5.4. Поняття про надра і їх класифікація

Надра − верхня частина земної кори, яка охоплює глибину земної поверхні від нижньої межі гумусового шару до межі проникнення технічних засобів людини, в межах якої можливий видобуток корисних копалин. Надра містять материнські ресурси − основу провідних галузей світового господарства. З них видобувають вугілля, нафту, газ, корисні копалини, що використовуються для добування металів, сировини для хімічної промисловості, добрив для сільського господарства, будівельних матеріалів, мінеральні і термальні води тощо.

Запаси корисних копалин у надрах Землі не безмежні і відносяться до категорії невідновлюваних природних ресурсів. Більшість корисних копалин значною мірою вже вичерпані, особливо багаті на них родовища верхніх горизонтів земної кори.

Вчені неодноразово робили спроби підрахувати запаси і строки вичерпання природних копалин у цілому на земній кулі та в окремих регіонах. Звичайно, ці підрахунки приблизні і базуються на даних, які доступні сучасному рівню знань (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Ресурси і час вичерпання основних корисних копалин

Рід корисних копалин	Запаси в світі		Запаси в Україні
	Ресурси, млрд. т	Час вичерпання, р	Ресурси, млрд. т	Час вичерпання, р
Кам’яне вугілля	990	250	50,4	125
Нафта	90	25	дуже мало
Залізні руди	400	100...200	20	70
Мідні руди		50		60
Руди цинку і свинцю		25...28		45
Сірка		25...30		30

Корисні (мінеральні ресурси) копалини залежно від області господарського застосування підрозділяються на наступні групи:

• паливно-енергетичні (нафта, природний газ, викопне вугілля, горючі сланці, торф, уранові руди);

• рудні, що є сировинною основою чорної і кольорової металургії (залізна і марганцева руда, хроміти, боксити, мідні, свинцево-цинкові, нікелеві, вольфрамові, молібденові, олов’яні і сурм’яні руди, руди благородних металів і ін.);

• гірничо-хімічна сировина (фосфорити, апатити, калійні і магнезійні солі, сірка і її сполуки, барит, борні солі, бром і йодвмісні розчини);

• природні (мінеральні) будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, а також технічні і дорогоцінні камені (мармур, граніт, яшма, агат, гірський кришталь, гранат, корунд, алмаз і ін.);

• гідромінеральні (підземні прісні і мінералізовані води).

Останнім часом усе гостріше постає проблема раціонального використання та охорони надр.

У зв’язку з тим, що надра Землі стали не тільки джерелом добування корисних копалин, але й місцем захоронення шкідливих хімічних і радіоактивних відходів виробництва, місцем проведення підземних ядерних випробувань, будівництва деяких підземних споруд, прокладання транспортних комунікацій і т.д., необхідною стає розробка принципів раціонального використання й охорони надр.

Раціональне використання та охорона надр передбачають такі заходи:

• створення нових високоекологічних технологій розробки родовищ корисних копалин;

• вилучення з добутої мінеральної сировини (у тому числі й бідних руд) усіх хімічних елементів або сполук, що містяться в них;

• утилізація відпрацьованої породи або надійне її захоронення;

• запобігання втратам мінеральної сировини в період експлуатації родовищ;

• вилучення з руд основних і супутніх компонентів;

• збереження чистоти водоносних горизонтів, очищення й утилізація стічних вод;

• забезпечення економії мінеральної сировини при транспортуванні й переробці;

• удосконалення методів захоронення радіоактивних відходів з метою запобігання радіоактивного забруднення навколишнього середовища;

• охорона родовищ корисних копалин від затоплення при створенні водосховищ, організації звалищ промислових і побутових відходів;

• охорона родовищ від пожеж;

• пошук природних і штучних замінників дефіцитних мінеральних сполук, більш повне використання вторинних ресурсів;

• використання альтернативних екологічно чистих джерел енергії.

Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів безпосередньо пов’язані з перспективами розвитку добувних галузей, геологорозвідувальних робіт, проведенням природоохоронних заходів в цілому по країні. Виробничі програми (бізнес-плани) підприємств добувної промисловості і геологорозвідувальних робіт, з одного боку, і плани охорони навколишнього середовища − з іншого, повинні розроблятися в єдиному блоці. Проте видобутку і споживанню мінеральних ресурсів передують геологорозвідувальні роботи. Саме на стадії пошуку і розвідки корисних копалин виявляються найбільш раціональні шляхи їх використання.