- •Магнетизм
- •11.1. Визначення магнітного поля
- •11.1.1. Магнітне силове поле
- •11.1.2. Магнітний момент плоского контуру із струмом.
- •11.1.3. Індукція магнітного поля.
- •11.1.4. Силові лінії магнітного поля.
- •11.2. Закон Бiо - Савара – Лапласа
- •11.2.1.Закон Бiо - Савара - Лапласа.
- •11.2.2.Магнітне поле заряду, що рухається.
- •11.3. Магнітне поле деяких провідників із струмами
- •11.3.1. Магнітне поле прямого провідника із струмом.
- •11.3.2. Магнітне поле колового струму.
- •11.3.3. Магнітне поле соленоїда.
- •11.4. Циркуляція індукції магнітного поля
- •11.5. Закон Ампера, сила Лоренця
- •11.6. Сила взаємодії струмів
- •11.7. Потенціальна енергія контуру в магнітному полі
- •11.8.3. Потокозчеплення.
- •11.8.4. Робота по переміщенню провідника із струмом у магнітному полі.
- •11.9. Визначення питомого заряду електрона
- •11.10. Ефект Холла
- •11.11. Прискорювачі елементарних частинок
- •11.11.1. Лінійні прискорювачі.
- •11.11.2. Циклотрон.
- •11.11.3. Синхрофазотрон.
- •11.11.4. Колайдери.
- •11.12. Мас – спектрометри
- •11.13. Електронний мікроскоп
- •11.13.1. Електронні лінзи.
- •11.13.2.Електронний мікроскоп.
- •11.14. Гіромагнітне відношення для електрона
- •11.15. Прецесія електрона
- •11.16. Магнітне поле в магнетиках
- •11.16.1. Намагніченість середовища.
- •11.16.2. Гіпотеза Ампера.
- •11.16.3. Магнітне поле у магнетикові.
- •11.16.4. Дiамагнетики.
- •11.16.5. Парамагнетики.
- •11.16.6. Феромагнетики.
- •11.17. Закон повного струму
- •11.18. Явище електромагнітної індукції
- •11.18.1. Закон Фарадея
- •11.18.2. Правило Ленца
- •11.18.3. Закон Фарадея й закон збереження енергії.
- •11.18.4. Закон Фарадея й електронна теорія.
- •11.19. Мгд – генератор
- •11.20. Вихрове електричне поле та його циркуляція
- •11.21. Явище електромагнітної самоіндукції
- •11.22. Явище електромагнітної взаємоіндукції. Трансформатор
- •11.23. Процес релаксації у контурі з індуктивністю
- •11.24. Енергія магнітного поля
- •11.25.Контрольні питання
11.8.3. Потокозчеплення.
Повний магнітний потік через N простих контурів із магнітним потоком Ф через кожний з них називається потокозчепленням. Наприклад, магнітний потік через виток соленоїда з перерізом S і лінійною густиною n витків є
, (5)
а потокозчеплення через N витків становить
, (6)
де V об'єм соленоїда.
Потокозчеплення контуру, зумовлене магнітним полем струму, що тече в іншому контурі називається потокозчепленням взаємної індукції цих контурів.
11.8.4. Робота по переміщенню провідника із струмом у магнітному полі.
Якщо в магнітному полі з індукцією знаходиться провідник dl із струмом І, то магнітне поле створить силу Ампера(див.Мал.118). Ця сила приведе провідник у рух і за час dt він переміститься на. Елементарну роботу сили Ампера запишемо у вигляді
,
звідки маємо
А = IdФ, (7)
де вектор малої площадки, яку пересікає провідник, магнітний потік, який перетинає провідник за час руху.
Якщо провідник пересікає поверхню S, через яку протікає магнітний потік , то роботу можна визначити так
. (8)
11.9. Визначення питомого заряду електрона
Питомий заряд електрона
(1)
можна визначити, розглядаючи його рух у схрещених (взаємно перпендикулярних) магнiтному та електричному полях. Такі поля можуть створювати, наприклад, соленоїд та циліндрична електронна лампа, розміщена в ньому (див.Мал.119а). Така конфігурація називається магнетроном і її назва зв'язана з тим, що вона нагадує конфігурацію полів у магнетронах (генераторах електромагнітних коливань в області надвисоких частот). Анодом лампи є циліндр радіуса, а катодом - розжарена нитка, розміщена вздовж осі циліндра.Проходячи анодну напругу U, термоелектрони катода наблизяться до поверхні анода і набудуть швидкість V. Робота електричного поля А=еU йде на створення кінетичної енергії електрона
. (2)
При цьому, маючи швидкість V, електрон під дією сили Лоренця (доцентрової) рухається при поверхні анода по колу, а рівняння другого закону Ньютона буде мати вигляд
. (3)
Розв'язок системи рівнянь (2)-(3) відносно проведемо так: із рівняння (3) визначимо
і підставимо у (2)
.
Після скорочення одержимо
, (4)
де індукція поля соленоїда . Збільшуючи струм соленоїда при сталій напрузіU, можна знайти такий критичний струм Ікр соленоїда, коли при подальшому збільшенні його, анодний струм почне зменшуватися. Таке зменшення анодного струму пов'язане з тим, що при цьому частина електронів почне рухатися по колу з радіусом (див.Мал.119б) і не досягатиме поверхні анода. Тепер (4) можна записати у вигляді
. (5)
11.10. Ефект Холла
Нехай металевий провідник чи напівпровідник у формі паралелепіпеда довжини L, ширини b та висотою d знаходиться в магнітному полі з індукцією (див.Мал.120). До провідника прикладена напругаU, що створює в ньому напруженість поля та струм І. Ефект Холла полягає у тому, що при протіканні струму І через провідник, між верхньою та нижньою гранями створюється напруга U, яку називають поперечною або холлівською. Холл дослідним шляхом установив залежність величини від густини струму та індукції В
U, (1)
де величина стала Холла.
Для розгляду ефекту Холла на основі електронної теорії провідності, зробимо декілька попередніх зауважень. Покладемо, що носіями струму є додатні заряди q, які рухаються із середньою швидкістю направленого руху і мають концентраціюn.
При протіканні струму І через провідник, додатні носії струму q під дією сили Лоренця рухаються до нижньої основи. Накопичення заряду на нижній основі створює поперечне електричне поле з напруженістю. Напруженість поля сили Лоренця дорівнює. При цьому поперечна напруга, яку створює поле сторонніх сил, дорівнює
. (2)
Підставивши в (2) значення середньої швидкості V = j/qn, одержимо
. (3)
У цьому виразі стала Холла дорівнює
. (4)
Густину струму j=nqV можна записати через рухливість u=V/E у вигляді j=nquE. Зважаючи на диференціальний закон Ома , депитомий опір провідника, можна знайти вираз для рухливості носіїв струму
. (5)
Таким чином рухливість зарядів можна записати через сталу Холла та питомий опір провідника у вигляді
. (6)
У нашому досліді питомий опір можна знайти з того, що прикладена напруга до провідника U створює струм І, а тому R=U/I. З іншого боку, R=L/(bd) i таким чином одержимо
. (7)