виміряють відстані між одноіменними анатомо-топографічними точками, вивчають різномірні співвідношення, проводять графічні побудови. Експерти використовують зазвичай 12–14 антропометричних точок обличчя в положенні фас і профіль (на-

приклад, точки які відповідають зовнішнім і внутрішнім кутам очей та губ, зіниці, кінчик носа, точка перенісся і основи носа тощо).

48. Поняття тазначення кримінальної реєстрації та криміналістичних обліків.

Успішному розкриттю, розслідуванню та попередженню злочинів сприяє чинна система кримінальної реєстрації в Україні. Кримінальна реєстрація — це цілеспрямований систематичний облік певних об’єктів для наступного використання реєстраційних даних при розслідуванні злочинів, розшуку злочинців і речових доказів, з’ясуванні обставин, що супроводжують злочин. Систему кримінальної реєстрації утворюють різні види криміналістичного обліку.Криміналістичний облік — це система реєстрації, систематизації та зосередження об’єктів або відомостей про них за їх ідентифікаційними ознаками з метою використання облікових даних для розкриття та попередження злочинів, яка ґрунтується на наукових даних і узагальненнях практики боротьби зі злочинністю. Криміналістичні обліки здійснюються органами МВС України відповідно до Настанови

«Про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України», затвердженої наказом МВС України від 30 серпня 1999 р. та Положення «Про експертну службу Міністерства внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. Безпосереднім призначенням кримінальної реєстрації є утворення попередніх умов для ідентифікації об’єктів, що реєструються, наведення відповідних довідок щодо них. За допомогою реєстраційних даних здійснюються розшук та ідентифікація об’єктів шляхом порівняння матеріалів реєстрації з ознаками об’єкта, що перевіряється. Кожний вид криміналістичного обліку — це фактично інформаційно-пошукова система. Тому ведення і використання криміналістичних обліків передбачають широке застосування інформаційних технологій та можливостей ЕОМ.За допомогою кримінальної реєстрації вдається вирішувати такі завдання розслідування: встановлення факту притягнення особи ра-

ніше до кримінальної відповідальності; виявлення невідомого злочинця, який зник з місця події, або особи, яка втекла з місць позбавлення волі; ідентифікація злочинця за його слідами; встановлення особи невпізнаного трупа та ін. У вузькому розумінні реєстрація є процесом фіксації в установленому порядку ознак об’єктів у облікових документах за наявностінеобхідних для цього підстав. При криміналістичному обліку використовуються різні способи реєстрації та фіксації ознак об’єкта:описово-письмовий, дактилоскопічний, фотографічний, графічний,колекційний.

Науковою основою кримінальної реєстрації є положення про індивідуальність кожного об’єкта, відносну стійкість ознак об’єкта та можливість його ідентифікації. Формування кримінальної реєстрації на науковій основі було започатковано наприкінці XIX ст. французьким криміналістом А. Бертільйоном, який розробив і впровадив у практику боротьби зі злочинністю антропометричний метод реєстрації злочинців. Більш прогре-сивним методом, який через кілька років прийшов на зміну антропометрії, став дактилоскопічний метод реєстрації злочинців.