- •Магнетизм
- •11.1. Визначення магнітного поля
- •11.1.1. Магнітне силове поле
- •11.1.2. Магнітний момент плоского контуру із струмом.
- •11.1.3. Індукція магнітного поля.
- •11.1.4. Силові лінії магнітного поля.
- •11.2. Закон Бiо - Савара – Лапласа
- •11.2.1.Закон Бiо - Савара - Лапласа.
- •11.2.2.Магнітне поле заряду, що рухається.
- •11.3. Магнітне поле деяких провідників із струмами
- •11.3.1. Магнітне поле прямого провідника із струмом.
- •11.3.2. Магнітне поле колового струму.
- •11.3.3. Магнітне поле соленоїда.
- •11.4. Циркуляція індукції магнітного поля
- •11.5. Закон Ампера, сила Лоренця
- •11.6. Сила взаємодії струмів
- •11.7. Потенціальна енергія контуру в магнітному полі
- •11.8.3. Потокозчеплення.
- •11.8.4. Робота по переміщенню провідника із струмом у магнітному полі.
- •11.9. Визначення питомого заряду електрона
- •11.10. Ефект Холла
- •11.11. Прискорювачі елементарних частинок
- •11.11.1. Лінійні прискорювачі.
- •11.11.2. Циклотрон.
- •11.11.3. Синхрофазотрон.
- •11.11.4. Колайдери.
- •11.12. Мас – спектрометри
- •11.13. Електронний мікроскоп
- •11.13.1. Електронні лінзи.
- •11.13.2.Електронний мікроскоп.
- •11.14. Гіромагнітне відношення для електрона
- •11.15. Прецесія електрона
- •11.16. Магнітне поле в магнетиках
- •11.16.1. Намагніченість середовища.
- •11.16.2. Гіпотеза Ампера.
- •11.16.3. Магнітне поле у магнетикові.
- •11.16.4. Дiамагнетики.
- •11.16.5. Парамагнетики.
- •11.16.6. Феромагнетики.
- •11.17. Закон повного струму
- •11.18. Явище електромагнітної індукції
- •11.18.1. Закон Фарадея
- •11.18.2. Правило Ленца
- •11.18.3. Закон Фарадея й закон збереження енергії.
- •11.18.4. Закон Фарадея й електронна теорія.
- •11.19. Мгд – генератор
- •11.20. Вихрове електричне поле та його циркуляція
- •11.21. Явище електромагнітної самоіндукції
- •11.22. Явище електромагнітної взаємоіндукції. Трансформатор
- •11.23. Процес релаксації у контурі з індуктивністю
- •11.24. Енергія магнітного поля
- •11.25.Контрольні питання
11.12. Мас – спектрометри
Мас-спектрометр - установка, що розділяє траєкторії руху заряджених частинок по їх питомому заряду . В мас-спектрометрах, прискорені частинки через центруючі діафрагми D потрапляють в електричне полеконденсатора С (див.Мал.122). При цьому, відповідно до величини та знаку свого заряду, вони відхиляються від початкового напрямку й потрапляють у магнітне поле, індукція якого напруженості й швидкості частинок. Під дією магнітного поля заряди рухаються по траєкторіям, що є дугами кіл, радіуси якихтим більші, чим більша їх швидкість і менший питомий заряд. З цієї причини пучки зарядів розділяються й фокусуються по величині питомого заряду.
11.13. Електронний мікроскоп
11.13.1. Електронні лінзи.
Однією з властивостей силової лінії напруженості електростатичного поля є те, що вона вказує напрямок дії сили поля на заряджену частинку. Виходячи із взаємної перпендикулярності силових ліній та еквіпотенціальних поверхонь можна стверджувати, що поле з увігнутими чи випуклими еквіпотенціальними поверхнями по відношенню до напрямку руху заряду, можуть їх розсіювати чи збирати. У таких випадках електростатичні поля можуть являти собою розсіюючі та збірні електростатичні лінзи заряджених частинок. До таких полів відносяться, зокрема, осесиметричні електричні поля, створені системами металевих електродів та діафрагм.
В магнітному полі на заряджену частинку діє сила Лоренця перпендикулярна до силових ліній індукції , яка, змінюючи траєкторію частинок, може збирати чи розсіювати заряджені частинки. До таких полів відносяться, наприклад, магнітні поля в соленоїді чи спеціальним чином створені інші неоднорідні магнітні поля.
11.13.2.Електронний мікроскоп.
Електронний мікроскоп - пристрій, призначений для одержання зображення мікрооб'єктів, у якому на відміну від оптичного мікроскопа замість світлових променів використовують прискорені до великих енергій (30 —100 кеВ і більш) в умовах глибокого вакууму (приблизно 0,1 мПа) електронні пучки, а замість звичайних лінз — електронні та магнітні лінзи.
Розрізнювальна здатність електронного мікроскопа обмежується, з одного боку, хвильовими властивостями (дифракцією) електронів, з іншого боку - абераціями електронних лінз. Розрізнювальна здатність мікроскопа пропорційна довжині хвилі, яка для електронних пучків і вона у тисячі разів більше ніж в оптичних мікроскопів, де застосовується світло з довжиною хвилі. За допомогою електронних мікроскопів можна домогтися значних збільшень (доразів), що дозволяє спостерігати деталі структур розмірами до.
11.14. Гіромагнітне відношення для електрона
Покладемо, що електрон в атомі рухається (див.Мал.123) рівномірно по колу з радіусом r, лінійною швидкістю V та частотою обертання
. (1)
За час dt через переріз орбіти електрона проходить заряд dq=edt. При цьому рух електрона створює орбітальний струм
. (2)
Електрон має орбітальний момент імпульсу
і орбітальний магнітний момент
, (3)
де нормаль до площини орбіти (із її вершини обертання електрона видно за годинниковою стрілкою),площа круга. Відношення
(4)
називається гіромагнітним відношенням орбітальних моментів електрона, а знак "-" відображає той факт, що .
Дослідним шляхом установлено, що електрон поряд із такими характеристиками як заряд, маса та класичний радіус має ще й власний момент імпульсу
, (5)
який одержав назву спіна електрона. В цьому виразі стала Дірака, h стала Планка. Спіну електрона відповідає спіновий магнітний момент , причому
. (6)