11%, А до випускного класу сягає 14%. Особливо велика різниця в галузі

гуманітарних наук. Причому це стосується не лише корінного населення. Серед

національних меншин країни навчальні успіхи дівчаток ще відчутніші. Так, у

родинах латиноамериканців 40% дівчаток успішно складають випускні тести,

благонадійних хлопчиків тут усього 25%.

Чому хлопчики завжди пасуть задніх, хоча велика частина сьогоднішніх

успішних підприємців, економістів, винахідників у галузі новітніх технологій –

чоловіки?

Ті самі британські експерти в усьому звинувачують застарілі погляди на

освіту. Ті якості, що роблять чоловіків першовідкривачами, мільйонерами:

прагнення до експерименту, жага ризику, невгамовна енергія – усе це карається

й пригнічується існуючою шкільною системою, якій потрібні слухняні,

виконавчі, працьовиті учні.

Особливо загострилася проблема в останні З0 років, зокрема посилення

ролі тестування в англійській системі освіти. Тест розрахований скоріше на

сумлінного, акуратного учня, ніж на талановитого й неординарного. Крім того,

тест, навіть математичний, припускає досить високий рівень опанування

мовними навичками. А юнаки в цій галузі, як відомо, слабші своїх ровесниць.

Утім, їхні розвинутіші технічні здібності залишаються незатребуваними.

Тож, на думку експертів, слід негайно скасувати тести, створити школи,

зорієнтовані на хлопчиків, інакше педагоги затуркають майбутнє країни,

перетворивши потенційних учених, економістів у рядових клерків.

Колумбія: донос – справа честі?

Круговій поруці колумбійських підлітків завдано нищівного удару. Нині

в деяких школах дозволено платити грошову винагороду кожному, хто

повідомить адміністрації школи про яку-небудь провину учня: крадіжку,

псування майна, бійку тощо.

Коли у школі трапляється щось серйозне, перед кабінетом директора

вишиковується чимала черга з добровільних „інформаторів”. Хоча

адміністрація, як і поліція, намагається зберегти в таємниці імена своїх

„агентів”-доносників.

Такий експеримент проходить у найнеблагонадійніших школах країни, де

рівень злочинності небезпечно високий. Багато учнів підтримали ініціативу

керівництва, і не тільки заради грошей, як запевняють організатори. Хоча

винагорода іноді доходить до 50 доларів, юні інформатори відмовляються від

неї, підкреслюючи своє безкорисливе служіння справедливості й закону.

Якщо скоєно злочин, директор має звернутися до поліції. Але завдяки

вчасно отриманій інформації вдається вирішувати проблеми самотужки.

Викладач криміналістики місцевого університету, власне, автор цієї ідеї,

упевнений, що подібні методи розвивають у дітей почуття цивільної

відповідальності.

ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВА ЗМІН ОСВІТНЬОЇ ПРАКТИКИ

71

Канада: підготовка ділових людей

У Канаді дітей із першого класу залучають до основ підприємництва.

Уряд країни для цієї інновації виділив на три роки близько 21 млн доларів, щоб

прищепити учням, від першокласників до випускників, цінності, властиві

діловим людям. Міністерство освіти розробило спеціальні програми й

методики, включило освоєння відповідних „компетенцій” у курси різних

предметів. Учителі пройдуть необхідну перепідготовку. Передбачено особливу

програму для батьків вартістю 132 тис. доларів.

Утім, не лише на школу покладена вся вага реалізації нової концепції

виховання молоді. У країні створюється мережа навчальних підприємств,

центрів підприємництва. Держава сподівається зацікавити солідних бізнесменів

особливою програмою „індивідуального наставництва”. Тоді кожній здатній

молодій людині на початку кар'єри допоможе досвідчений радник і заступник.

(Друкується за виданням: Первое сентября, № 26, 2004 г.)

ЧИ ЗБЕРЕЖЕ ЄВРОПА ХРИСТИЯНСЬКІ ТРАДИЦІЇ?

Президент Франції Жак Ширак звернувся до парламенту із проханням

прийняти закон, що забороняє носіння мусульманських головних хусток,

юдейських стосів і великих християнських хрестів у державних школах. У

своєму виступі Ж. Ширак сказав, що розмежування держави і релігії є одним з

основних елементів суспільного порядку і національної єдності Франції.

Таким чином, у Франції буде прийнятий закон про світськість. Рішення,

оголошене президентом, відповідає традиціям французького централізму. Як

відзначили деякі аналітики, додаткова користь від цього закону полягатиме в

тому, що він внесе чіткість у дебати з низки гострих проблем, які породжують

підозри щодо незаконності або довільності прийнятих рішень. Але закон має і

свою ціну: відповідно до нього, певна кількість молодих мусульман буде

відрахована з державних шкіл, які були для них, можливо, єдиним шансом не

опинитися в замкнутому маленькому світі, у який їх хотіли загнати інтегристи.

У такому становищі опиняться найбільш релігійні мусульмани та юдеї: їм

почнуть указувати, що, відповідно до закону, зовнішні ознаки їхньої релігійної

приналежності є більш демонстративними, ніж релігійна символіка християн.

Комісія Стазі (комісія, спеціально створена для вирішення цього питання)

спробувала уникнути негативного ефекту, запропонувавши угоду: демон-

стративні ознаки релігійної приналежності забороняються, але юдаїзм та іслам

одержують визнання іншого штибу: у державних школах будуть уведені

додаткові вихідні дні з нагоди свят. Критика на адресу цієї пропозиції

пролунала зусібіч. І, щоб відхилити її, Жакові Шираку виявилося достатнім

підкреслити, що її реалізація створить безліч практичних проблем для батьків

учнів. Ширак також відзначив, що в зазначені святкові дні школа виявляє

високу толерантність до учнів-юдеїв і мусульман.

Слідом за Францією Німеччина виступила проти носіння релігійної

атрибутики у школах. Канцлер ФРН Герхард Шредер висловився за заборону

72

носіння вчительками-мусульманками головної хустки під час занять у

німецьких школах. Він висловив переконання, що „державні службовці,

зокрема педагоги, не можуть носити хиджаб”. Водночас канцлер відзначив, що

не може заборонити носити хустку школяркам, які „діють відповідно до своїх

релігійних переконань”. За словами Шредера, у Німеччині церква відділена від

держави, а тому на чиновників під час виконання ними службових обов'язків

поширюються суворіші правила. А от консервативніша європейська держава –

Великобританія не підтримує ініціативу Франції. Про це заявив представник

Міністерства закордонних справ Великобританії Майк О'Брайєн. За словами

глави британського зовнішньополітичного відомства, у його країні люди

почуваються комфортно, а носіння релігійного одягу є однією з ознак

національної і культурної розмаїтості суспільства, якою так пишається

Британія. (Шкільний світ, № 10, 2004 р.)

ВИПРОБУВАННЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЄЮ

Найпрестижніші ВНЗ США, не докладаючи особливих зусиль, ось уже

півстоліття відбирають по всьому світі найталановитіших, багатообіцяючих

студентів. Котрі, крім усього іншого, збагачують американську економіку на 13

мільярдів доларів щороку. Проте нині, вперше за останні тридцять років,

кількість іноземців, які прагнуть здобути освіту в США, почала зменшуватися.

При цьому кількість заявок скоротилася на 28%, а самих студентів — на 6%.

Зокрема кількість студентів із Індії і Китаю, які претендують на американський

диплом, зменшилася удвічі.

З-поміж основних причин такого явища як самі іноземці, так і американці

передусім називають проблеми з одержанням візи. Найбільше це позначилося

на абітурієнтах із мусульманських країн. Зате в азіатських і європейських

країнах не меншу роль зіграли й зусилля національних урядів із підвищення

конкурентоспроможності власної системи вищої освіти. Зокрема в Китаї

затверджено програму перетворення сотні китайських університетів на

науково-дослідні центри світового рівня. Аналогічних зусиль докладають уряди

Великобританії, Німеччини, Канади й Австралії.

Проте саме американські університети поки ще „приречені” посідати

позиції лідера у глобальному рейтингу конкурентоспроможності ВНЗ.

Відповідно до критеріїв Shanghai Jiao Tong University, що враховують кількість

лауреатів Нобелівської премії, вирощених у стінах кожного ВНЗ, 17 із 20

кращих ВНЗ знаходяться в Америці. Загалом у США 2002 року (найсвіжіші з

наявних даних) навчалося 586 тисяч іноземних студентів, тоді як у

Великобританії, котра посідає другий рядок у табелі про ранги, — 270 тисяч.

Щоправда, торік, за попередніми оцінками, британський показник збільшився

на 15 відсотків, тоді як американський зменшився. Загалом щороку близько

двох мільйонів студентів вирушають у пошуках закордонного диплома. А до