Академічне красномовство -- це ораторська діяльність науковця, викладача, що доповідає про результати дослідження, популяризує досягнення науки.

Сфера його застосування -- шкільна (різних рівнів) та наукова аудиторія.

Ознаки академічного красномовства -- доказовість бездоганна логічність, точність мислення, чітка, позбавлена будь-якої двозначності, термінологія.

Академічне красномовство поділяється на три види:

1) власне академічне (наукова доповідь, реферат, огляд, дискусія);

2) вузівське красномовство (лекція, цикл лекцій);

3) шкільне красномовство (шкільна лекція, розповідь, опис, бесіда тощо).

В Україні зародження академічного красномовства пов'язане з функціонуванням Острозької школи та Києво-Могилянської академії. Згодом воно розвивається у стінах кількох університетів (Київський, Львівський, Харківський т. ін).Видатними представниками українського академічного красномовства були М.Максимович, М.Костомаров, В.Єрмаков, Феофан Прокопович. Судове (юридичне) красномовство – це промова, звернена до суду та інших учасників судочинства і присутніх під час розгляду кримінальної, цивільної, адміністративної справи.

Імена знаменитих судових ораторів,— А. Ф. Коні, О. І. Урусов, П. С. Пороховщиков, П. О. Александров, Н. П. Карабчевський та багато інших.

Мета судових промов полягає в обґрунтуванні винності або невинності певної людини: «було – не було».

Судове красномовство охоплює різні види промов,

а) звинувачувальна (прокурорська) промова;

Вимовляється прокурором або обвинувачем, які виступають від імені держави; в ній пропонуються й обгрунтовуються заходи покарання винного, що порушив норми і закони нашої держави, встановлений в суспільстві правопорядок. б) захисна (адвокатська) промова;

Покликана захищати інтереси обвинуваченого; захисник звертається до суддів і народним засідателям з проханням підійти до винного об'єктивно, без упередженості, гуманно; мова його зазвичай розрахована на емоційний вплив, на пом'якшення покарання обвинуваченого.

в) самозахисна промова; надається обвинуваченому в процесі судового розгляду або в кінці його.

г) промова громадського звинувачувача;

ґ) промова громадського захисника;

Їх використовують в якості доказів положення та факти морально-побутового плану. д) судова промова

Ознаки судових промов: формулювання мети, переконлива аргументація, знання справи й ситуації, уміння знаходити аналогічні приклади, шукати найменші зачіпки передбачати розвиток подій – впливати красномовством на судову владу.

Соціально-побутове красномовство «обслуговує» різноманітні життєві побутові події і ситуації: народження, одруження, вітання, ювілеї, зустрічі, прощання тощо. Соціально-побутове красномовство має виразно окреслений національний характер, воно зберігає і продовжує традиції та звичаї народу. Родини, хрестини, сватання, заручини, одруження, ювілеї, віншування й привітання зі святами та пам'ятними подіями і датами завжди супроводжуються красномовними звертаннями, вітальними промовами, тостами й побажаннями, примовками тощо. Тому суспільно-побутове красномовство має масовий характер і помітний вплив на культуру живої народної мови. Красномовними оповідачами були Остап Вишня, Максим Рильський, Олександр Довженко, Василь Сухомлинський, Олександр Ковінька, Юрій Смолич та багато інших.

Отже, видами суспільно-побутового красномовства є:

- ювілейна промова,

- застільна промова,

- надгробне слово.

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Вкажіть види академічного красномовства.

2. У чому полягає мета судових промов?

3. Охарактеризуйте такі сучасні види красномовства, як рекламне, дипломатичне та соціально-політичне.

Завдання 2. «Мозкова атака». Назвати види красномовства та сфери їх використання, орієнтуючись на їх різновиди.

1. Лекція, наукова доповідь, огляд, наукове повідомлення, виступ на уроці.

2. Промова прокурора, виступи свідків, звинуваченого, промова адвоката.

3. Промова на мітингу, в парламенті, виступ на радіо, на телебаченні з актуальних проблем, з нагоди свята, доповідь на з’їзді.

4. Вітальна, застільна промова, промова при похованні, виступ у відповідь на вітання.

5. Церковна проповідь, промова в храмі, звертання до віруючих.

Завдання 3. Які види промов ви знаєте? Класифікуйте промови відповідно до груп.

Промова на бенкетах, розповідь, агітація, словесна карикатура, душевна промова, промова з метою переконати батьків; проповідь, промова, в якій дитина відстоює свої інтереси; промова-доручення виконати завдання, наказ, просьбу; виступи, які викликають емоції, апелюють до патріотизму; виступ гумориста.

Завдання 4.Визначте тему, мету, вид, сферу використання, можливу аудиторію (адресата) за віком, освітнім та професійним рівнем (де це можливо) кожної з цих промов.

Критерій справжності людської

Шановні колеги, друзі читачі! Нещодавно ми відзначили дванадцяту річницю незалежності України, але, на жаль, справжнього відчуття свята в нас, українців (не малоросів), не було, а було відчуття біди, що цю незалежність ми щоденно й неухильно втрачаємо, бо програємо битву за душі наших дітей і внуків на громадському фронті. Більше того, навіть серед наших когорт апостолів українського слова, останнього бастіону української духовності трапляються такі, що програють цю битву і на фронті сімейному, плекаючи нащадків не в рідномовному, а в чужомовному дусі, виправдовуючись несприятливими обставинами, забуваючи чи не усвідомлюючи належною мірою, що це найтяжчий гріх неповаги до батьків, до заповітів світочів національної культури... Хто ж тоді продовжить нашу справу, як не наші нащадки, ряди яких мають не маліти, а збільшуватися, бо слід налаштуватися на довгу, наполегливу боротьбу?

...Втрата власного обличчя набрала в нас катастрофічних розмірів. Вона виявила колосальні масштаби руйнації людської честі, гідності, вірності заповітам предків, хабарництва, злочинності, що істотно вища саме в зрусифікованих регіонах країни... Ставлення до рідної української мови стало критерієм справжності людської, мірилом її глибини, рівня духовного розвитку. Тому будьмо пильні, дружні, сильні духом, мудрі, щоб донести цю істину до свідомості скалічених малоросів, братів наших менших і передусім до свідомості наших дітей, схильних помилитися внаслідок вікових особливостей і тим самим сприяти їх одужанню, духовному змужнінню і порятунку.

Шануймося! З нами Правда, Істина, Краса! З нами Любов!

Л. Скуратівський, відомий журналіст, вчений

• Громадяни судді! І ви, народ, що сидить у залі... Я переслав на захід рукопис свого твору тому, що коли літератор твір напише, він хоче виплеканий труд свій тримати в руках книжечкою, виданою багатьма примірниками, які потрапили до багатьох читачів. У себе на батьківщині я цього не міг — видати й тримати в руках книжечку. А я її писав і вважав її потрібного людям, бо в книжці моїй — правда, сама тільки правда. Тому й передав я рукопис туди — для видання.

Я міг виїхати туди і потім видати цю книжку й інші свої книжки. Та я лишився тому, що тяжко розлучатися з батьківщиною. І я прошу вас, громадяни судді: не назвіть мене злочинцем! Не кидайте мене за ґрати!Нехай я стану першою ластівкою, яка провістить усьому світові, що на нашу батьківщину йде Весна Свободи! Треба ж якось починати — почнімо з мене. Хай побачить увесь світ, що батьківщина готова, нарешті, скинути з себе тісне ідеологічне веретище, задубіле від сліз, крові й поту! Хай усі країни світу зрозуміють, що з батьківщиною нашою можна говорити, можна вести справи, як з достойною державою, яка не боїться людини!

Винесіть мені виправдувальний вирок, аби не ганьбити ще раз нашу батьківщину перед усім людством.

Треба з когось починати — почнімо з мене. Нехай я стану першим в історії радянської держави політичним обвинувачуваним, який не буде засудженим в’язнем.

Я даю вам, громадянам судді, можливість виправдати мене і тим зробити найрозумніший політичний жест на благо нашої батьківщини.

Гелій Снєгірьов, український письменник-дисидент

70-х років, кіносценарист

• Даруй же, Боже, нам і нашим дітям вік довгий та щасливий, щоб ти, моя доню, була здорова, як вода, щоб цвіла довіку, як рожа, щоб ти закрасила мою хату, моя втіхо, як зозуля садочок, приголубила мою старість. Пошли тобі, Боже, вік веселий, як риби в морі.

І. Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім’я»

Завдання 5. Складіть коротеньку промову та вкажіть до якого виду красномовства вона належить:

І варіант: - реклама вашої спеціальності;

ІІ варіант – вітальна промова з нагоди Дня студента;

ІІІ варіант – виступ на занятті з фахової дисципліни.

Підведення підсумків (рефлексія практичної діяльності):

1. Дати визначення риториці.

2. Які види красномовства ви знаєте?

3. Які характерні ознаки соціально-побутового та академічного красномовства?

4. Назвіть види промов, їх функції.

Домашнє завдання:

І. Вивчити відомості про види красномовства в сучасності.

Література:

1. О. Б. Олійник Українська мова : підручник для 10-11 класів / Олійник О. Б. – К. : Вікторія, 2007. – с.260-264, 267-271

Інструкційна карта для проведення практичного заняття №48

Тема заняття: Створення власних висловлювань. Твір на тему "Удосконалюючи себе, роблю кращим і цей світ"

Мета заняття: удосконалювати  вміння  студентів  писати  твір-роздум;  розвивати  вміння   правильно,  чітко,  послідовно  висловлюватися,  реалізовувати  власний  задум;  розвивати  уяву,  логічне  й  образне  мислення,  формувати культуру  розумової  праці;  удосконалювати  орфографічні  навички;  збагачувати  й  уточнювати  словниковий  запас  учнів, виховувати  прагнення самоудосконалюватися, поваги  до  своєї країни.

План

1. Стилі мовлення.

2. Добір матеріалу.

3. Самостійне створення тексту.

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:	ВМІТИ:
- характеристику публіцистичного стилю; - особливості твору-роздуму.	- писати твір-роздум; - дотримуватися композиційної стрункості твору, логічної послідовності у викладі думок.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1. Інструкційна карта заняття.

2. Роздатковий матеріал: пам’ятка «Як писати твір».

3. Підручники і навчальні посібники:

Українська мова : підручник 10-11 класів / [Біляєв О. М., Симоненкова Л. М., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т.]. – К.: Освіта, 2004. –с.173.

ХІД РОБОТИ:

Завдання 1. І. Що  таке  твір? Пригадайте,  які  стилі  та  типи  мовлення  вам  відомі? Охарактеризуйте публіцистичний стиль. Що  таке  роздум, та з яких частин він складається?   Які  основні  вимоги  до  твору-роздуму? ІІ. Написати твір-роздум у публіцистичному стилі на тему "Удосконалюючи себе, роблю кращим і цей світ".

Дотримуйтесь порад до написання творів.

Пам’ятка Як писати твір Вдуматися в тему, сформулювати основну дум­ку висловлювання. Дбати про правильне розуміння теми та глиби­ну і повноту її розкриття. Для підтвердження своїх думок використовува­ти життєвий досвід, наводити лише достовірні факти та конкретний ілюстративний матеріал. Викладати матеріал переконливо, дбати про до­казовість основних положень. Доцільно і правильно цитувати. Дотримуватися композиційної стрункості, про­порційності частин твору, логічної послідовності у викладі думок. Намагатись робити висновки і узагальнення, в яких міститиметься особисте ставлення до подій, оцінка фактів. Користуватися різними типами мовлення, до­тримуватися єдності обраного стилю мовлення. Стежити за грамотністю.

Рефлексія практичної діяльності:

1. Що потрібно враховувати під час написання твору-роздуму публіцистичного стилю?

2. Які виникли труднощі при написанні твору?

Домашнє завдання: повторити відомості про стилі мовлення.

Інструкційна карта до практичного заняття № 49

Тема заняття: Контрольна робота (Тестові завдання) Контрольне читання мовчки

Мета заняття: удосконалювати  вміння  студентів  читати мовчки;  розвивати  вміння   правильно,  чітко,  послідовно  висловлюватися;  розвивати  логічне   образне  мислення,  формувати культуру  розумової  праці;  удосконалювати  орфографічні, стилістичні  навички;  збагачувати  й  уточнювати  словниковий  запас  учнів, виховувати  прагнення самоудосконалюватися.

План

1. Контрольна робота.

2. Контрольне читання мовчки.

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:	ВМІТИ:
- відомості про стилі мовлення; - особливості читання мовчки.	- уважно читати мовчки; - розрізняти стилі мовлення.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1. Інструкційна карта заняття.

2. Тестові завдання.

3. Тексти для читання мовчки.

ХІД РОБОТИ:

Завдання 1. Виконання тестових завдань.

Завдання 2. Проведення контрольного читання мовчки.

Прочитати запропонований текст за визначений термін часу викладачем і дати відповідь на запитання тестові запитання до тексту.

Рефлексія практичної діяльності:

1. Які виникли труднощі при написанні тестів?

2. Яка основна думка тексту, який ви читали мовчки?

Домашнє завдання: повторити відомості про складні речення та стилі мовлення.

Інструкційна карта до практичного заняття № 50

Тема заняття: Підсумкове заняття

Мета заняття: повторити та узагальнити відомості студентів про риторику та стилістику складних речень, речень із різними способами вираження чужого мовлення, розвивати  вміння   правильно,  чітко,  послідовно  висловлюватися, ;  розвивати  мислення,  формувати культуру  розумової  праці;  удосконалювати  орфографічні  навички;  виховувати  прагнення самоудосконалюватися.

План

1. Повторити відомості із стилістики складних речень.

2. Повторити відомості із стилістики речень із різними способами вираження чужого мовлення.

3. Повторити відомості із риторики.

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:	ВМІТИ:
- поняття про складне речення, його види, пряму мову, діалог; - вживання розділових знаків у складних реченнях; - види промов та красномовства.	- пояснювати розділові знаки у складних реченнях та при прямій мові та діалозі; - пояснювати характерні ознаки та сферу застосування красномовства.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1. Інструкційна карта заняття.

ХІД РОБОТИ:

Завдання 1. Відновіть прислів'я, об'єднавши їх частини. Поясні уживання розділових знаків.

Не говори але знай Хто хоче більше знати

той двох навчить Хто мовчить

Доти не вміти коли тільки вершки хапать

то не витягнеш і волом Що вимовиш язиком

Голова не на те щоб тільки кашкет носить

треба менше спати що знаєш, що говориш

Не на користь вважать доки не впріти

(Українські прислів'я)

Завдання 2. Складіть речення за поданими схемами.

• […], (куди).

• [… радістю, (що), … вулицю], (де).

• […], (допоки).

• Дарма що (…), […].

• [ … , (щоб) , ….], (щоб).

Завдання 3. Перепишіть речення, вставивши пропущені букви; поясніть розділові знаки при прямій мові. Складіть схеми до кожного речення.

1. — А хороше тут біля Дніпра не тіл…ки влітку, але і взим­ку. Дихаєт…ся якось легко, — сказав Олександр Євдокимович і запропонував: — Знаєте що, давайте пройдемось назустріч вітру. Люблю, як сніжинки л…тять прямо в л…це. (І. Ц.). 2. «Си­джу собі та й міркую, — подумки ро…повідає сонцеві хворий на скрипучий ревматизм Микита Шульженко. — У кожного своя книга жи…я. У того вона в…лика, а в того — к…шен…ковий за­п…сничок» (А. М'яст.). 3. Коли вранці до мене пр…ходить мій мален…кий синок і говорить: «Доброго ранку, таточку», я відпо­відаю йому: «Доброго ранку» — так велить звичай (І. Сенч.). 4. «Так воно, так, — у кулак кахикав, — красти погано, куди вже гірш» (В. Сим.). 5. Д…вуюсь, радію, у серця п…таю: «Ска­жи, віще серце, чи скоро світ буде?» (П. Кул.). 6. «Чому готс…кий король відступив, старче?» — «Він не відступив, а втік, як оста…ій боягуз, — відповів навчений Вінітаром дід. — Ска­зав своїм вельможам: «Сила венетів бе…мірна. Ніколи нам не п…р…могти їх. Двічі побили вони нас, тож випробувати долю втретє — справжнє бе…умство!». Підняв своїх воїв по тривозі і пішов назад, у готс…кі степи над морем...». 7. А коли спалахну­ло купал…с…ке вогнище, кілька разів стр…бнув з нею через бага…я, а потім шепнув: «Хочеш побачити, як цвіте папороть?» — «Хочу. Хто побачить, як цвіте папороть, той знайде щастя!» — «Тоді ходімо зі мною!» — він …хопив її за руку і повів до лісу (За В. Маликом).

Завдання 4. Перебудуйте подані синтаксичні конструкції так, щоб слова автора стояли щодо прямої мови в пре-, інтер- і постпозиції. Поясніть розділові знаки.

1. «О, нарешті знайшов! — бадьоро вигукнув дядько Сидір. — Тут і копатимемо криницю!».

2. «Хліб, — казала мати, — треба пекти в жіночий день. У мене він найкраще вдається у п'ятницю».

3. З радіодинаміка донеслася мажорна мелодія: «В кінці греблі шумлять верби, що я насадила» (3 те. В. Скуратівського).

4. Глянув на господиню Криничка і сказав: — Пам'ятаю, Марійко, як ти ще дівчинкою бігала.

5. — Ну чого замовк? — спитала Марія. — Кажи! (З тв. А. М'ястківського).

Завдання 5. Поставте потрібні розділові знаки, вмотивовуючи їх змістовими відношеннями між компонентами складного безсполучникового речення.

1. Була б колиска будуть діти (Н. тв.). 2. Вона спини­лася упала хустка біла (О. Зуєв). 3. Я бачу все час зморшками обличчя зриє а теплі коси вкриє іней незчисленних зим (Б. Бойчук). 4. Чужинця шани ждатимеш дарма у твій слід він кине сміх-погорду (Д. Павл.). 5. Все повторялось і краса й потворність. Усе було асфальти й спориші. 6. І плаче коник серед трав нема мелодій (Л. Кост.).

Завдання 6. Перетворіть, де можливо, подані прості речення на складносу­рядні; укажіть на їх стилістичну функцію в тексті.

I.Горобенко подивився на пишну пшеницю. Це, як і завжди, дало йому заспокоєння. Невтомний пустун-вітер гнав по ній хвилю за хвилею. Хвилі бігли навперейми, аж поки не обривались на свіжій стерні. Вітрові було до того байдуже. Він перебігав обніжками назад до краю поля й знову гнав нові й нові. Заходили жнива. Перші копи вже кинули легеньку тінь на літо. Вічно від цих кіп і голої стерні стає сумно. Росте в грудях жаль. Невимовно чогось шкода. Чи літа, чи тепла, чи днів своїх? (Б. Антоненко-Давидович).

II. Ви відгадали — я хочу топтати романтичні полині. На ноги посиплеться гіркий пил. Стежка буде вести за горби, в полиневий край. Гіркі подихи піднесе мені степ. Сонце розпливеться коло обрію, як рана. День позганяє вітри на тирло на ніч. Я топтатиму гіркі полині.

Полинь росте на місцях минулих подій — там, де згадати треба життєві пригоди. Настойка з полинового цвіту виганяє з тіла будь-яку лихоманку. Скот не пасеться на полинах. Пасту­хи вважають, що спати під полинем — небезпечно. Буде гірко в носі. Буде гірко в роті. Буде в голові рій ос (За Ю. Яновським).

Завдання 7. Виконати вправу 239 (с. 180) із підручника О.Олійник "Українська мова (10-11 кл.)". У вправі подано текст про здобуття кожною людиною щастя.

Запитання та завдання:

1. Яка тема й ідея тексту?

2. Визначити стиль і тип мовлення.

3. Вказати наявні в тексті тези й докази.

4. Чи можна віднести даний текст до публічного виступу?

5. Який це жанровий різновид публічного виступу?

Рефлексія практичної діяльності:

1. Які виникли труднощі при написанні завдань?

2. Чи стануть у нагоді знання з риторики вам, як майбутнім молодшим спеціалістам?

Домашнє завдання: повторити відомості про складні речення та стилі мовлення, риторику.