- •1. Предмет і завдання курсу «Перекладознавство».
- •2. Матеріал перекладу. Функціональнепризначеннятекстів.
- •3. Розділи перекладознавства.
- •5. Проблема визначення еквівалентності в перекладознавстві.
- •6. Поняттяеквівалентність й адекватність в перекладознавстві.
- •7. Проблема типології еквівалентності в перекладознавстві.
- •8. Проблема еквівалентності та тип перекладного тексту.
- •9. Трансформації як спосіб досягнення еквівалентності.
- •10. Моделі перекладу
- •11. Денотативна (ситуативна) модель перекладу.
- •12. Семантична модель перекладу.
- •18. Дискурсивна модель перекладу.
- •19. Установки перекладу.
- •20. Транслрація.
- •21. Транскрипція
- •23. Фонографічна заміна.
- •24. Заміна ритміко мелодійного малюнку віршів
- •25. Трансформація на словотвірному рівні (формальна транс-я)
- •28. Частиномовназаміна в перекладі.
- •29. Заміна морфологічних засобів лексичними.
- •30. Трансформації на синтаксичномурівні.
- •31. Замінисловосполуки словом і навпаки в перекладі.
- •32. Замінисинтаксичногозв’язку у словосполуках і реченнях.
- •33. Членуванняречень в перекладі.
- •34. Об’єднанняречень в перекладі.
- •35. Додаваннямовниходиниць і конструкцій в перекладі.
- •37. Перестановки в перекладі.
- •38. Денотативний аспект лексичних трансформацій.
- •39. Конотативний аспект лексичних трансформацій.
- •41. Переклад фразеологічних одиниць.
- •42. Фігуративні прагматичні трансформації.
- •43. Прагматичні концептуальні перетворення в перекладах.
- •44. Аксіологічні прагматичні трансформації.
- •45. Мегатекстові трансформації в перекладах.
- •46. Питання визначення інформації в перекладознавстві.
- •47. Типологія інформації в перекладознавстві.
- •48. Поняттєво-логічна інформація.
- •49. Конотативна інформація.
- •50. Прагматична інформація.
18. Дискурсивна модель перекладу.
Дискурсивна модель перекладу.Вона запропонована О.О.С. ґрунтується на розробленій діалогічній моделі комунікативної ситуац.теоретичні засади якої…………..Дискурсивна модель являє собою складну нелінійну сист,що включає ряд модулів, як самостійних функціональних вузлів.Антропними модулями перекладу – це адресант передбачуваний або реальний адреснат і перекладач,як проміжна сист.що перетворює проміж.текст.Ці модулі являють собою сфери індик.свідомості синхронізовані з полями колект.свідомості і культури етносів і мовним кодом,а для перекладача 2 мовними кодами.Ці складові на основі багатомовних діалогічних відношень забезпечують- 1)породження модулю тексту оригіналу із убудованого в ньому програмою інтерактивності і інтерпретації.2)інтерпретацію цього модуля перекладачем виходячи з його компетенції та інтерпретанти3)породження модулю тексту перекладу як перетворення на основі зміни регістрів ментальних лексиконів націлена на передбачуваного адресата;)сприйняття його реальним адресатом перекладу.Модель перекладу організована як синергетична,тобто відкрита,складна,нелінійна,нерівноважена супер система,що приходить від хаосу сприйняття перекладача до порядку породження нового тексту і далі від хаосу рефлексії адресату при сприйнятті ним перекладного тексту знову до порядку входження тексту до універсума нової культури.
19. Установки перекладу.
Установки перекладу- це головні регуляторні ланки перекладац. діяльності, що визначають мету та зміст роботи перекладача.
У перекладозн.виокремлюють такі установки – універсалістську, етно-культурну, відчужену.
Універсалістська- нівелює чи мінімізує розбіжність деяких типів інф.задля передачі загального змісту тексту, покладаючись на міжкульт.компетенцію читачів перекладу іхню енциклопедичну обізнаність, що дає змогу частково усунути наслідки такого нівелювання. Подібна установка властива переважно інформативним перекл.наук.техн.текстів.
Етно-культурна-визначає адаптацію перетворення тексту оригіналу відповідно до культ. і ментальності представ.етносу для яких здійсн.переклад. У такому випадку перекладач перемикає етно-культурну домінанту на іншу близьку адресатам перекладу для досягнення рівноцінного прагматичного впливу на їхню свідомість.
Відчужена-спричиняє занурення читача до чужої культури, чужої онтології, ментальності і навіть мови і дає змогу читачу перекладу вільно адаптуватися до них у чужому текстовому серед.за допомогою коментарів, приміток, пояснень перекладача. Ю.Найда такий переклад називав перекладом Глоса.Ця концепція сфорсувалася на базі німецьк.переклад.традиції 19ст.
20. Транслрація.
Відтворення графічної форми іншомовного слова. При перекладацькій транслітерації відповідники встановлюються на рівні графем, передається не звуковий образ, а написання. (графічна форма вихідного слова) Імя LINCOLNE– [ЛІНКОЛ`НЕ] ( ЗАМІНА АНГЛ ГРАФЕМ.. УКРАЇНСЬКИМИ. На сучасному етапі транслітерація прийом, що не часто використовується, але комбінується з транскрипцією.