31.Характеристика класів Меристомові та Морські павуки.

КЛАС МЕРОСТОМОВІ (MEROSTOMATA) Меростомові — група водяних хеліцерових, які дихають зябрами. До них відносять уже вимерлих палеозойських евриптерид (Eurypterida) та нині існуючих мечохвостів (Xiphosura).

ПІДКЛАС ЕВРИПТЕРИДИ (EURYPTERIDA) До цього підкласу належать найбільші серед членистоногих тварини, які будь-коли існували на Землі. Тіло евриптерид видовжене, головогруди (просома) різної форми, вкриті єдиним головним щитом, на якому по середній поздовжній лінії розміщені прості вічка (часто зближені), а по боках —різні за розмірами та формою складні фасеткові очі. Хеліцери різного розміру, клішнеподібні; педипальпи та задні чотири пари кінцівок пристосовані для руху та пе- ретирання їжі за допомогою жувальних відростків; шоста пара часто видозмінюється в плавальні ноги. Черевце (опістосома) евриптерид поділене на 12 рухомих сегментів, з яких сім передніх утворюють мезосому, а п'ять задніх — метасому. Тіло закінчується тельсоном із голкою, шипом або пластинчастим розширенням. На мезосомі є пластинчасті кінцівки, одна пара — це видозмінені статеві покришки, інші — зяброві ніжки. На метасомі кінцівок немає (рис. 184). Євриптериди знайдено в континентальних відкладах, а це свідчить, що вони жили в прісній і солонуватій воді й здебільшого були, очевидно, донними мешканцями, хоч форми, що мали плавальні ноги, могли активно плавати.

ПІДКЛАС МЕЧОХВОСТИ (XIPHOSURA) Представники підкласу населюють мілководдя морів на глибині 4—10 м, проте можуть спускатися до глибини 250 м. У наш час вони живуть лише на атлантичному узбережжі Північної Америки, південніше від Нової Шотландії, й до Мексиканської затоки ,тобто нині живе лише п'ять видів мечохвостів, їхні розміри коливаються від 50 до 90см. Тіло мечохвостів поділяється на—головогруди й черевце, на кінці якого є довгий міцний рухливий мечоподібний відросток, так звана хвостова голка .Головогруди вкриті зі спини товстим панцирем (головогрудним щитом), на якому спереду є прості серединні та складні бічні очі. На черевній стороні в центрі головогрудей міститься поздовжній ротовий отвір, навколо якого групується шість пар кінцівок .Хеліцери коротші; педипальпи довші й за будовою не відрізняються від наступних чотирьох пар ходильних ніг. Кінцівки головогрудейполіфункціональні. Вони призначені для ходіння, захоплення та подрібнення їжі, заривання в пісок або мул, а задні ноги самиць — ще й для викопування ямки в піску, куди вона відкладає яйця. Позаду кінцівок головогрудей розташовані придатки останнього недорозвиненого головогрудного сегмента, так звані хілярії. Черевце зі спинної сторони також вкрите міцним пан- цирем, з рухомими шилами по боках. На черевці є шість пар кінцівок. Кінцівки першої пари, розростаючись, утворюють покришки (орегсшшп). На нижній стороні покришок по боках є статеві отвори, через що їх називають статевими по- кришками. Вони прикривають наступні ніжки, що, як і в трилобітів, мають одногіллясту будову і несуть листоподібні зяброві придатки, вкриті на внутрішній стороні численними зябровими листочками. Зяброві ніжки виконують, крім дихальної, також плавальну функцію. Мечохвости плавають черевцем догори. Хвостова голка допомагає тварині перевертатись, якщо хвилею вона перекидається на спину, чи при закопуванні в пісок або мул. Покриви тіла мечохвостів характеризуються потужним розвитком кутикулярного панцира. Епікутикула добре розвинена. У мечохвостів, крім міцного зовнішнього скелета, є ще справжній внутрішній скелет, основну частину якого становить так званий ендостерніт — пластинка з кількома відростками, розташована в грудному відділі. До зовнішнього та внутрішнього скелетів прикріплю- ються добре розвинені пучки спеціалізованих м'язів, які забезпечують рух кінцівок, черевця щодо головогрудей, хвостової голки та ін. Травна система починається щілиноподібним ротовим отвором, що веде в стравохід, який переходить у жувальний шлунок, далі йде середня кишка, куди впадають дві пари проток великої «печінки». Тут відбувається останній етап травлення —внутрішньоклітинне перетравлення їжі та її всмоктування. Задня кишка закінчується анусом біля основи хвостової голки. Мечохвости переважно хижаки. Вони живляться здебільшого кільчастими червами, а також молюсками та іншими донними організмами; можуть вживати також водорості. Органи виділення представлені парою коксальних залоз, розташованих у головогрудях. Кровоносна система добре розвинена (рис. 188). Є довге трубкоподібне серце з 8 парами остій, котрі ведуть у пе- рикардіальну порожнину. Спереду серце продовжується в передню аорту, а ззаду сліпо замкнене. на містить пігмент гемоціанін. Нервова система складається з надглоткового ганглія (мозку), навкологлоткових конекгив та черевного нервового ланцюжка. Мечохвости роздільностатеві. Самці дещо менші за роз- мірами, ніж самиці.Розмноження статеве.

КЛАС МОРСЬКІ ПАВУКИ (PANTOPODA).

До цього класу належать виключно морські членистоногі. Відомо понад 640 видів. Довжина тіла становить від 0,8 до 18 мм. Воно складається з короткого тулуба, який поділяється на головогруди та черевце. До головогрудей спереду причленований так званий хоботок, а по боках — частіше чотири, рідше п'ять або шість пар ходильних ніг. Головогруди складаються з 7—9 сегментів. Перші чотири сегменти зливаються між собою, утворюючи головний, або очний відділ, інші можуть бути або відокремленими, або зростатися між собою та головним відділом. Від переднього краю тулуба над основою хоботка від- ходить перша пара кінцівок, так звані хеліфори, позаду них зразу ж розташована друга пара — папьпи. На черевній стороні хоботка розташована третя пара кінцівок — яйценосні ніжки. До задньої частини головного відділу та до всіх інших сегментів причленовані ходильні ноги, що мають однакову будову й закінчуються одним кігтиком, або у багатьох видів — ще з одним чи двома додатковими кігтиками. Живляться пантоподи м*якими тканинами морських безхребетних. Кровоносна система незамкнена. Гемолімфа безбарвна. Нервова система представлена над- і підглотковим гангліями, з'єднаними між собою конектнвами, й черевним не- рвовим ланцюжком. Органи чуття розвинені слабо. Є чотири примітивні вічка. Пантоподи роздільностатеві. Часто спостерігається статевий диморфізм, яйця, відкладені самицями, намотуються самцями на яйценосні ніжки й склеюються виділеннями особливих клейких залоз у щільні муфти. З яєць виходить личинка.