2. Виборча система, виборчий процес та його суб`єкти.

Термін «виборча система» в науці конституційного права використовується у двох значеннях - широкому і вузькому.

Виборча система в широкому значенні – система суспільних відносин, які складаються в зв’язку з виборами органів публічної влади та визначають порядок їх формування.

Виборча система у вузькому розумінні – це певний спосіб розподілу депутатських мандатів в залежності від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб.

Виборчий процес – урегульована правовими та іншими соціальними нормами діяльність органів, організацій, окремих громадян, їхніх колективів і груп (суб'єктів виборчого процесу) з підготування і проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади і місцевого самоврядування.

Суб'єктами виборчого процесу визнаються особи, органи та організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України правами та обов'язками стосовно організації та проведення виборів.

До суб’єктів виборчого процесу відносяться:

- виборці;

- зареєстровані кандидати в депутати, кандидати на пост Президента України, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;

- уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів;

- виборчі комісії - спеціально утворені виборчі органи;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

- партії (блоки), їхні місцеві організації, які висунули кандидатів.

3. Види виборчих систем.

В Україні застосовуються наступні види виборчих систем:

1. Мажоритарна (франц. majoritee - більшість), за якою обраними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів виборців по виборчому округу, в якому вони балотувалися.

Існують три різновиди мажоритарної системи:

Мажоритарна система відносної більшості. Обраним вважається кандидат, що отримав більше голосів, ніж будь-який інший з кандидатів, які балотувалися по даному округу.

Мажоритарна система абсолютної більшості. Обраним вважається кандидат, який набирає більше половини:

а) від загальної кількості зареєстрованих по округу виборців;

б) від загальної кількості поданих на виборах голосів;

в) від загальної кількості дійсних голосів.

Мажоритарна система кваліфікованої більшості. Обраним вважається кандидат, який отримав кваліфіковану більшість голосів виборців (2/3, ¾ тощо).

2. Пропорційна, за якою розподіл мандатів між партіями, що виставляли своїх кандидатів до представницького органу, здійснюється пропорційно у відповідності з отриманого ними кількістю голосів виборців.

Пропорційна система на перший погляд здається більш демократичною, ніж мажоритарна, тому що мажоритарна не забезпечує адекватного представництва в парламенті партій за результатами голосування. Пропорційна система може сприяти утворенню в парламенті дрібних фракцій, що ускладнює процес формування парламентської більшості і призводить до дезорганізації його діяльності та політичної нестабільності в суспільстві. Ефективно вона може функціонувати лише за умови багатопартійності та відсутності поляризації політичних сил у суспільстві. Крім того, голосування не за конкретних кандидатів, а за партійні списки може використовуватися у власних інтересах партійною верхівкою, якщо ці списки формуються келійно, без урахування поглядів рядових членів партії та партійного електорату.

3. Змішана, яка передбачає поєднання перших двох систем: обрання однієї частини депутатів здійснюється за мажоритарною системою, тобто по виборчим округам, іншої – за партійними списками. Змішана система застосовуються з метою поєднання переваги мажоритарної та пропорційної систем.

Вибори в конституційному праві – це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленого більшістю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандату мають право балотуватися два і більше кандидатів.

Конституційне право України передбачає декілька видів виборів.

1. За територією:

а) загальнонаціональні;

б) місцеві.

2. За об’єктом та правовими наслідками:

а) парламентські;

б) президентські;

в) вибори депутатів місцевих рад;

г) вибори сільських, селищних і міських голів.

3. За часом:

а) чергові;

б) позачергові (дострокові);

в) повторні.