21. Сучасні основи аналізу фінансових звітів підприємства.

Щоб оцінити поточне і перспективне фін. становище підпр-ва, фін. менеджери виконують фін. аналіз на основі даних бух. обліку і звітності.

Фін. звітність – сукупність форм звітності, які зроблені на підставі даних фін. обліку з метою надання загальної інформації про фін. становище за звітній період у зручній та зрозумілій формі, що дає змогу приймати певні ділові рішення.

Основні фін. звіти, які відображають показники діяльності підпр-ва такі:

• Форма № 1 «Баланс»;

• Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»;

• Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»;

• Форма № 4 «Звіт про власний капітал» та ін.

Завдання фін. аналізу – оцінити фін. стан, виявити можливості підвищення ефективності функціонування підпр-ва за допомогою раціональної фін. політики, оцінити напрями розвитку підпр-ва, виходячи з потреб у фін. ресурсах.

Для аналізу фін. звітності використовують такі прийоми:

• читання звітності – вивчення змін статей звітності у порівнянні з минулим періодом;

• горизонтальний аналіз – вивчення змін статей звітності у порівнянні з минулим періодом;

• вертикальний аналіз – визначення питомої ваги різних статей звітності у загальному підсумку;

• трендовий аналіз – визначення основної тенденції динаміки показників;

• розрахунок фін. коефіцієнтів – визначення пропорцій між різними статтями звітності.

21. Сутність і цілі внутрішньофірмового фінансового планування і прогнозування.

Фін. планування – процес розробки системи фін. планів і бюджетів по забезпеченню функціонування і розвитку підпр-ва необхідними фін. ресурсами і підвищенню ефективності його фін. діяльності в наступному періоді.

У ринковій економіці фін. планування на відміну від адміністративно-командної економіки не носить директивного централізованого і галузевого характеру, а має чисто внутрішньофірмові ознаки.

Мета внутрішньофірмового фін. планування – забезпечити фін. можливості для успішної господарської діяльності, досягти прибутковості і конкурентоспроможності підпр-ва.

Основними завданнями фін. планування на підпр-ві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фін. ресурсами;

• установлення раціональних фін. відносин із суб’єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грош. ресурсів;

• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

У фін. плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фін. планування полягає в тім, що на основі встановлених фін. норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба підпр-ва у фін. ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. При використанні розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фін. показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді. Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Економіко-математичне моделювання у фінансовому плануванні уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв’язків між фін. показниками та факторами, які їх визначають, дає змогу перейти від середніх величин до оптимальних варіантів.

Внутрішньофірмове фін. планування базується на використанні 3 основних його систем:

1. Прогнозування фін. діяльності.

2. Поточне фін. планування.

3. Оперативне фін. планування.