I.Загальні відомості про практику

Я, Павловська Тетяна Григорівна, студентка 52 П/пс групи, проходила виробничу психологічну практику у НВК № 3 з 02.04 по 20.04.2012р. Психологічна служба школи представлена практичним психологом. У навчально-виховному комплексі № 3 найчастіше практичний психолог зустрічається з такими проблемами: шкільна дезадаптація дітей, підвищена тривожність, агресивність, конфліктність, порушення цілепокладання, непорозуміння учнів з батьками та педагогами тощо. Я була закріплена за 6-Б класом, який характеризується високою активністю, демонстративністю та схильністю до порушення дисципліни на уроках.

II.Діагностична робота

Протягом практики я відвідала 5 діагностичних занять, проведених практичним психологом. Всі заняття були проведені досить добре, було помітно, що психолог віднеслася до їх планування та проведення з великою відповідальністю. Психолог легко знаходила спільну мову з дітьми, обирала методики, які було неважко зрозуміти учням,вміло спілкувалася з дітьми, завдяки чому вони не боялися їй відкритися.

За час проходження практики я провела такі діагностичні методики: тест на виявлення шкільної тривожності Філіпса, діагностику вад особистісного розвитку, ,.Неіснуюча тварина”і інші. До проведення даних психодіагностичних методик я дуже відповідально готувалася, хвилювалася за те, чи зуміє дитина відкритися мені.

Провівши методику ДВОР , я виявила, що в учениці Олександри К. найбільш вираженою є агресія ( 7 балів), також середньо виявлені тривожність учениці, імпульсивність, невпевненість у собі, екстернальність, схильність до нечесності. На низькому рівні проявляється замкнутість, що пояснюється високим рівнем комунікабельності дитини. Психологу варто проводити з ученицею більше занять, які матимуть спокійний, релаксаційний характер. Також треба проводити заняття на корекцію агресивності, на розвиток дружелюбності, товариськості дівчинки. Вчителям необхідно звернути увагу на вади особистісного розвитку дівчинки, хвалити її, створювати ситуації успіху, пояснювати свої оцінки.

За результатами тесту тривожності було виявлено, що у Олександри К. підвищена загальна тривожність. Учениці в школі створено такі умови, за яких вона не може бути успішною, у неї не розвивається потреба в успіху та досягненні високих результатів. За результатами тесту можна зробити висновок про те, що в учениці підвищена (у великій мірі) тривожність за те, чи є вона значимою для оточуючих, чи оцінять її вчинки позитивно, чи визнають її поведінку; дівчинка дуже хвилюється за те, що про неї подумають оточуючі. Також у Олександри дуже підвищена (75 %) тривожність у стосунках з вчителями, що знижує успішність у навчанні. Такі чинники тривожності, як загальна тривожність у школі (55 %), переживання соціального стресу (72 %), фрустрація потреби в досягненні успіху ( 62 % ), страх самовираження ( 50 %), страх ситуації перевірки знань ( 50 %), низька фізіологічна опірність стресу ( 60 %) у дівчинки на підвищеному рівні.

Психологу слід неодмінно провести ряд корекційних занять для усунення, корекції тривожності дівчинки, побесідувати з батьками й вчителями про її емоційний стан, підбадьорювати її і заохочувати до активного і результативного навчання.

Під час проведення психодіагностичних методик особливих труднощів не зустрічалося.