- •Міністерство освіти і науки України
- •Рекомендовано до друку вченою радою
- •Навчальна програма дисципліни “основи екології”
- •Робоча навчальна програма дисципліни “основи екології” Теоретична підготовка
- •Самостійна робота
- •Індивідуальна робота (індивідуальні навчально-дослідні завдання)
- •Модульна контрольна робота
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Рейтинговий розподіл балів за вивчення навчального матеріалу
- •І. Теоретичні основи екології
- •1.1. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа
- •1.2. Об’єкт, предмет та завдання екології
- •1.3. Структура екології та її зв’язок з іншими дисциплінами
- •1.4. Основні екологічні закони
- •1.5. Методи екологічних досліджень
- •Іі. Біосфера – середовище життя людини
- •2.1. Поняття біосфери. Межі, структура та компоненти біосфери
- •2.2. Біологічний та геологічний кругообіги речовин у біосфері
- •2.3. Природні компоненти біосфери (біоценози, біогеоценози, агроценози)
- •2.4. Класифікація екологічних факторів
- •Ііі. Охорона водного середовища
- •3.1. Значення води як природного мінералу
- •3.2. Водні ресурси планети і України
- •3.3. Споживання прісної води
- •3.4. Джерела і види забруднення водойм
- •3.5. Заходи по охороні водних ресурсів
- •IV. Охорона повітряного середовища
- •4.1. Атмосфера − зовнішня оболонка Землі
- •4.2. Джерела забруднення атмосферного повітря
- •4.3. Наслідки забруднення атмосфери (кислотні опади, озонові діри, парниковий ефект)
- •4.4. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
- •V. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики
- •5.1. Роль ґрунтів у біосфері
- •5.2. Причини деградації ґрунтів
- •5.3. Система заходів по охороні та відновленню ґрунтів
- •5.4. Поняття про надра і їх класифікація
- •5.5. Можливості використання альтернативних джерел енергії
- •VI. Охорона флори і фауни
- •6.1. Значення рослин у природі та житті людини
- •6.2. Вплив людини на рослинний світ
- •6.3. Значення тварин у природі та житті людини
- •6.4. Причини збіднення фауни
- •6.5. Заходи по охороні та відновленню флори та фауни
- •VII. Екологічні катастрофи
- •7.1. Поняття про надзвичайні екологічні ситуації – катастрофи
- •7.2. Природні екологічні катастрофи
- •7.3. Антропогенні екологічні катастрофи
- •7.4. Наслідки аварії на чаес
- •Практичні заняття
- •Змістовий модуль іі. Охорона природи
- •Тема 5. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики Заняття № 3 (2 год)
- •Тема 6. Проблеми охорони рослинних і тваринних ресурсів Практичне заняття № 4 (2 год)
- •Тема 7. Екологічні катастрофи Практичне заняття № 5 (4 год)
- •Література додатки
4.4. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
Промислові викиди негативно впливають на здоров’я людей, руйнують матеріали і обладнання, знижують продуктивність лісового і сільського господарства.
Серед альтернативних шляхів охорони повітря від локального забруднення основним є перехід на безвідходні і маловідходні технології. Вони включають у себе комплекс заходів по зниженню втрат при виробництві сировини, палива й енергії; повторне використання відходів у даному чи іншому технічному процесі або безпечне повернення їх в навколишнє середовище. Створення таких технологій пов’язане з розробкою принципово нових засобів виробництва, повною перебудовою традиційної технології і т.п.
Одним з основних напрямів у розвитку безвідходної і маловідходної технологій є утилізація викидів, комплексне використання сировини і матеріалів, створення виробництва із замкненим циклом, без викидів в атмосферу та скидання зі стічними водами особливо шкідливих речовин.
До ефективних заходів оздоровлення повітряного басейну належать винесення виробництв із найбільш шкідливими викидами за межі міст, ліквідація дрібних котелень і створення централізованих котелень із високими трубами, широке використання газового, низькосірчистого і малозольного видів палива.
У містобудівництві планування проводять із використанням моделювання атмосферної дифузії, забруднень повітря і повітряних течій в аеродинамічних трубах, що дозволить оптимально розмістити житлові будинки від джерел забруднення.
Для зменшення впливу вихлопних газів від автомобілів вживається багато заходів. У 1960-ті роки в США на автомобілях установили пристрої, які знижують викид шкідливих речовин. Щоб відфільтрувати шкідливі речовини, сьогодні широко використовують газові нейтралізатори, при яких двигун не повинен працювати на етилованому бензині. Але зростання кількості автомашин в усьому світі та обмежене використання нейтралізаторів у країнах, що розвиваються, гальмують вирішення цієї проблеми. Мережа державної екологічної служби повинна відстежувати і приводити кількість викидів шкідливих речовин із вихлопними газами у відповідність з нормами.
Повільна їзда − один із способів скоротити викиди вихлопних газів. У деяких країнах, коли рівень забруднення стає дуже високим, від водіїв вимагається знизити швидкість або навіть взагалі забороняється їздити. Багато міст, у тому числі Афіни й Рим, вжили заходів, що обмежують рух за певних умов.
У деяких містах, щоб скоротити вуличний рух, знижені ціни на проїзд в автобусі. В інших водіям, які за символічну плату залишають машину на стоянці, їздити на автобусі дозволяється безплатно. Є міста, де цілі дорожні смуги відведені тільки для автобусів і таксі, щоб не дати цим видам транспорту більшу свободу руху.
У Нідерландах активно пропагується зручний вид транспорту − велосипед. У кількох німецьких містах велосипедистам дозволяється їхати вулицею з одностороннім рухом у протилежному напрямі.
Перспективним напрямом є розробка екологічно чистих видів автомобільного транспорту. Запропоновано електромобілі, автомобілі на сонячних батареях, на водневому паливі та ін. Більшість із них ще недосконалі та досить дорогі. Дослідження тривають, і очікується подальший прогрес.
Ефективним заходом природного очищення повітря в місцях його забруднення є зелені насадження. Наведемо кілька переконливих фактів. Один гектар міських зелених насаджень поглинає за 1 год. 8 кг вуглекислого газу, тобто стільки, скільки його виділяє за той самий час 200 чоловік. За підрахунками, 1 га 20-річних соснових насаджень (при щорічному прирості деревини 5 м3) поглинає за рік 9,35 т вуглекислого газу і виділяє 7,25 т кисню. Ще ефективніші дубові насадження: у них за рік на 1 га поглинається 18 т вуглекислого газу і виділяється 13,98 т кисню.
Листя багатьох дерев і кущів поглинає різні шкідливі гази, на них осідає 70% пилу й аерозолів.
При забрудненні повітря випарами бензину, гасу та інших легкозаймистих речовин краще висаджувати березу карельську, вербу плакучу, клен гостролистий, дуб зимовий - вони зменшують окислюваність повітря. А такі рослини, як тополя пірамідальна, слива декоративна, айва, навпаки, підвищують окислюваність повітря. Айва є досить ефективною в районах із задимленим повітрям. Там же будуть корисними насадження білої акації, тополі канадської, шовковиці білої та ін.
Питання для самоконтролю
Яка будова і газовий склад атмосфери?
Які екологічні функції виконує атмосфера?
Назвіть головні забруднювачі атмосферного повітря.
Дайте оцінку ролі різних галузей промисловості в забрудненні атмосфери.
Які токсичні речовини викидаються в атмосферне повітря автотранспортом?
Як називається отруйна суміш диму, туману і пилу? До яких екологічних наслідків вона призводить?
Що спричинює появу кислотних дощів і як вони впливають на навколишнє середовище?
Поясніть механізм парникового ефекту і проаналізуйте його екологічні наслідки.
Чому виснаження озонового шару Землі є однією з найважливіших екологічних проблем сучасності?
У чому виявляється антропогенний вплив на навколоземний космічний простір?
Чому охорона атмосферного повітря являється ключовою проблемою оздоровлення навколишнього природного середовища?
Наведіть приклади негативного впливу високотоксичних забруднювачів на живі організмі.
Які найважливіші екологічні наслідки глобального забруднення атмосфери?
Чим викликані кислотні дощі?
Чому виснаження озонового шару Землі відноситься до числа найважливіших екологічних проблем?