Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ShPORA_KRIMINALISTIKA.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
273.37 Кб
Скачать

64. Тактика допиту свідків і потерпілих.

Як процесуальний порядок, так і тактика їх допиту мають багато спільних рис, хоча є й певні відмінності.

На підготовчому етапі слід обов'язково встановити: взаємостосунки свідка з потерпілим та цих осіб з підозрюваним чи обвинуваченим, якщо вони відомі; чи не вчинили допитувані якихось дій, що певним чином їх дискредитують, а це спричинить неточні, неповні або неправдиві показання, насамперед стосується потерпілого (мова про так звану віктимну поведінку) тощо.

На початку допиту свідкові і потерпілому мають бути роз'яснені положення ст. 63 Конституції України. Під час установлення психологічного контакту слід уміло використовувати попередження потерпілого і свідка про відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиві показання, свідка - ще й за ст. 385 КК України за відмову від давання показань (це не стосується випадків, коли потерпілий і свідок на законних підставах відмовляються від давання показань). Якщо слідчий вважає, що допитувана особа має намір безпідставно ухилитися від давання показань, неправдиво освітити розслідувану подію та окремі обставини, в неї відсутній настрій на ділове спілкування, то слушно зробити наголос на реальності перспективи настання кримінальної відповідальності.

Допит свідка і потерпілого, як правило, проходить у безконфліктній ситуації (добросовісні допитувані). Вільна розповідь свідка і потерпілого - відповідь на пропозицію розповісти про все, що їм відомо в справі. Свідкові може бути поставлене більш конкретне запитання, залежно від його інформованості (наприклад, тільки про взаємовідносини обвинуваченого і потерпілого тощо).

На етапі запитань та відповідей нерідко доводиться використовувати додаткові, уточнюючі, контрольні запитання та застосовувати тактичні прийоми, що допомагають актуалізувати (відновити) забуте в пам'яті. Так, за допомогою запитань можуть бути усунені неточності в показаннях потерпілого, що є наслідком переживань під час скоєння злочину (страху, страждань від фізичного болю тощо), несвідомого перебільшення небезпечності дій злочинця.

Має місце допит свідка, потерпілого і в умовах конфліктної ситуації з несуворим і суворим суперництвом (недобросовісні допитувані), що тягне застосування тактичних прийомів емоційного, логічного впливу, тактичних комбінацій. Мета застосування таких прийомів - переконати допитувану особу змінити позицію, дати правдиві свідчення. Причиною відмови від давання показань, давання завідомо неправдивих показань може бути побоювання помсти винуватої особи або и родичів, друзів, погрози, вплив цих осіб, особливі стосунки з підозрюваним (обвинуваченим), зацікавленість у результатах вирішення справи, бажання приховати свої неправильні дії, сором'язливість (насамперед характерно для потерпілих), викривлене розуміння почуття товариськості (у свідка) тощо.

65. Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених

Важливо ґрунтовно підготуватися до допиту, особливо в можливій конфліктній ситуації; встановити особисті якості допитуваної особи, що впливають на обрання тактичних прийомів. Підготовка, хоча б у мінімальному обсязі, має здійснюватися і до допиту підозрюваного, що є, як правило, невідкладною початковою слідчою дією.

Під час установлення психологічного контакту, зважаючи на право підозрюваного і обвинуваченого давати або не давати показання, все ж доцільно і корисно акцентувати увагу на їх значенні для правильного вирішення справи, встановлення невинуватості особи чи обставин, що пом'якшують відповідальність, надання допомоги органам досудового розслідування.

Вільна розповідь підозрюваного і обвинуваченого - це їх пояснення по суті відповідно підозри і пред'явленого обвинувачення. Вони вправі обирати і відстоювати будь-яку позицію. Може мати місце визнання вини та давання правдивих показань (безконфліктна ситуація); часткове визнання або повне невизнання вини й давання частково чи повністю неправдивих показань або відмова від їх давання, відмінна юридична оцінка за фактичного визнання обставин скоєного (конфліктна ситуація з несуворим чи суворим суперництвом).

На етапі запитань та відповідей, виходячи із характеру ситуації допиту, застосовуються вищеописані тактичні прийоми. Для допиту підозрюваного і обвинуваченого досить характерна конфліктна ситуація. Тому найбільш поширені тактичні прийоми емоційного, логічного впливу, тактичні комбінації, застосування яких спрямоване як на переконання допитуваної особи змінити позицію, дати правдиві показання, так і на викриття неправди. Адже показання підозрюваного, обвинуваченого, не маючи за КПК України переваг перед іншими доказами, важливі для обрання криміналістичних засобів, прийомів і методів з метою повного розкриття, якісного розслідування злочину, оцінки та перевірки інших доказів, отримання необхідної й достатньої сукупності доказів, щоб правильно вирішити справу. Як відзначалося вище, під час визначення тактичних прийомів ураховуються факт побачення підозрюваного, обвинуваченого із захисником до першого допиту (ст. 43,43і КПК), участь у ньому захисника, можливе оскарження правомірності застосованих тактичних прийомів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]