- •Міністерство освіти і науки України
- •Рекомендовано до друку вченою радою
- •Навчальна програма дисципліни “основи екології”
- •Робоча навчальна програма дисципліни “основи екології” Теоретична підготовка
- •Самостійна робота
- •Індивідуальна робота (індивідуальні навчально-дослідні завдання)
- •Модульна контрольна робота
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Рейтинговий розподіл балів за вивчення навчального матеріалу
- •І. Теоретичні основи екології
- •1.1. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа
- •1.2. Об’єкт, предмет та завдання екології
- •1.3. Структура екології та її зв’язок з іншими дисциплінами
- •1.4. Основні екологічні закони
- •1.5. Методи екологічних досліджень
- •Іі. Біосфера – середовище життя людини
- •2.1. Поняття біосфери. Межі, структура та компоненти біосфери
- •2.2. Біологічний та геологічний кругообіги речовин у біосфері
- •2.3. Природні компоненти біосфери (біоценози, біогеоценози, агроценози)
- •2.4. Класифікація екологічних факторів
- •Ііі. Охорона водного середовища
- •3.1. Значення води як природного мінералу
- •3.2. Водні ресурси планети і України
- •3.3. Споживання прісної води
- •3.4. Джерела і види забруднення водойм
- •3.5. Заходи по охороні водних ресурсів
- •IV. Охорона повітряного середовища
- •4.1. Атмосфера − зовнішня оболонка Землі
- •4.2. Джерела забруднення атмосферного повітря
- •4.3. Наслідки забруднення атмосфери (кислотні опади, озонові діри, парниковий ефект)
- •4.4. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
- •V. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики
- •5.1. Роль ґрунтів у біосфері
- •5.2. Причини деградації ґрунтів
- •5.3. Система заходів по охороні та відновленню ґрунтів
- •5.4. Поняття про надра і їх класифікація
- •5.5. Можливості використання альтернативних джерел енергії
- •VI. Охорона флори і фауни
- •6.1. Значення рослин у природі та житті людини
- •6.2. Вплив людини на рослинний світ
- •6.3. Значення тварин у природі та житті людини
- •6.4. Причини збіднення фауни
- •6.5. Заходи по охороні та відновленню флори та фауни
- •VII. Екологічні катастрофи
- •7.1. Поняття про надзвичайні екологічні ситуації – катастрофи
- •7.2. Природні екологічні катастрофи
- •7.3. Антропогенні екологічні катастрофи
- •7.4. Наслідки аварії на чаес
- •Практичні заняття
- •Змістовий модуль іі. Охорона природи
- •Тема 5. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики Заняття № 3 (2 год)
- •Тема 6. Проблеми охорони рослинних і тваринних ресурсів Практичне заняття № 4 (2 год)
- •Тема 7. Екологічні катастрофи Практичне заняття № 5 (4 год)
- •Література додатки
7.3. Антропогенні екологічні катастрофи
Людина − частина природи, проте найбільш небезпечні для нашої планети катастрофи й забруднення навколишнього середовища пов’язані саме з її діяльністю. Умовно надзвичайні екологічні ситуації антропогенного походження поділяють на катастрофи хімічного, фізичного, інженерно-геологічного, мілітаристичного та комплексного характеру.
Перше місце серед них належить катастрофам, пов’язаним із військовою діяльністю, війнами, масштабними випробуваннями ядерної зброї та військовими навчаннями, випробуваннями хімічної й бактеріологічної зброї. Війни за всіх часів завдавали величезної шкоди довкіллю, сучасні ж війни − це справжні екологічні катастрофи. На відміну від будь-яких звірів, людина здатна з неймовірною жорстокістю вбивати подібних до себе. Вченими підраховано, що за останні 6 тис. років люди пережили 14513 воєн, у яких загинуло 3640 млн. чоловік. Вдумайтеся в цю страшну цифру: по суті, було вибито більше половини населення планети (нині на Землі живе понад 5 млрд. людей).
Війни − це не лише геноцид, а й екоцид, прикладів чого в історії людства дуже багато, й ось деякі з них:
войовничі походи хеттів і гунів, які жорстоко знищували не тільки людей, а й досягнення їхньої цивілізації та природу Близького Сходу й Римської імперії;
грабіжницькі походи жорстокої орди Чингісхана, яка планомірно знищувала все на своєму шляху: спалювала врожаї, засипала колодязі, винищувала худобу, вирубувала сади, витоптувала поля. В Месопотамії було зруйновано зрошувальну систему, яка будувалася й діяла там протягом тисячоліть і була життєдайною для цілого регіону. Після цього родючі землі перетворилися на пустелю, і землеробство в долині річок Тигру та Євфрату відтоді так і не відновилося;
“освоєння” європейцями Америки, яке супроводжувалося не лише винищенням місцевого населення, а й безглуздим відстрілом мільйонних стад бізонів, іншої звірини, випалюванням тисяч гектарів лісів, спустошенням земель;
перша та друга світові війни, що принесли незліченні людські жертви й завдали величезної шкоди природі;
війни у В’єтнамі, Кореї, Афганістані, Кувейті, Чечні, Югославії, в яких загинули й покалічені сотні тисяч людей, а збитки від них обчислюються трильйонами доларів.
Війни − це ще й абсолютно безглузді економічні витрати й розтринькування природних ресурсів, деструкція екосистем. Величезних збитків людству й природі завдають не лише самі воєнні дії, а й підготовка до них: утримання армій, техніки, полігонів, військових об’єктів і заводів, проведення регулярних навчань, маневрів, поховання відходів військової діяльності, в тому числі небезпечних − хімічних.
Наприклад, у Балтійському морі після закінчення другої світової війни союзники затопили тисячі тонн німецьких хімічних снарядів та авіабомб. На дно Атлантичного й Тихого океанів, Карського й Охотського морів було скинуто багато відпрацьованих ядерних реакторів із підводних човнів і контейнерів із радіоактивними відходами. Через десятиліття вони знову почали загрожувати природі та людству: корозія матеріалу упаковок спричинила “розповзання” шкідливих речовин у довкіллі й отруєння всього живого.
Зросла кількість катастроф, пов’язаних із розвитком нафтовидобувної, нафтопереробної промисловості та атомної енергетики. Райони інтенсивного видобування нафти й газу (Перська та Мексиканська затоки, Північне море, Тюменський край, Каспійське море, інші регіони) сьогодні стали зонами екологічного лиха.
Не можна не нагадати й про тяжкі екологічні наслідки, пов’язані з випробуванням ядерної зброї та похованнями радіоактивних відходів. Випробування атомних боєзарядів на Новій Землі, в Казахстані, в пустелі Гобі, в штаті Аризона, на Тихоокеанських островах Муруроа, Бікіні, Еніветок, поховання залишків відпрацьованих атомних реакторів в Охотському морі − все це не лише спричинило значне підвищення загального радіоактивного фону на планеті, в атмосфері та водах Світового океану, а й також призвело до масових отруєнь риби, тюленів, захворювань та загибелі людей і тварин у цих районах.
Потенційну загрозу виникнення надзвичайних екологічних ситуацій становлять усі великі нафто- й газосховища, трубопроводи, склади всіляких хімічних речовин, особливо − отруйних (пестициди, кислоти, аміак тощо). Людство вже відчуло на собі наслідки аварій на таких об’єктах.
Будь-які широкомасштабні втручання в природні екосистеми також мають катастрофічні наслідки. Наприклад, унаслідок будівництва на великих річках гребель і водосховищ відбувається ось що:
кардинально змінюється режим річкового стоку (в багато разів уповільнюється);
змінюється тепловий режим;
змінюється характер випадання опадів, розчинення солей, їх відкладення, біохімічних та інженерно-геологічних процесів;
різко змінюються умови взаємозв’язку річкових і підземних вод у даному басейні, рівневий режим, фізичні й хімічні властивості поверхневих і зв’язаних з ними підземних вод;
розвиваються процеси стагнації (гниття) й “цвітіння”, застою, нагромадження всіх видів забруднювачів, що змиваються з водозборів і приносяться вітрами;
вимирають ті види водяних організмів, зокрема риба, які потребують чистої води й міграції вздовж русла;
гинуть заплави − найцінніші природні об’єкти.
Велике гідрологічне будівництво в будь-якому річковому басейні − це практично екологічна катастрофа для нього.
Те саме можна сказати й про широкомасштабні іригаційні роботи (осушування боліт на Поліссі, зрошення на півдні України), які призводять до деградації болотних екосистем, загибелі малих річок, зміни шляхів міграції перелітних птахів, зміни режимів та обсягів підземних вод, засолення ґрунтів.
Катастрофічно впливає на природні ландшафти будівництво великих шахт, відкритих кар’єрів, автомагістралей, летовищ, потужних ліній електропередач, каналів, тунелів, великих сміттєзвалищ і шламосховищ.
Зазначені вище екологічні катастрофи, пов’язані з широкомасштабною людською діяльністю, мають локальний, іноді − регіональний характер.