16.Членистоногі. Загальна характеристика типу Членистоногі

Це найбільший за кількістю видів (понад 1,5 млн) та абсолютною чисельністю особин тип тварин. Серед безхребетних членистоногі — це найбільш високоорганізовані й надзвичайно різноманітні двобічносиметричні тварини. Більшість членистоногих мешкає на суходолі, в наземно-повітряному середовищі і в ґрунті. Однак багато видів живе в морях, океанах і прісних водах.

Тіло членистоногих звичайно поділяється на відділи, найчастіше їх буває 3 (голова, груди, черевце) і рідше 2 (головогруди і черевце). На голові знаходяться органи чуттів і рот, груди виконують в основному рухову функцію, а в черевці міститься більша частина внутрішніх органів.

Характерною ознакою членистоногих, від якої й походить назва типу, є будова їхніх кінцівок. Вони складаються з окремих члеників, що рухомо з’єднані між собою суглобами. Кінцівки можуть виконувати різноманітні функції: захоплення і подрібнення їжі, руху, дихання.

Важливою особливістю членистоногих є наявність хітинізованої кутикули, що виконує не тільки захисну функцію, а ще є зовнішнім скелетом, до якого прикріплюються м’язи.

Мускулатура членистоногих не утворює суцільного м’язового мішка, а представлена окремими пучками. Майже вся мускулатура, за винятком деяких внутрішніх органів, посмугована. Така мускулатура забезпечує тваринам інтенсивне скорочення м’язів та їх більш чітку роботу.

Порожнина тіла членистоногих змішана. У ній циркулює рідина, що зветьсягемолімфою. Вона є одночасно і порожнинною рідиною, і кров’ю.

Травна система членистоногих складається з трьох відділів: передньої, середньої та задньої кишки. Кожен із цих відділів, у свою чергу, диференціюється залежно від типу живлення. Характерною рисою травного тракту членистоногих є перетворення кінцівок передніх сегментів тіла на ротові, призначені для утримання й механічної переробки їжі. У багатьох видів є слинні чи травні залози.

Видільна система первинноводяних форм (ракоподібних) представлена зеленими залозами, що функціонують подібно до нефридіїв кільчастих червів. У наземних членистоногих замість них цю функцію виконують мальпігієві судини разом зі заднім відділом кишечника, в який вони відкриваються. Разом зі спеціалізованими органами у членистоногих видільну функцію виконує жирове тіло.

Кровоносна система членистоногих незамкнена, але в них з’являється самостійний пульсуючий орган — серце, з якого кров виливається в порожнину тіла, циркулює між органами і змішується з порожнинною рідиною.

У первинноводяних членистоногих органи дихання представлені зябрами, а у наземних форм є органи повітряного дихання — легені. Однак у більшості наземних видів виникає більш досконала дихальна система — трахейна, що складається з багатьох дихальних трубочок.

Нервова система членистоногих побудована так само, як і в кільчаків, і складається з надглоткового і підглоткового гангліїв, або головного мозку, навкологлоткового нервового кільця та черевного нервового ланцюжка.

Більшість членистоногих мають добре розвинені органи чуття (дотику, хімічного чуття, слуху, рівноваги, зору). Очі у членистоногих бувають прості й складні, або фасеткові.

Членистоногі — переважно роздільностатеві тварини, які розмножуються статевим шляхом. Розвиток найчастіше відбувається з личинковими стадіями.