113)Поліморфізм

Поліморфізм – існування в межах одного виду рослин або тварин двох (диморфізм) або більше груп особин з різко відмінними ознаками. Розрізняють сезонний, статевий і віковий поліморфізми. Сезонний поліморфізм – відмінність особин різних поколінь, що розвиваються в різні пори року (літня і зимова форми дуба звичайного, літнє і зимове забарвлення зайця-русака). Статевий поліморфізм – у бджіл – робочі бджоли, матки, трутні; у термітів – матки, робітники, солдати.

Віковий поліморфізм – у комах – яйце-личинка, доросла особина.Розрізняють ще фенотипічний поліморфізм, пов'язаний з пристосуванням рослин до таких явищ, як зміна сезону.

Поліморфізм, як наслідок еволюції видів, має велике біологічне значення, оскільки сприяє існуванню виду в дуже відмінних умовах, а також відкриває шлях до утворення нових видів. У останні десятиліття вчені навчилися виявляти пов'язану із відбором мінливість всередині невеликих локальних популяцій. Така мінливість відома як генетичний поліморфізм – співіснування в межах одного і того ж місцезростання двох або більше виразно відмінних внутрівидових форм, причому в таких співвідношеннях, що постійна присутність найрідкісніших з цих форм не може бути віднесена лише на рахунок безперервного мутагенезу та міграцій.

Ембріональний розвиток комах протікає або без перетворень, або з неповним або повним метаморфозом. При прямому розвитку, характерному для нижчих комах (ногохвостки, камподея), з яєць виходять особини, що відрізняються від дорослих переважно малими розмірами і недорозвиненими статевими органами. У комах з неповним перетворенням. Наприклад у коників або сарани, з яєць з'являються личинки з рисами дорослого організму - імаго. Личинки зазнають кілька линьок і з часом перетворюються на дорослих комах, не проходячи стадію лялечки. При повному перетворенні, храрактерном для метеликів, з яєць виходять хробакоподібними личинки, зовсім не схожі на імаго. Досягнувши певного віку, вони перестають рухатися і харчуються і незабаром перетворюються на лялечку. Усередині її відбувається глибока перебудова організму з формуванням тканин і органів дорослої комахи. Після закінчення цього процесу покриви лялечки лопаються і з них виходить імаго. Стадії розвитку у комах строго приурочені до певного сезону року: це явище отримало назву сезонного циклу.

114)

Мімікрія (наслідування, маскування) — властивість деяких організмів імітувати зовнішній вигляд або інші ознаки інших непов'язаних організмів або неживих об'єктів. Термін був вперше введений в зоології Генрі Бейтсом для позначення випадків надзвичайної зовнішньої схожості між різними видами тварин («моделі» та «отримувача сигналу») різних родів або родин.

Розрізняють три основних форми мімікрії - апатетичну, сематичну і епігамічну.Апатетичною мімікрією називається схожість виду з об'єктом навколишнього природного середовища - тваринного, рослинного або мінерального походження.Сематична (попереджувальнаа) мімікрія - це наслідування за формою і забарвленням виду, що спричиняє уникання з боку хижаків через присутність спеціальних засобів захисту або неприємного смаку. Зустрічається у личинок, німф, дорослих особин і, можливо, навіть у лялечок. Епігамічна мімікрія, або забарвлення, може спостерігатися у видів з статевим диморфізмом. Неїстівну тварину наслідують або самці, або самки. При цьому самки іноді наслідують декільком по-різному забарвленим видам, які зустрічаються або в даній місцевості в різні сезони, або в різних частинах ареалу виду-імітатора. Дарвін вважав такий тип мімікрії результатом статевого відбору, при якому беззахисна форма стає все більш схожою на захищену в процесі знищення менш досконалих наслідувачів природними ворогами. Ті, кому вдається точніше скопіювати чужу зовнішність, виживають завдяки цій подібності і дають потомство.