26 .Науково-технічна термінологія

Техні́чна терміноло́гія — це термінолексика, яка пов'язана з окремими галузями техніки, виробництва,промисловості.

Залежно від категорії спеціалізації значення, терміни можна поділити на:

• загальнонаунакові терміни, сферою вживання яких є майже всі галузеві термінології, наприклад: напруга, потенціал тощо.

• міжгалузеві терміни, тобто терміни, які зустрічаються або в споріднених, або у віддалених галузях, наприклад:leader у гірничій справі має значення — «направляюча стріла копра», у слюсарній справі — «ходовий гвинт».

• вузькогалузеві термніни — це терміни, які вживаються лише в одній галузі науки, наприклад: прикладне програмне забезпечення тощо.

Основи сучасної української наукової термінології почали закладатися в кінці XIX — на початку XX ст. Цей період характеризується досить сформованою загальнонауковою термінологічною лексикою, в той час як спеціальна наукова термінологія тільки починає формуватися. 

На сьогодні спостерігається посилення зацікавленості у термінологічних надбаннях НТШ та ІУНМ. Серед представників НТШ слід виокремити два табори, що мали різні погляди на розвиток української термінології: перший табір об'єднував прихильників термінотворення на основі народної мови (В. Левицький, І. Пулюй, І. Верхратський, І. Кандяк), прибічники другого табору вбачали процес розвитку у запровадженні інтернаціональної термінології в українську лексику (С. Рудницький, М. Вікул, І. Горбачевский). Сьогодні проводяться численні наукові семінари та конференції, що допомагають виробити та узгодити процес творення технічного термінологічного апарату української мови, наприклад міжнародна наукова конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт» (Львів, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології), «Українська термінологія і сучасність» (Київ, Інститут української мови НАН України). Крім того, у 1992 році на базі Львівського політехнічного інституту було створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, до якого пізніше приєдналися Інститут української мови НАН України, Київський політехнічний інститут та Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики. Теоретичними питаннями термінології, проблемами різних галузевих терміносистем та структурою термінологічної лексики української мови займалися такі вчена, як Т. І. Панько, А. А. Бурячок, В. П. Даниленко, Л. О. Симоненко,

27. Сучасна ринкова термінологія

Виникнення перших українських понять на позначення ринкових відносин сягає своїм корінням часів Київської Русі. Серед загальновживаних слів, що активно входять до фахового словника епохи середньовіччя, широко відомі в практичній діяльності людини найменування, які збер ігають побутову виразність: "товарка" (торговка, яка продає на базарі харчі); "купило" (місце торгівлі), "купувати" (вести торгівлю, бути купцем); "перекупка" (торговка); "перепродуха" (дрібна торговка, яка продає на торгу їстівне); "прасоль", "сохеник" (торговець сала); Починаючи в XVIII ст спостерігається активізація входження до складу української спеціальної лексики іншомовних запозичень, цо пояснюється як сферою вживання, так і історичним причинами. 

у 20-ЗО-і роки XX століття. Формування термінології у цей період йшло двома шляхами: вона утворюється стихійно у народних колах як засіб зрозумілого сприймання нових понять, що виникають із розвитком економіки, торгівлі; одночасно її формують кваліфіковані фахівці, збираючи мовні матеріали і застосовуючи їх до відповідної галузі науки. 

Найбільше місце в ринковій терміносистемі посідає морфологічний спосіб творення термінів. 

Основну масу термінів на позначення ринкових відносин становлять іменники.

Прислівники та інші частини мови у межах ринкової терміногруп трапляються вкрай рідко. 

Творення нових номінацій сфери ринку характеризується як однобічним (за допомогою тільки префікса), так і двобічним (за допомогою префікса і суфікса) ускладненням основи. При утворенні термінів ринкової сфери використовують як власне українські префікси: без над понад під проти пів напів так і префікси іншомовного походження гіпер екстра суб анти де тощо (порівняймо безпатентний, надприбуток, протиінфляційний, гіпер

Ядро ринкової термінології становлять назви типу баланс, гроші,податок, що позначають категорійні економічні, а радше суспільно-політичні поняття.  інфляція, суборенда, делімітація).

Українська ринкова терміногрупа є незавершеною і постійно розвивається і є водночас відкритою системою номенів, які детерміновані позамовними факторами

На сучасному етапі розвитку українського мовознавства термінологія ринку стає об’єктом лінгвістичного дослідження; терміни ринкових відносин всебічно вивчаються і систематизуються; визначаються чинники, які впливають на характер структурно-понятійної організації термінів ринку.