15. Управління оборотними активами підприємства.

Управління оборотними активами складає найбільшу частину фінансового менеджменту. Це зв'язано з тим, що ці активи обслуговують усі стадії виробничо-комерційного циклу і знаходяться в постійному русі. Виробничо-комерційний цикл являє собою період повного обороту всієї суми оборотних активів, у процесі якого відбувається зміна їхніх форм. У процесі виробничо-комерційного циклу рух оборотних активів проходить чотири основних стадії, послідовно змінюючи свої форми.

На першій стадії грошові й інші високоліквідні активи використовуються для придбання сировини і матеріалів. На другій стадії сировина в результаті безпосередньої виробничої діяльності перетворюється в запаси готової продукції. На третій стадії запаси продукції реалізуються споживачам і до настання їх оплати перетворяться в дебіторську заборгованість. На четвертій стадії оплачена дебіторська заборгованість знову перетвориться в грошові активи. 

Необхідність управління оборотними активами зводиться до забезпечення мінімізації виробничо-комерційного циклу, тобто оптимізації кількості товарних запасів, коштів і дебіторської заборгованості.

Найважливішою характеристикою виробничо-комерційного циклу є його загальна тривалість. Вона включає період часу від моменту витрат грошових активів на придбання товарних запасів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм готову продукцію.

Рух оборотних активів у торгівлі не проходить стадію перетворення сировини в запаси готової продукції, тому управління оборотними активами в торгівлі передбачає управління:

• грошовими активами;

• товарними запасами;

• дебіторською заборгованістю.

16. Управління необоротними активами підприємства

Основними задачами управління необоротними активами є:

• визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій та розширеній основі;

• визначення потреби в нарощенні необоротних активів для розширення обсягів виробництва;

• визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (нове будівництво, розширення, конструкція, технічне переоснащення)

• забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та матеріальних активів;

• формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури.

Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються:

• необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів господарської діяльності;

• залишок необоротних активів на початок планового періоду;

• планове вибуття необоротних активів у зв”язку з їх фізичним та моральним зносом.

Управління необоротними активами здійснюється по таким етапам: спочатку проводиться аналіз складу; сктруктури необоротних активів; сутність їх придатності; інтенсивності оновлення та ефективності використання.