29.05.2003 Р. Визначила пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого

рівня у сфері освіти:

– інноваційні технології навчання;

– інтерактивні методи навчання з використанням інформаційних

технологій;

– створення комп'ютерно-орієнтованих методів систем навчання з різних

предметів і навчальних дисциплін;

– розроблення і впровадження новітніх дидактичних моделей та технологій

профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;

– розроблення програмових засобів навчального та наукового призначення,

новітніх програм, підручників, посібників та методичних матеріалів

нового покоління, у тому числі – електронних.

156

Додаток 7

БОЛОНСЬКА УГОДА: ПОБУДОВА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Зважаючи на те, що коло людей, які розуміють зміст словосполучення

„Болонська угода”, „Болонський процес” не дуже широке (хоч сама назва вже

встигла набити оскому), спробуймо розібратися в тому, що це таке і що мають

знати про неї сьогоднішні школярі, які завтра стануть студентами.

Це важливо в контексті того, що майбутнє України пов’язане з Європою, і

не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише

просвітнє та пізнавальне значення.

Болонський процес стартував у червні 1999 року. Представники 29

європейських країн зібралися в італійському місті Болонья на святкування 900-

річчя найстаршого університету в Європі й підписали декларацію про побудову

так званої „Зони європейської вищої освіти”. Головною ідеєю декларації є

координація політики в галузі освіти і курс на зближення національних освітніх

програм. На сьогодні до Болонської угоди приєдналися 43 європейські країни.

Зближення освітніх систем країн учасниць

У рамках Болонської угоди країни-учасниці передбачають здійснити кілька

важливих кроків щодо зближення своїх освітніх систем. Що це за кроки?

Насамперед, прийняття загальної двоциклової системи вищої школи, випускник

першого циклу, тривалістю не менш як три роки, отримує ступінь бакалавра.

Другий цикл (тривалістю один-два роки) готує магістрів. При цьому і бакалавр, і

магістр – ступені вищої освіти. Різниця між ними, спрощено кажучи, полягає в

тому, що бакалавр орієнтований на практичну діяльність, а магістр – на наукову й

викладацьку роботу.

Важливою віхою Болонського процесу є впровадження врахування обліку

знань у спеціальних одиницях, кредитах. Сенс європейської кредитно-

трансферної системи (ЕSТC) легко пояснити на конкретному прикладі. Якщо

студент прослухав і успішно склав курс математичного аналізу в одному

університеті, то у разі переходу до іншого йому не потрібно слухати і складати

курс повторно: на новому місці навчання йому зарахують зароблені кредити. І

навіть якщо в новому ВНЗ відповідний курс за обраним фахом називатиметься

вже не „математичний аналіз”, а якось інакше, його не потрібно буде

перескладати. Таким __________чином, система кредитів – інструмент уніфікації вимог до

навчання в різних університетах, що дає змогу студентові без перешкод

перемішатися з однієї вищої школи до іншої, з однієї держави в іншу.

Позаяк навчальні кредити зберігаються довічно, то, скажімо, інженеру, який

вирішив перекваліфікуватися в економісти, не потрібно буде гаяти час на

повторне „проходження” того самого математичного аналізу. Крім того, якщо той

інженер захоче вивчити нові для себе аспекти професії, записавшися на спеціальні

курси при ВНЗ, то його загальний освітній залік поповниться кредитами

післядипломної освіти, і це дасть йому додаткові переваги на ринку праці.

ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВА ЗМІН ОСВІТНЬОЇ ПРАКТИКИ

157

Система кредитів забезпечує не лише мобільність, а й нагромаджувальну систему

освіти впродовж життя.

Лібералізація „освітнього меню”

Суттєвий аспект Болонського процесу – лібералізація „освітнього меню”,

його добір відповідно до здібностей, бажань та інтересів кожного студента.

Набір предметів, які вивчає студент за обраним фахом, ділиться на три групи.

Перша група містить обов'язкові дисципліни, вивчення яких відбувається в

суворо визначеній послідовності – так, як це робиться нині. У другу групу

входять теж обов'язкові предмети, утім, студент вільний самостійно

вирішувати, у якому семестрі їх вивчати. Третя ж група є цілком вільною для

вибору, навчальним планом задаються лише загальні напрями вибору. Скажімо,

студенти-„технарі” зобов'язані отримати певну кількість кредитів за

дисциплінами, які входять у серію „гуманітарних” курсів, причому, саме за

ними залишається рішення, що із запропонованого набору кожен вивчатиме.

Допомогти студентам у виборі такої індивідуальної „освітньої траєкторії”

покликаний т'ютор, або куратор, – помічник, захисник, адвокат студента. Для

реалізації такого підходу потрібна модульна система, що дає змогу зберегти

нормальну послідовність вивчення певних наукових дисциплін. Якщо студент,

приміром, хоче вивчити квантову механіку, йому спочатку слід отримати

кредити з математичною аналізу та класичної механіки, які входять у так

званий модуль, що завершується квантовою механікою.

Оцінювання знань студентів

У розширений текст Болонської угоди входить положення про оцінювання

знань студентів, що ґрунтується, з одного боку, на врахуванні природних

здібностей і старанності кожної конкретної особистості, а з іншого – на

порівнянні цих показників із навчальними досягненнями колег. здійснюваному

за допомогою статистики. Для цього вводяться п'ять градацій позитивної оцінки

(за першими літерами латинського алфавіту): А (відмінно), В (дуже добре), С

(добре), В (задовільно) Е (посередньо). Оскільки відсоток освоєння величина

статистична, вводиться й оцінка F (незадовільно), яка означає, що даний курс

студенту не зараховано і кредити, виділені на нього, не враховуються.

Невід'ємною складовою Болонського процесу є автономізація ВНЗ із

чітким поділом функцій між ними й міністерством.

Щоб усі вищеописані кроки приводили до більш-менш узгодженого

результату, передбачається розробка порівняльних критеріїв і методик, які

допомагають досягненню головної мети: створенню єдиної зони європейської

вищої освіти з гарантованою якістю.

Що дає Болонська угода Європі?

Відповідь здається очевидною: Європа об'єднується політично й

економічно, а Болонська угода сприяє об'єднанню в освітній галузі. Болонський

процес потрібен Європі для забезпечення притоку іноземних спеціалістів, які

відповідають її освітнім і культурним стандартам.

158

Не менш важливою є спроба Європи з допомогою Болонського процесу

вивищити свою освітню конкурентоспроможність порівняно зі Сполученими

Штатами. Наразі до Америки з-за кордону щороку приїжджають навчатися

понад 650 тис. студентів, тоді як на всю Європу припадає лише 250 тис.

студентів-іноземців. Якщо ж розглянути окремо взаємо-обмін студентами між

Європою та США, то з початку 1990-х років кількість європейських студентів,

які навчаються у США, перевищує кількість американських студентів, що

навчаються в Європі. А „імпортні” студенти роблять суттєвий внесок н

економіку країни навчання, мало того, що сплачують за своє навчання, вони до

того ж витрачають гроші на житло, їжу, одяг, електронну техніку, розваги тощо.

Що дає Болонська угодаУкраїні?

Як стверджують західні експерти, швидкість розвитку наукові технічного

прогресу така, що трьом чвертям сьогоднішніх студентів і випускників ВНЗ дуже

скоро доведеться працювати за фахами, яких ще немає у природі. Нинішня сувора,

забюрократизована, ієрархічна і корумпована система української вищої освіти,

яка дісталася нам у спадщину з радянських часів, просто не здатна впоратися з

вимогами сьогодення.

Із погляду студентів і викладачів, участь у європейському єдиному

освітньому просторі дасть їм нові можливості й розширить обрії, зокрема за

рахунок передбаченого в рамках Болонської угоди міжвузівського та міждержав-

ного обміну. До речі, без такого масового обміну студентами й викладачами

Україні буде важко вирішити найгострішу проблему слабкого знання нашими

спеціалістами іноземних мов. Крім того, особиста присутність допоможе

українцям налагодити ділові зв'язки і зрозуміти ситуацію на європейському ринку.

З огляду на стан української системи вищої освіти, головним напрямом

Болонського процесу для нас стане лібералізація вищої школи, навчання студентів

принципам свободи й водночас відповідальності за свій вибір. Західна практика

свідчить: студент, який вибрав курс на основі особистого інтересу, і навчається

зовсім інакше.

Головні положення Болонської угоди, описані вище, не є скороспілим

винаходом складачів документа. Усі вони пройшли апробацію часом і довели

свою ефективність – у США, Великобританії та багатьох країнах і вищих школах

Західної Європи. Саме тому європейці вирішили зробити їх загальноприйнятими.

Відмінності між ними від країни до країни несуттєві й мають „технічний” гатунок.

Так, приміром, американські та європейські кредити мають різну „розмірність”:

якщо американський студент повинен за рік одержати всього З0 кредитів, то євро-

пейський – 60. Це пов'язано з тим, що в залікові одиниці європейської системи

ЕSТС включено не лише години прослуханих лекцій і виконаних лабораторних

робіт, а й самостійну роботу студента. До речі, англійські залікові одиниці

різняться і від американських, і від європейських: студентові туманного Альбіону

за рік необхідно отримати 120 кредитів (Друкується за виданням: Дзеркало

тижня. – № 44(519), жовтень, 2004р).

ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВА ЗМІН ОСВІТНЬОЇ ПРАКТИКИ

159

ДЛЯ НОТАТКІВ

160

Інновації як основа змін освітньої практики. Інформаційно-методичний

збірник /Упорядник Г.О. Сиротенко. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 160 с.

Технічний редактор Кіптілий І.О.

Літературний редактор Козлов О.Є.

Комп’ютерна верстка Шарлай Т.В.

Оформлення обкладинки Дружиніна А.В.

Комп’ютерний набір Сиротенко Г.О.

У художньому оформленні використано роботу”Времечко” Іллі Кільдюшкіна//

ww.edu.yar.ru/.../clock/images/timeily_asis.jpg