Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Zakalinska_K_O_Modeli_i_metodi_Lektsiyi_2012

.pdf
Скачиваний:
20
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Основою програмно-цільового підходу до ухвалення управлінських рішень є програма.

Під програмою розуміють комплекс заходів, спрямованих на досягнення відповідної мети з урахуванням оптимального використання ресурсів при певних обмеженнях (рис 2.9).

Цільова комплексна програма

 

 

 

 

 

 

Обов'язкові риси цільової

комплексної програми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Документ, який містить визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети

Наявність сформульованої мети

Розрахунок обсягу необхідних ресурсів

Облік обмежених ресурсів

Розділення програми на підпрограми відповідно структурним підрозділам

Рис. 2.9 Цільова комплексна програма та її обов' язкові риси

Таким чином, обов'язковими рисами програми є:

наявність сформованих цілей;

розрахунок об'єму необхідних ресурсів;

облік обмежених ресурсів;

∙ розподіл програми на підпрограми відповідно до структури

окремого управлінського рішення.

 

Основним документом програмно-цільового підходу управління є

цільові комплексні програми.

 

Цільова комплексна програма (ЦКП) - це документ, в якому міститься

визначений по ресурсах, виконавцях і термінах здійснення комплекс заходів,

спрямованих на досягнення цілей. Цілі, на які має бути спрямована ЦКП,

обумовлені стратегією соціально-економічної політики підприємства,

наявністю певної конкретної або декількох суміжних соціально-економічних

проблем.

 

 

Класифікація ЦКП здійснюється за такими основними ознаками (рис

2.10) :

 

 

 

Класифікаційні ознаки

 

цільової комплексної програми

 

1. Міжнародні

За рівнем та сферою

2 Державні

3.

Міжгалузеві

впливу

4.

Галузеві

 

 

5.

Регіональні

 

6.

Локальні

За характером та

1.

Екологічні

2.

Науково-технічні

специфікою

3.

Соціально-економічні

проблем

4.

Виробничі

 

 

5.

Регіональні

За термінами

1. Короткострокові

виконання

2. Середньострокові

 

3.

Довгострокові

Рис. 2.10 Класифікація цільової комплексної програми

Порядок складання і розробки програми передбачає виконання наступних етапів (рис. 2.11) :

Етапи розробки цільових комплексних програм

1 етап

Аналіз тенденцій економічного розвитку у

сфері програмної діяльності

 

 

Прогнозування та визначення потреби у

 

2 етап

корегуванні тенденцій

 

 

 

3 етап

Дослідження та розробка альтернативних

варіантів програми

 

 

 

4 етап

Оцінка

та

вибір

найефективніших

варіантів програми

 

 

 

 

Формування

проекту

програми та единої

5 етап

стратегії рішення проблеми

 

 

Контроль виконання програми

 

6 етап

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.11. Етапи розробки цільових комплексних програм

Після проведення вищезгаданих процедур на основі відібраних оптимальних варіантів складається вільна програма, яка може мати дві частини :

1.власне програма, яка формується з табличного матеріалу, з виділенням переліку певних дій з термінами їх здійснення і перелік ресурсів, які використовуються;

2.пояснювальна записка до програми.

Ефективність варіантів програми можна оцінити двома способами

(рис. 2.12):

Оцінка ефективності варіантів програми

Спосіб 1

Спосіб 2

Побудова системи

 

Розрахунок варіантів

економіко-

 

на ПК за допомогою

математичних

 

системи експертних

моделей

 

оцінок

Рис. 2.12. Способи оцінки ефективності варіантів програми

Найбільш доцільно ці два способи об'єднувати.

ТЕМА 3

"СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОБЛЕМ"

План:

1.Системний підхід до управління

2.Поняття системного аналізу і передумови його застосування при рішенні управлінських проблем

3.Процес системного аналізу управлінських проблем.

4.Особливості застосування системного аналізу при рішенні управлінських проблем

5.Моделювання як метод рішення управлінських проблем

Вивчивши цю тему, студент повинен знати :

сутність системного підходу;

рівні методологічних знань в системних дослідженнях;

процедури системного підходу;

поняття «системного аналізу»;

основні завдання системного аналізу;

передумови застосування системного аналізу;

правила застосування системного аналізу;

типи проблем та їх характеристика;

методи вирішення проблем;

стадії системного аналізу;

перелік інструментарію системного аналізу;

сутність моделювання;

етапи моделювання та класифікація моделей;

основні види моделей.

На основі придбаних теоретичних знань студент повинен уміти :

дати визначення термінів "моделювання" і "системний аналіз";

давати характеристику стадій системного аналізу;

розрізняти види моделей та типи проблем;

визначати правила застосування системного аналізу;

визначити основні завдання системного аналізу;

розуміти сутність системного аналізу та моделювання.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

системний підхід

завдання системного

системний аналіз

аналізу

моделювання

процедури системного

системні дослідження

підходу

підсистема

правила застосування

вихід системи

системного аналізу

вхід системи

класи проблем

зворотній зв’язок

принципи системного

декомпозиція системи

підходу

 

види методів моделювання

емерджентність системи

ресурс системи

модель

1. Системний підхід до управління

Системні дослідження є сукупністю наукових і технічних теорій, концепцій і методів, в яких об'єкт дослідження або моделювання розглядається як система.

Системні дослідження носять яскраво виражений міждисциплінарний характер і виступають як форма синтезу наукових знань. У цих дослідженнях виділяють чотири основні рівні методологічних знань (рис. 3.1), які відбивають специфічну ієрархію методологічних напрямів системних досліджень - філософсько-світоглядну, як розділ сучасної філософії і власно, системну, включаючи системний підхід, загальну теорію систем і системний аналіз.

Системний підхід набув широкого поширення в науці і практиці в другій половині 20 століття. Як методологічний напрям дослідження діяльності по ухваленню рішень, системний підхід відноситься до рівня загальнонаукових принципів і процедур дослідження.

Сутність системного підходу полягає в тому, що усі елементи системи і усі операції в ній повинні розглядатися як одне ціле, тільки в сукупності, тільки у взаємозв'язку один з одним (таблиця 3.1).

Системні дослідження - сукупність наукових і технічних теорій, концепцій і методів, в яких об'єкт дослідження розглядається як система

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I рівень - Філософія

 

 

 

 

 

 

Філософські підстави системи дослідження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II рівень – Системний підхід

 

 

 

 

 

 

Загальнонаукові методологічні принципи і форми

 

 

Рівні

 

 

дослідження систем різної природи

 

методологічних

 

 

 

 

 

знань

 

 

 

 

 

 

III рівень – Теорія систем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конкретно наукова методологія системних досліджень

 

 

 

 

 

 

спеціальних наукових дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV рівень – Системний аналіз

 

 

 

 

 

 

Методика і техніка системних досліджень конкретних

 

 

 

 

 

 

об'єктів

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.1 Рівні методологічних знань в системних дослідженнях

Таблиця 3.1 Визначення терміна “ системний підхід”

Визначення терміна

 

Джерело

1. Системний підхід - напрямок методології спеціально-наукового

Велика

Радянська

пізнання й соціальної практики, в основі якого лежить дослідження

Енциклопедія

об'єктів як систем. Системний підхід сприяє адекватній постановці

http://bse.sci-

проблем у конкретних науках і виробленні ефективної стратегії

lib.com/article102642.htm

їхнього вивчення. Методологія, специфіка системного підходу

l

 

визначається тим, що він орієнтує дослідження на розкриття

 

 

цілісності об'єкта і її механізмів, що забезпечують виявлення

 

 

різноманітних типів зв'язків складного об'єкта й відомість їх у єдину

 

 

теоретичну картину.

 

 

2. Системний підхід - це підхід дослідження (проблеми,

http://www.isukzn.ru/razd

явища, процесу) як системи, у якій виділені елементи,

el-4-1.htm

 

внутрішні й зовнішні зв'язки, найбільш істотним образом, що

 

 

впливають на досліджувані результати його функціонування, а

 

 

мета кожного з елементів, визначена, виходячи із загального

 

 

призначення об'єкта.

 

 

3. Системний підхід - це поняття,яке передбачає всебічний

Дорренбахер К.. Дж.

аналіз із урахуванням всіх аспектів конкретної проблеми,

(С. J. Dorrenbacher)

включаючи виявлення й обмеження всіх визначальних

http://epizodsspace.

параметрів і взаємозв'язків, а також вибір критеріїв для оцінки

testpilot.ru/bibl/spaceage/1

конкретного завдання (при цьому сукупність критеріїв відіграє

9.htm

 

вирішальну роль).

 

 

 

 

4. Суть системного підходу полягає в тому, що об’єкт, який

Оцінка бізнесу.

аналізується, розглядається як деяка діюча система, що

Системний підхід

складається з елементів, управляється і має мету свого

Вадим

Вікторович

існування. Такий підхід пропонує відволіктися від розгляду

Павловец

 

тих або інших бізнес процесів і розглянути його ззовні, як

 

 

якесь єдине ціле.

 

 

5. Системний підхід - використання в рамках певної наукової

Шабров О.Ф. Системний

парадигми методів декомпозиції досліджуваного об'єкта,

підхід і моделювання:

виявлення взаємин між отриманими в результаті декомпозиції

загальні принципи й

компонентами й визначення системної якості, мірою якого

специфіка. - 2007. - №1.

виступає ступінь цілісності системи. Використання системного

 

 

підходу припускає, таким чином, проходження трьох основних

 

 

принципів: а) принцип декомпозиції; б) принцип внутрішнього

 

 

взаємозв'язку; в) принцип цілісності.

 

 

Системний підхід безперервно стимулюється потребами практики, яка висуває все більш і більш складні проекти, що вимагають аналізу міждисциплінарних проблем. Системний підхід - це деякий загальнометодологічний принцип. Теорія систем, що займає третій рівень методологічних знань в системних дослідженнях, є його (системного підходу) гносеологічним аспектом, а системний аналіз, що відноситься відповідно до четвертого рівня методологічного знання, - його рецептурною, апаратною реалізацією.

Системний підхід є одним з найбільш перспективних напрямів в економіці. Посилена увага до системного підходу в економічних дослідженнях пояснюється тим, що з розвитком суспільства "люди зіткнулися з необхідністю

управляти такими системами, які виявилися складними до природних чуттєвоінтелектуальних можливостей людини; виникла необхідність переходу від стихійного до свідомого регулювання функціонування і розвитку економіки".

У зв'язку з цим знадобилося управління складними системами, що неможливо не враховувати.

Системний підхід передбачає наступні процедури (рис. 3.2) :

1.Розкладання об'єкта дослідження на складові частини

4. Поглиблення об'єкта

 

Процедури

 

в досліджувану

 

2.Аналіз даних

систему з урахуванням

 

системного

 

 

 

складових частин

результатів

 

підходу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Синтез результатів аналізу

Рис.3.2 Процедури системного підходу

Системи оточують нас скрізь: кожний процес, явище, предмет - це системи. Безумовно, системами є фірми, корпорації, організації, галузі економіки і економіка в цілому.

Підприємство, як господарюючий суб'єкт, - складна система, яка характеризується взаємодією таких основних підсистем, : технологічною, технічною, організаційною, соціальною і економічною.

Розподіл на підсистеми пов'язаний з можливістю виділення сукупності взаємозв'язаних елементів, здатних виконувати відносно незалежні функції, які спрямовані на досягнення загальних цілей системи.

При дослідженні систем використовують такі основні поняття (таблиця 3.2) :

Таблиця 3.2 Глосарій термінів, які використовуються при дослідженні систем.

Термін

Визначення терміну

Система

це сукупність елементів, які перебувають у відношеннях та зв'язках між

 

собою у такий спосіб, що утворюють деяку цілісну єдність.

Підсистема

це сукупність елементів, що об'єднані єдиним процесом

 

функціонування і, взаємодіючи між собою, реалізують певну функцію,

 

яка необхідна для досягнення мети системи в цілому.

Елемент системи

це її частина, яка не підлягає подальшому поділу, тобто є неподільною

 

з погляду завдання, що розв'язується, та виконує специфічну функцію.

Цілі системи

очікувані результати практичної діяльності організації, на досягнення

 

яких направляються зусилля всіх. Ціль — системотворчий фактор, який

 

може змінити дійсність тільки у взаємодії з визначеними засобами,

 

необхідними для її практичного здійснення.

Вихід системи

результат функціонування системи для досягнення певної мети або її

 

реакції на вплив зовнішнього середовища

Вхід системи

це дія на неї зовнішнього середовища

Зв'язок

це спосіб, за яким елементи системи взаємодіють між собою.

Зворотний зв'язок

складна система причинної залежності в системі, яка полягає у тому, що

 

вихід системи впливає на її вхід.

Зовнішнє

це все те, що знаходиться зовні системи, в тому числі необхідні умови її

середовище

існування та розвитку.

Структура

Стійка впорядкованість системи і зв’язки між елементами та

системи

підсистемами

Ієрархія системи

це розташування частин або елементів системи в певній послідовності

 

від вищого до нижчого.

Декомпозиція

виділення підсистем і елементів, доступних аналізу

системи

 

 

 

Емерджентність

важлива властивість системи, яка полягає в тому, що сукупне

системи

функціонування взаємозв'язаних елементів системи породжує якісно

 

нові її функціональні властивості. Звідси випливає важливий висновок:

 

система не зводиться до простої сукупності елементів; розділяючи

 

систему на частини та досліджуючи кожну з них окремо, неможливо

 

пізнати всі властивості системи в цілому.

Кібернетичні

це системи з управлінням

системи

 

Середовище

визначає умови діяльності системи і накладає відомі обмеження на ПР

 

(положення чи місце фірми в майбутньому; її положення в загальній

 

системі управління; економічне оточення та умови діяльності;

 

навколишнє природне середовище).

Критерій

це кількісний показник якісних цілей, який повинен точніше їх

 

характеризувати.

Ресурс системи

це те, що знаходиться в розпорядженні системи, і те, на що управління

 

системи може активно впливати з точки зору його найбільш

 

ефективного використання (матеріальні витрати, виробничі фонди,

 

кадри і т.п.).

2. Поняття системного аналізу і передумови його застосування при рішенні управлінських проблем

Системний аналіз є найбільш конструктивним з прикладних напрямів системних досліджень. Він орієнтує управлінця не лише на облік певної закономірності функціонування і розвитку складних систем, але і обов'язково на розробку методики організації процесу ухвалення рішення, в якій виділяють етапи, визначається їх послідовність і пропонуються різні підходи і методи виконання цих етапів в конкретних умовах. Ці методики допомагають притягнути фахівців різних галузей знань, забезпечити взаємодію і