7. Система судів загальної юрисдикції.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

- місцеві суди;

- апеляційні суди;

- вищі спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Суди загальної юрисдикції утворюються та ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

До місцевих судів відносяться:

1) місцеві загальні суди: районні, районні в містах, міські і міськрайонні суди (у містах обласного підпорядкування);

2) місцеві господарські суди: господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

3) місцеві адміністративні суди: окружні суди.

Місцеві суди є судами першої інстанції і розглядають цивільні, кримінальні, господарські та адміністративні справи.

Види апеляційних судів:

1) апеляційні загальні суди: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва і Севастополя, Апеляційний суд автономної Республіки Крим;

2)апеляційні господарські суди;

3) апеляційні адміністративні суди.

До повноважень апеляційних судів відносяться:

1) розгляд справ у апеляційному порядку;

2) розгляд по першій інстанції справ, визначених законом (крім апеляційних господарських судів);

3) ведення й аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики;

4) надання методичної допомоги у застосуванні законодавства місцевим судам.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських та адміністративних справ.

Види вищих спеціалізованих судів:

1) Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ

2) Вищий Господарський суд України;

3) Вищий Адміністративний суд України;

Вищий спеціалізований суд у межах своїх повноважень:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

До повноважень вищого спеціалізованого суду відносяться наступні:

1) розгляд у касаційному порядку справ відповідної судової юрисдикції, а також інших справ у випадках, визначених процесуальним законом;

2) ведення й аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики;

3) надання методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України і законів у судовій практиці; рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства.

Вищим судовим органом України у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Верховний Суд України має наступні повноваження:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.