- •1. Предмет і завдання курсу «Перекладознавство».
- •2. Матеріал перекладу. Функціональнепризначеннятекстів.
- •3. Розділи перекладознавства.
- •5. Проблема визначення еквівалентності в перекладознавстві.
- •6. Поняттяеквівалентність й адекватність в перекладознавстві.
- •7. Проблема типології еквівалентності в перекладознавстві.
- •8. Проблема еквівалентності та тип перекладного тексту.
- •9. Трансформації як спосіб досягнення еквівалентності.
- •10. Моделі перекладу
- •11. Денотативна (ситуативна) модель перекладу.
- •12. Семантична модель перекладу.
- •18. Дискурсивна модель перекладу.
- •19. Установки перекладу.
- •20. Транслрація.
- •21. Транскрипція
- •23. Фонографічна заміна.
- •24. Заміна ритміко мелодійного малюнку віршів
- •25. Трансформація на словотвірному рівні (формальна транс-я)
- •28. Частиномовназаміна в перекладі.
- •29. Заміна морфологічних засобів лексичними.
- •30. Трансформації на синтаксичномурівні.
- •31. Замінисловосполуки словом і навпаки в перекладі.
- •32. Замінисинтаксичногозв’язку у словосполуках і реченнях.
- •33. Членуванняречень в перекладі.
- •34. Об’єднанняречень в перекладі.
- •35. Додаваннямовниходиниць і конструкцій в перекладі.
- •37. Перестановки в перекладі.
- •38. Денотативний аспект лексичних трансформацій.
- •39. Конотативний аспект лексичних трансформацій.
- •41. Переклад фразеологічних одиниць.
- •42. Фігуративні прагматичні трансформації.
- •43. Прагматичні концептуальні перетворення в перекладах.
- •44. Аксіологічні прагматичні трансформації.
- •45. Мегатекстові трансформації в перекладах.
- •46. Питання визначення інформації в перекладознавстві.
- •47. Типологія інформації в перекладознавстві.
- •48. Поняттєво-логічна інформація.
- •49. Конотативна інформація.
- •50. Прагматична інформація.
5. Проблема визначення еквівалентності в перекладознавстві.
Здійснюючи переклад переклпдачсвідомочинізалуч до тексту власнерозумінняоригі встановлює баланс двох мов, культур, онтологій. Еквів – збалансоване співвідношення двох найбільш важливих характеристик ориг і пер. Тотожність прагмат впливу ориг на власного читача і перкл на читача перекладного тексту. Розмежовують поняття еквів та адекватність (близькість оцінок змісту текстів ориг та пер їхніми адресатами або як відповідність поставлення перед перекл метою).
6. Поняттяеквівалентність й адекватність в перекладознавстві.
Здійснюючи переклад переклпдачсвідомочинізалуч до тексту власнерозумінняоригі встановлює баланс двох мов, культур, онтологій. Еквів є найбільш оптимальною збалансованістю смислової, конотативної, екстралінгв інформації текстів ориг й пер, що мотивується необхідністю досягн рівноцінності їхнього регулятивн впливу на своїх адресатів. Безперечно, у процесі пер неможливо зберегти семантику й форму, ще й передати читачам перекладного тексту, які належать до ін культури, є носіями ін мови і занурені до іншого буття й соціуму, інф різного порядку. Тому найбільш гармонійне входження читачів перекладу до чужої культ й мови можливе лише за рахунок окресленого балансу, досягти якого повинен перекладач. Адекватність-близкість оцінок змісту тексту ориг..та перекладуїхніми адресатами або як відповідність поставлення перед перекл метою.
7. Проблема типології еквівалентності в перекладознавстві.
Здійснюючи переклад переклпдачсвідомочинізалуч до тексту власнерозумінняоригі встановлює баланс двох мов, культур, онтологій. Еквів – збалансоване співвідношення двох найбільш важливих характеристик ориг і пер. Тотожність прагмат впливу ориг на власного читача і перкл на читача перекладного тексту. Швейцер – прагматичний, семантичний компонентний, семантичний референційний, синтаксичний рівні еквів. Комісаров – рівні мети комунікації,способу опису ситуації,структури висловлювання. Мірошніченко – денотативна еквів(увага на зміст) – конотативна (перет.стиліст.говору) – структурно-нормативна (збереж. жанрової специфіки) –прагматична (адапт. змісту ориг. до читача перекл.); формлаьно-естетична (на враження від текстів ор. і пер.). Ю.Найда: формальна (орієнтована на ориг і передбачає збереж в тексті перекл формальних ознак оригіналу); динамічна (орієнтована на читача перекл і потребує від перекладача адаптації лексики та граматики). Функц-комунікативна еквів є нічим іншим, як найоптимальнішим балансом семантики й форми, денотативної, конотативної, стилістичної, культурної та прагматичної інф текстів ориг й перекл. Безперечно, у процесі перекл неможливо зберегти семантику й форму, ще й передати читачам перекл тексту, які належать до іншої культури, є носіями іншої мови і занурені до іншого буття й соціуму, інформацію різного порядку. Тому найбільш гармонійне входження читачів перекл до чужої культ й мови можливе лише за рахунок окресленого балансу, досягти якого повинен перекладач.
8. Проблема еквівалентності та тип перекладного тексту.
Здійснюючи переклад перекладачсвідомочинізалуч до тексту власнерозумінняоригі встановлює баланс двох мов, культур, онтологій. Еквів – збалансоване співвідношення двох найбільш важливих характеристик ориг і пер. Тотожність прагмат впливу ориг на власного читача і перкл на читача перекладного тексту.